Леонід Єфіменко та Іван Масинець навіки повернулися до рідного Львова

У п’ятницю, 7 червня, Львів попрощається з військовослужбовцями Леонідом Єфіменком та Іваном Масинцем, які загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Зранку о 09:30 у храмі Вознесіння Господнього УГКЦ (вул. Широка, 81А) відбудеться молитва і прощання з воїном Іваном Масинцем.

Чин похорону захисників Івана Масинця та Леоніда Єфіменка розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла (вул. Театральна, 11), об 11:45 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Іван Масинець (14.06.1983-17.02.2024). Львівʼянин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №65 м. Львова. Здобув професію механіка у відокремленому структурному підрозділі «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій».

Впродовж тривалого періоду часу працював на Львівському хлібзаводі №1, згодом – у товаристві з обмеженою відповідальністю «Фуджікура аутомотів Україна-Львів». У вільний час активно займався спортом, захоплювався садівництвом. За словами родини, Іван Масинець був палким вірянином, надзвичайно світлою і чуйною людиною.

З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських окупантів. Виконував бойові завдання зі захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на східному напрямку у складі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

У Івана Масинця залишилися батьки, брат, сестра, племінники та багато друзів. 

Леонід Єфіменко (02.09.1972-31.05.2024). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі № 11 (сьогодні – Львівська правнича гімназія). У 1987 році вступив до колишнього середнього професійно-технічного училища №17 міста Львова, де здобув кваліфікацію «Столяр будівельний-паркетник III-го розряду». Після завершення навчання проходив строкову військову службу у Збройних Силах України.

Насамперед працював на посаді слюсаря-складальника штемпелів та печаток на дослідному виробництві в Українському науково-дослідному інституті поліграфічної промисловості імені Т. Г. Шевченка, згодом опанував професію склодува у товаристві з обмеженою відповідальністю «Галімпекс». Деякий час працював у відділі сторожової охорони Львівського національного університету імені Івана Франка. Впродовж останнього періоду працював у регіональній філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця». У вільний час захоплювався мистецтвом, займався різьбярством та малюванням. Зі слів рідних, був дуже доброю, щирою, життєрадісною та товариською людиною.

З перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави у складі 42-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Леоніда Єфіменка залишилися дружина, син, тітка та двоюрідні брат і сестра.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook