14:35 23 листопада 2025 р.
Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Про це інформує пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.
У понеділок, 24 листопада, Львівська громада попрощається із військовослужбовцями Олександром Безуглим, Романом Чумаком, Ігорем Дашковичем та Віктором Карповим, які захищали Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Прощання з Романом Чумаком розпочнеться о 9:00 в Храмі Івана Хрестителя у м. Винники (вул. Галицька, 61).
Чин похорону Романа Чумака, Олександра Безуглого та Ігоря Дашковича розпочнеться об 11:00 в Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11). Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Романа Чумака поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань новітніх Героїв, а Олександра Безуглого - на Голосківському кладовищі, на полі ветеранів 34‑В.
Далі, у с. Рясне-Руське буде прощання з Ігорем Дашковичем: о 12:00 - на центральній алеї громади, о 12:30 - в родинному помешканні (вул. Садова, 10), а о 13:30 - в Храмі Святого Великомученика Дмитрія. Поховають захисника на місцевому кладовищі.
Прощання з Віктором Карповим розпочнеться о 13:00 в ритуальній залі на вул. Пекарській, 52. Поховають воїна на Голосківському кладовищі, на полі ветеранів 34‑В.
Біографічні довідки захисників
Олександр Безуглий (27.06.1979 - 20.11.2025) Львів'янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі І‑ІІІ ступенів № 55 м. Львова. Згодом здобув освіту газозварювальника у державному професійно-технічному навчальному закладі «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва».
Проходив строкову військову службу у складі Національної гвардії України. Працював водієм-далекобійником, здійснюючи міжнародні вантажні перевезення.
Зі слів рідних, Олександр любив риболовлю, готувати, подорожувати в гори та проводити час на природі. Вирізнявся щедрістю, веселою вдачею, був компанійським, активним і турботливим.
З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Запорізькому напрямках у складі 14‑ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина» Національної гвардії України.
Нагороджений медаллю «Ветеран війни».
У Олександра Безуглого залишилися дружина, син та донька.
Роман Чумак (03.05.1979 - 09.02.2024). Уродженець міста Полонне Хмельницької області.
Навчався у Сколівському закладі загальної середньої освіти І‑ІІІ ступенів № 2 імені Стефанії Вітрук Сколівської міської ради та у середній загальноосвітній школі І‑ІІІ ступенів № 31 м. Львова. Згодом в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за спеціальністю «інженерна механіка» та у Міжрегіональній Академії управління персоналом за спеціальністю «правознавство».
Проходив службу в Державній прикордонній службі України.
Зі слів рідних, Роман любив музику, природу та собак, захоплювався бігом. Вирізнявся спокійною та врівноваженою вдачею, був добрим і щирим, завжди прагнув допомогти іншим.
Був учасником АТО.
З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Чернігівському напрямку у складі 3‑го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України.
У Романа Чумака залишилися мати, дружина, дві доньки та син.
Ігор Дашкович (23.02.1992 - 13.08.2024). Уродженець села Рясне-Руське Львівської області.
Навчався у Рясне-Руському ліцеї Львівської міської ради. Згодом здобув освіту механіка у Львівському фаховому коледжі харчової і переробної промисловості.
Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Ігор був мужнім і сміливим, добрим та відкритим у спілкуванні. Вирізнявся життєрадісністю й готовністю завжди прийти на допомогу. Любив природу, риболовлю та збирання грибів.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 125‑ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Ігоря Дашковича залишилися дружина, дві доньки, батьки, брат, бабуся, дядько та родина.
Віктор Карпов (09.08.1986 - 15.11.2025). Львів'янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі № 68 м. Львова. Згодом здобув професію офіціанта-бармена у Закладі професійної (професійно - технічної) освіти «Львівський професійний коледж ресторанного бізнесу».
Працював меблярем на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Віктор любив риболовлю, відпочинок на природі та тварин. Цікавився всесвітньою історією, був комунікабельним і вмів легко знаходити спільну мову з людьми. Вирізнявся добротою, щирістю та оптимізмом, був справжнім лідером і турботливим сім'янином.
З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Херсонському напрямках у складі 38‑ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного Військово-морських сил Збройних Сил України.
Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», Міністра оборони України «Захиснику України» та «Хрест Військово-Морських Сил», а також відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України - «Хрест «Військова честь».
У Віктора Карпова залишилися дружина, сестра, батько та племінник.
Читайте також: Володимир Беньо, Іван Гайовський, Володимир Опока. Львівщина попрощалася зі Захисниками