У Львові відтворили буремні події листопада 1918 року (відео, оновлено)

Сьогодні у Львові відбувся марш «Слави Галицької Армії та військ Української Народної Республіки», а опісля – львів'яни та туристи змогли поспостерігати за реконструкцією історичних боїв, які розгорталися на вулицях Львова 96 років тому. Дійство відбулось з нагоди нагоди 96 річниці утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Участь у марші взяли близько сотні реконструкторів. Серед них члени Товариства «Пам'ять», які були споряджені в однострої військовиків Галицької Армії та підрозділів військ Української Народної Республіки. Вояки пройшли у супроводі військового духового оркестру центральною частиною міста від пам’ятника Данилу Галицькому, проспектом Свободи та завершили похід на площі Ринок біля міської Ратуші.

Після урочистого маршу, учасники військово-історичного театралізованого дійства відтворили для львів’ян і гостей бій за Львів, який мав місце у листопаді 1918 року  Глядачі змогли поринути в атмосферу листопадового Львова 1918 року з барикадами, артилерією та вуличними боями. Спостерігали за дійством майже 2 тисячі осіб.

Довідка:

1 листопада 1918 року у Львові внаслідок збройного повстання українських солдатів в Австро-Угорській монархії було проголошено Західно-Українську Народну Республіку, яку очолив сотник Українського Січового Стрілецтва, вихованець Станіславівського «Пласту» Дмитро Вітовський.

Після так званого «Листопадового чину» у місті розгорнулася збройна боротьба Українською Галицькою Армією (регулярною армією ЗУНР) та Польською Організацією Військовою. безпосередньою ареною бойових дій стало саме місто. Співвідношення українських і польських військових сил у Львові було не на користь українців - до міста постійно прибували польські війська.

Зрештою, після низки стратегічних промахів (українці не зуміли перешкодити надходженню свіжих сил поляків) та під натиском переважаючих сил супротивника, сили УГА були змушені покинути місто.

22 січня 1919 року ЗУНР об'єдналася з Українською Народною Республікою. Була окупована 18 липня 1919 року під час українсько-польської війни, а потім анексована Польщею, Румунією і Чехословаччиною.

Про це повідомили сьогодні, 2 листопада,  інтернет-видання «iPress.ua», де також розміщено публікацію Дарії Гірної «Бій за українську незалежність: у Львові відтворили події Листопадового зриву»:

«Цими вихідними мешканці та гості Львова стали свідками історичних подій 1918 року, а саме проголошення Західної Української Народної Республіки та маршу Галицької Армії та військ Української Народної Республіки. У театралізованому дійстві, що відбувалося на Площі Ринок та прилеглих до неї вулицях, взяло участь близько 50 осіб, які є учасниками товариства пошуку жертв війни «Пам’ять».

Громадські діячі відтворювали події українсько-польської війни. У формі та спорядженні військовиків Галицької Армії та підрозділів військ Української Народної Республіки, представники  товариства зображали блокування Ратуші та організували марш слави за участі УГА та військ УНР.

«Це події першої творчості української державності в 20 столітті, після 200-річчя нашої бездержавності, – розповідає організатор заходу Тарас Елейко. – Наші вояки з Легіону Січових Стрільців – відважні хлопці, досить сильні, яких було всього трохи більше 2 тисяч, встановили українську владу у цілій Західній Україні. На чолі з сотником Дмитром Вітовським молоді офіцери в ніч з 31 жовтня на 1 листопада, попри намір польської ліквідаційної комісії перейняти владу на Галичині, захопили всі ключові позиції в місті Львові (Ратушу, пошту, телеграф, залізничний двірець) і проголосили маніфест про відновлення української державності».

Мешканці Львова допомагали українським воякам, проте поляки була більш активними: на початку XX століття у місті проживало понад 60% поляків і лише 20% українців. Через три дні розпочались бойові дії, оскільки сформувалось сильне польське ополчення, яке не змирилось з проголошенням ЗУНР на теренах Західної України.

Зробити історію цікавою для школярів

Організатори витрачають власний час і кошти для відтворення подій минулого, оскільки головною метою товариства «Пам’ять» є пропагування історії наочним шляхом. Лекції і уроки, на думку учасників громади, є малоефективними.

«От подивіться – діти», – киває Тарас Елейко у сторону юних хлопців, які розглядають барикади навпроти міської ради. – Вони собі роблять світлини. Десь щось ми їм розкажемо, пізніше вони будуть викладати собі фото в соціальних мережах і хтось в них запитає «а що це було?» і малим треба буде знайти і пошукати що ж то таке було». 

Крім цього організація проводить історичні гуртки і уроки історії в львівських школах. «Як дитину можна захопити? Ми приїжджаємо в такому спорядженні, тобто до якоїсь теми ми вдягаємось відповідно. Коли приїжджаємо перший раз, ми не розповідаємо багато, не читаємо їм лекції, ми просто спілкуємось, наприклад «а чи ви знаєте?»чи ви можете щось сказати про це?». Щоб заохотити школярів, замісь оцінок представники ГО «Пам’ять» дають можливість їм постріляти з історичної зброї: «Набої холості. Але дитині дуже цікаво взяти зброю в руки і вистрілити. І наступного разу, коли ми приїжджаємо, півкласу наперед готові до теми, вони нас перебивають, відповідають один наперед одного. Таким чином ми їх можемо зацікавити», – розповідає організатор ініціативи.

Львів’янка Оксана привела на захід двох дочок: «Бачу, що дітям цікаво, вони розглядають все це спорядження, зброю, навіть інформаційні листівки читають. Правда тепер проблема буде зняти їх з того танку».

Реакція туристів

На костюмоване дійство туристи реагують по-різному. Наприклад, росіяни найчастіше запитують «а что у вас сейчас будет?», «а что будут давать?», «Вы такие красивые, можно с вами сделать фотографию?». Коли просять сфотографуватись, учасники театралізованої постановки часу не гають: починають розповідати про захід і його передісторію.

«Російські туристи – переважно тверезомислячі, – каже Тарас Елейко: «Ось були туристи з Москви. Вони до загалу росіян не відносяться. Це люди думаючі, які поважають нашу країну, деякі навіть зневажливо відгукуються про свій народ. Сказали навіть, що захоплюються нашою волею і хочуть змінити Росію. А от у поляків – неоднозначна реакція, адже це відтворення українсько-польського конфлікту. У цей день вони також святкують державне свято, але у них держава відбулася, а у нас проіснувала 9 місяців».

Тарас Елейко переконаний, що Україна довго не проіснувала через байдужість Європи: «Нам на ЄС нема чого надіятись, бо ми в 20 столітті 5 разів втрачали незалежність через позицію Європи. Це потрібно пам’ятати. Єдина надія для нас – Америка. Але сподіватись потрібно навіть не на США, а на американських жидів. Якщо вони будуть бачити в Україні зиск. Якщо їм пообіцяється, що вони сюди зайдуть і щось добре зароблять, тоді вони будуть лобіювати перед урядом допомогу Україні. В принципі американці нам допомагали ще під час боротьби УНР в 1919 році».

Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» та його керівник Любомир Горбач намагаються організовувати подібні заходи кожного тижня. Найближчим часом українці матимуть змогу стати свідками не менш знакових історичних подій, а саме захоплення пошти в Городку Ягелонському та маршу УПА проти німецького «Вермахту» та підрозділів військ НКВД».

Про це також повідомляється в неділю на сайті інтернет-видання «iPress.ua».