Іван Весна, Роман Янів, Богдан Лукащук. Завтра Львів віддасть останні військові почесті Захисникам

Про це інформує пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.

Завтра, 9 жовтня, Львів попрощається із військовослужбовцями Іваном Весною, Романом Янівим та Богданом Лукащуком, які захищали Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно о 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Військовослужбовців Івана Весну та Романа Яніва поховають на Личаківському кладовищі, а Богдана Лукащука на Голосківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Богдан Лукащук (06.06.1962 – 04.10.2025). Уродженець села Кути Львівської області.

Навчався у Паликоровівській початковій школі з дошкільним підрозділом Підкамінської селищної ради та у Підкамінському опорному закладі загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів Підкамінської селищної ради Львівської області. Згодом здобув професію водія в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» у місті Львові.

Проходив строкову військову службу.

Працював автоцистерником і слюсарем IV-го розряду з ремонту автомобілів у Товаристві з обмеженою відповідальністю “СпецТранс Львів”

Зі слів рідних, Богдан захоплювався збиранням грибів, риболовлею та ремонтом автомобілів. Богдан був добрим, турботливим і працьовитим.

У Богдана Лукащука залишилися дружина, син, два брати та сестра.

Роман Янів (08.01.1980 – 19.06.2024). Львів’янин.

Навчався у Львівському державному музичному ліцеї імені Соломії Крушельницької. Згодом здобув професію друкаря у Львівському поліграфічному фаховому коледжі. Також навчався на юридичному факультеті Львівського університету бізнесу та права.

Працював друкарем у товаристві з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім “Високий Замок“».

Був учасником Операції Об’єднаних сил.

Зі слів рідних, Роман був дуже здібним до наук, багато читав, вирізнявся комунікабельністю та завжди приходив на допомогу іншим. Був люблячим чоловіком, турботливим батьком і сином. Мав великий творчий хист і неабиякий музичний талант: професійно грав на скрипці, фортепіано та сопілці. Був хористом Національної хорової капели «Дударик», Молодіжного хору «Осанна», Хорової капели «Лемковина» та інших колективів. Його життя було тісно пов’язане з музикою, яка для нього була не лише захопленням, а й покликанням.

Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Луганському напрямках у складі 24‑ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Романа Яніва залишилися батьки, кохана дружина та донька з чоловіком.

Іван Весна (16.10.1977 – 01.10.2025). Львів’янин.

Навчався у ліцеї № 18 Львівської міської ради (колишня середня загальноосвітня школа № 18 м. Львова). Згодом здобув вищу освіту у Міжрегіональній академії управління персоналом за спеціальністю «Економіка та управління персоналом».

Проходив строкову військову службу.

Працював майстром з обслуговування сантехнічних мереж на декількох підприємствах.

Зі слів рідних, Іван любив футбол і риболовлю, дуже любив тварин. Був добрим і щирим, завжди готовим допомогти, нікому не відмовляв у підтримці.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 60‑ї окремої механізованої Інгулецької бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Івана Весни залишилися батько, брат із сім’єю та родина.