19 липня на Львівщині вшанували загиблих у «Бродівському оточенні»

Про це DailyLviv повідомили в пресслужбі ЛОДА.

Зокрема, у с.Червоне Золочівського району на території військового кладовища, громадськість та представники влади поклали квіти до символічних таблиць біля каплиці. Зазначимо, що участь у заходах взяв перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик та директор департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА Андрій Ковальський.

Окрім того, здійснили чин панахиди за загиблими та перепоховання віднайдених останків воїнів Першої української дивізії «Галичина».

Скорботні заходи також відбулися поруч з братньою могилою вояків Першої української дивізії «Галичина» УНА в с. Підгірці, біля меморіалу воякам Першої української дивізії «Галичина» УНА на горі Жбир.

Історична довідка:

Дивізія «Галичина» (Перша Українська дивізія Української Національної Армії). Формування дивізії розпочалося в квітні 1943 року під керівництвом Військової Управи. Дивізія створювалась за зразком німецьких піхотних дивізій. Командиром дивізії був призначений генерал Ф.Фрайтаг. Воєнний вишкіл бійці дивізії проходили у Нойгамері (Німеччина). Перед відправкою на радянсько-німецький фронт дивізія нараховувала 16 тис. чол.   17-22 липня 1944 року під час боїв під Бродами (тепер Львівська обл.) дивізія була оточена і розбита. Окремим частинам дивізії вдалося прорвати оточення і відступити на Захід. Деякі відділи дивізії «Галичина» увійшли до складу Української Повстанської Армії. Наприкінці 1944 була сформована нова дивізія загальною чисельністю 18 тис. чоловік. Наприкінці 1944 року на початку 1945 року дивізія «Галичина» вела оборонні бої в Словаччині і Словенії.

На початку березня 1945 року дивізія за розпорядженням Українського Національного Комітету була включена до складу Української Національної Армії під командуванням генерала П.Шандрука. У квітні 1945 року дивізія деякий час воювала на фронті поблизу замку Ґляйхенберґ в Австрії. Наприкінці квітня її вивели зі складу військ СС та присвоїли нову назву – 1-а українська дивізія Української національної армії. Після капітуляції Німеччини вояків дивізії інтернували у британській та американській окупаційних зонах, а після 1948 року вони роз’їхалися по всьому світу – у США, Канаду, Австралію, Аргентину та інші країни. У 1985 році для розслідування фактів можливої присутності у Канаді воєнних злочинців, в тому числі вихідців з України та країн Балтії, була створена так звана Комісія Дешена. За результатом вивчення архівних матеріалів та допиту свідків у Канаді та Західній Європі Комісія підготувала звіт, в якому жоден з емігрантів – колишніх учасників дивізії Галичина – не був визнаний винним у скоєнні воєнних злочинів під час Другої світової війни. Бродівський котел Гора Жбир, що у селі Ясенів Бродівського району Львівської області, – символ боїв, що відбувалися тут у липні 1944 року.

У складі німецьких військ у боях брала участь і дивізія «Галичина», що була сформована з українців. Із гори Жбир – однієї із найвищих точок району найкраще видно панораму однієї із наймасштабніших операцій радянської армії «Бродівський котел», під час якої полягло багато українців. Станом на 13 липня 1944року, лінія фронту в Західній Україні проходила лінією Ковель – Тернопіль – Коломия. Німецьке командування віддало наказ про будівництво трьох ліній укріплень, з яких через стрімкий наступ радянських військ було побудовано лише дві. Значно складніше для радянських армій розвивався наступ 60-ї та 38-ї армій у напрямку на Красне – Львів.

Після майже цілоденної артилерійської підготовки та запеклих бомбардувань, радянським військам вдалося зрушити частини Української дивізії з їхньої лінії оборони. Але в цей самий день ситуація стабілізувалася: зайнявши нові позиції, частини дивізії провели цілу низку сильних контрударів. Однак становище частин дивізії було вкрай важким. Вона зазнавала великих втрат від повітряних ударів на її позиції, а танкові колони намагалися оточити поодинокі підрозділи Дивізії, але взяти основну опорну точку на горі, не було можливо, у зв’язку з важкими природними умовами.  Лише після підходу важкої техніки, бій був завершений капітуляцією дивізії.   г. Жбир (с. Ясенів Бродівського району)

У 1991 році з ініціативи Студентського Братства у пам’ять про полеглих у 1944 році українців під Бродами на горі Жбир у селі Ясенів Бродовського району було споруджено пам’ятний знак. Але 18 червня того ж року його підірвали згідно наказу найвищого військового командування Радянського Союзу. Пам’ятник було відновлено 2008 року. Щороку біля пам’ятного знаку проводиться заходи з вшанування пам'яті.   с. Підгірці Бродівського району При переїзді із с. Червоне Золочівського району до с. Ясенів Бродівського району (г. Жбир) на узбіччі знаходиться братня могила військовиків, які загинули під час боїв у «Бродівському Котлі» у с. Підгірці Бродівського району.   с. Червоне Золочівського району Меморіальний кладовище військовиків Першої української Дивізії «Галичина» створений у липні  1994 року Галицьким Братством колишніх вояків 1-ї Дивізії Української Національної Армії. Розташований на узбіччі «автодороги» Львів-Тернопіль поміж селами Ляцьке-Червоне і Ясенівці на Золочівщині недалеко від місця, де відбувався прорив дивізії «Галичина» з оточення, і де багато вояків полягло від ворожих куль і бомб. Там перепоховано понад 250 останків полеглих у боях під Бродами. На цвинтарі побудовано каплицю-церкву в стіни якої вмонтовано чотири меморіальні таблиці і які в липні 1997 року були освячені. По обидва боки від каплиці симетрично встановлено хрести як на індивідуальних, так і на колективних похованнях вояків. Праця над упорядкуванням цвинтаря і оформленням могил продовжується. Станом на 2011 рік на кладовищі встановлено понад 500 хрестів. Кожного року відбувається перепоховання останків вояків дивізії «Галичина» з околиць. 28 липня 2019 року відбулось перепоховання останків 29 дивізійників, які загинули 1944 р.та були розкопані в санітарних захороненнях братських могил.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook