Дмитро Митюк, Іван Білоус, Валентин Мідзян. Церемонія прощання на площі Ринок

Про це повідомила пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Дмитра Митюка та Івана Білоуса поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань новітніх Героїв; Валентина Мідзяна – на Голосківському кладовищі, на полі 34‑В. 

Біографічні довідки захисників 

Дмитро Митюк (23.09.1985 – 25.11.2025) Львів’янин.

Навчався у загальноосвітній середній школі І‑ІІІ ступенів «Лідер» з різними формами навчання. Згодом здобув професію кухаря у Львівському професійному коледжі ресторанного бізнесу.

Працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Факро Львів» та у будівельній сфері на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Дмитро любив грати у футбол, захоплювався риболовлею, кулінарією та фотографією. Був щирим і спокійним, завжди зберігав тепле та доброзичливе ставлення до людей.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі 58‑ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Дмитра Митюка залишилися батьки, син, брат, сестра та родина. 

Іван Білоус (19.01.1968 – 27.11.2025) Уродженець села Великі Глібовичі Львівської області.

Навчався у Великоглібовицькому ліцеї імені Юліана Головінського Бібрської міської ради Львівського району Львівської області. Згодом здобув професію електромонтера у Перемишлянському професійному ліцеї.

Проходив строкову військову службу.

Працював зв’язківцем у Львівській філії Акціонерного товариства «Укртелеком» та водієм у Львівській обласній організації Профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України.

Зі слів рідних, Іван любив риболовлю та полювання, був життєрадісним, сімейним і турботливим. Вирізнявся щирістю, добротою, чесністю та світлим характером. Товариський і відкритий, він завжди приходив на допомогу іншим та був по-справжньому жертовним.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 42‑ї окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

У Івана Білоуса залишилися дружина, три доньки, зяті, онучка, брат, теща, свати та родина. 

Валентин Мідзян (18.03.1970 – 08.05.2024) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі № 34 імені Маркіяна Шашкевича м. Львова. Згодом здобув професію штукатура-плиточника у Львівському професійному коледжі прикладного мистецтва та дизайну.

Проходив строкову військову службу в Німеччині.

Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Валентин захоплювався велоспортом – це було частиною його життя й давало йому відчуття свободи. Добрий і уважний до людей, завжди готовий підтримати, справедливий та надійний у будь-якій ситуації. Люблячий син і турботливий батько.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 48-го окремого штурмового батальйону імені Номана Челебіджіхана Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Валентина Мідзяна залишилися мати, дружина, син та брат.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook