У «Шевченківському гаю» відкрили «швейцарську хату» з органічними продуктами

Про це заявив керівник проекту «Гастрономічна екскурсія, дегустація «Смак українських Карпат» Іван Саломатін під час прес-конференції на тему: “Як українські виробники органічної продукції продають свої вироби на ринках Євросоюзу? Роль громадської спілки в цьому процесі”, що відбулася у Львові в Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, знаному як "Шевченківський гай".

- Український ринок ще не готовий до того, що пропонує наш проект. Якщо брати західний варіант співпраці малих виробників з ринком, то загальноприйнятою, наприклад, є можливість для двадцяти фермерів орендувати приміщення одного магазину. Вони домовляються, складають собі графік почергового продажу. І кожного дня там торгує вже інший фермер. Уявити таке в нашій країні поки що я не можу. На жаль, ані влада, ані посередники не готові до того, що пропонуємо їм ми, - зазначає Іван Саломатін.

Проект «Смак українських Карпат» створено за підтримки партнерів зі Швейцарії.

За словами представника державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO) Барбари Ягін, у 2010 році до них звернувся український виробник Михайло Стовп’юк з ідеєю створити таку торгову марку, яка б об’єднала під однією назвою різні продовольчі продукти, що їх виробляють малі фермерські господарства в карпатському регіоні.

-  Виробники, які виготовляють якісні місцеві товари, вирішили, що варто об’єднатися під однією торговою маркою. Вони звернулися до SECO щодо фінансування цієї ідеї. У нас також є багато маленьких виробників. Але вони стикаються з жорсткою конкуренцією, тож змушені виготовляти дуже якісні товари. Тому ми вирішили, що у нас є достатньо досвіду, аби поділитися ним з українськими виробниками, - розповіла Барбара Ягін.  

У 2012 році уряд Швейцарії підтримав українську громадську спілку «Карпатський смак» грантом - надав 200 тисяч швейцарських франків.  Грант передбачав, що українські виробники сільськогосподарської продукції витратять ці гроші на навчання членів спілки і на промоцію їхньої  продукції. Таким чином швейцарці допоможуть цьому невеликому, але дуже важливому і потрібному сегментові української економіки розвиватися.

- Ми займаємося розвитком торгової марки «Смак українських Карпат», тому що ми вважаємо, що саме ця торгова марка робить внесок у розвиток економічного розвитку України, - каже Барбара Ягін.

Власник СОК «Чиста флора» з Івано-Франківської області Михайло Стовп’юк, згадує, як у ролі першого керівника громадської спілки він у пошуках виробників об’їздив всі чотири області західного регіону – Львівську,  Закарпатську, Чернівецьку та Івано-Франківську.

- Щонайперше, аби з’ясувати, чи наша продукція зацікавить споживача, ми зробили невелику виставку наших товарів на площі Ринок у Львові. Потім ми писали бізнес-плани та шукали, хто ж зацікавиться нашою ідеєю. Проект був важкий. Охочих витратити кошти гранту було багато. Управління сільських господарств, дорадчі служби та інші вже чекали на ці гроші. Всі думали: є швейцарські гроші, то зараз почнуть ними крутити. А сталося не так. Ми колективно вирішували, куди ми будемо вкладати ці кошти: на рекламні акції, навчання чи ще щось інше, - говорить Михайло Стовп’юк.

Що стосується його власного бізнесу, то, за словами Михайла Стовп’юка, свого часу він починав з того, що звернув увагу, як нищиться дуже багато цінних лікарських рослин.  

- Люди викидали червонокнижні гірські лікарські рослини зі своїх толок, тому що корови того не їли. А я ж знаю, що ці лікарські рослини дуже добре продаються на міжнародному ринку. В ті роки наші ринки почали заповнювати польські «гербати» на ароматизаторах. А ми почали свої трави продавати в Європу. Я починав з маленького цеху, разом зі своєї родиною ми почали робити свої фіто-чаї, джеми, варення, - розповідає Михайло Стовп’юк.

Ідею використання природних ресурсів підтримали і на Буковині. Представник компанії «Лілак» з Чернівецької області Сергій Стьопін стверджує, що березовий сік без цукру, настояний на кропиві чи м’яті, - це давній буковинський напій.

- Там, де починаються Буковинські Карпати, ростуть цілі березові гаї. Це – дикорослі берези. У двотисячному році ми вирішили зайти в нішу березового соку. Провели багато досліджень у наукових закладах. І тепер за сезон заготовлюємо близько 600 тисяч тон соку. До березового соку додається настій кропиви, м’яти, шипшини. Кропива так само дикоросла. Її треба тільки збирати, - каже Сергій Стьопін.

А ось голова громадської спілки «Карпатський смак» та власник фермерського господарства «Тізеш» з Виноградівського району Закарпатської області Павло Тізеш стверджує, що в дев’яностих роках, коли розпочинав свою діяльність, стояв перед дилемою: їхати працювати за кордон або ж залишитися в Україні та розвивати економіку тут.

- Я обрав цей шлях. Він, можливо, важчий, але він – мій. Починав я з експорту сливового леквара. Сьогодні я експортую насіння технічної коноплі, горох та зерно ячменю в Німеччину, Італію, Австрію. Маю 30 га посівів технічної коноплі. Трохи насіння, дві-три тони, продаємо в Івано-Франківськ - на олію. А все інше – за кордон. Зазвичай з гектару отримую приблизно 700 кг насіння коноплі. Минулого року вдалося продати 15 тон. З трьох кілограмів насіння коноплі виходить літр конопляної олії. Листя коноплі закуповують аптеки в Литві та Німеччині, - каже Павло Тізеш.

Для того, щоби мати можливість експортувати свою продукцію, Павло Тізеш отримав сертифікат «Біоконтроль» в Угорщині та «Органікстандарт» в Україні.

- Вартість сертифікату залежить від площі землі, яку має фермер, від того, які продукти хочеш експортувати та в які країни. Я сплачую за це приблизно 700 тисяч гривень в рік, - говорить Павло Тізеш.

Всього фермерське господарство “Тізеш” обробляє півтори тисячі гектарів землі. Крім того, воно має 200 голів свиней породи угорська мангалиця та сто голів корів породи угорська сіра рогата.

- З них ми виготовляємо різні ковбаси. Проте їх продаємо лише в Україні. Ковбаси я виготовляю за тими рецептами, за якими виготовляв мій батько, мій дід, мій прадід, -  каже Павло Тізеш.

Натомість власник фермерського господарства «Гашпар» з Мукачівського району Закарпатської області Олександр Гашпар багато що пізнавав з власного досвіду.

- У книгах таке не написано. Ви можете зробити фарш за одним рецептом. Але якщо його набити в різні оболонки, тобто кишки свині, вівці або кози, то в кожної з ковбас буде свій, інший, смак. Ніби подібний, але післясмак та аромат будуть різними. Я не даю до ковбас спеціальні бактерії, аби прискорити процес. Ковбаси дозрівають природним шляхом. Ми їх зробили, повісили в камери, де немає жодного грибка. І вона дозріває. Я не знаю, якою вона буде, коли дозріє. І не скажу вам точно до дня, коли вона дозріє. Це – не заводські технології, це – індивідуальний процес, - ділиться досвідом Олександр Гашпар.

Його господарство вирощує кіз, овець, курей, гусей та індиків. Проте займається цим Олександр Гашпар у вільний від роботи час. Бо він – економіст і працює в банку.

- Почав займатися цим з 2004 року. Спочатку вирощував зернові. Потім почав заводити тваринок, щоби це зерно хтось їв. І так стався замкнутий цикл. Надлишок почали продавати з 2006 року. Вміння - як і що робити - прийшло з досвідом та експериментами, - каже Олександр Гашпар.

Отож, малі фермерські господарства, які виготовляють органічну продукцію – сири, мед, ковбаси, соки, джеми, фіто-чаї та інше, - об’єдналися до спілки. Їх навчають, їм надають промоцію і допомагають продавати їхній товар.    Наразі, як зазначив директор громадської спілки «Карпатський смак» Назар Фігун, до неї належать 19 членів. А ще 11 очікують на отримання сертифікату після детальних перевірок.

- Ми ретельно перевіряємо виробництво членів спілки. Це має бути  органічна продукція, без жодних домішок чи чогось іншого, - зазначає Назар Фігун.

Представник Інституту органічного землеробства (FIBL) зі Швейцарії Тобіас Айзерінг каже, що важливим аргументом, чому їхня країна вирішила допомогти українським виробникам, було те, що їм запропонували зробити щось разом.

- Ми зауважили, що виробники дуже пишаються своїми продуктами. І саме через сильне бажання виробників просувати свій регіон, ми зробили це, - каже Тобіас Айзерінг.

Найкращою ідеєю щодо промоції та продажу органічної продукції виявилося проведення гастрономічних турів. Хоча члени спілки мають свої власні дегустаційні зали, проте там вони пропонують тільки свої вироби. А ось зібрати всі їхні продукти в одному місці та в одному турі вдалося тільки у Львові.

Директор музею народної архітектури і побуту “Шевченківський гай” Роман Назаровець зауважив, що це перший такий проект в Україні.

- Я багато чув, що такі проекти проводяться в музеях Європи. Але в Україні – це зроблено вперше. Ми ризикнули це зробити. Першим зробити тяжко, - сказав Роман Назаровець.  

Довідка

Дегустаційний зал громадської спілки «Карпатський смак» розташований у Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у Львові, в садибі з села Зарічево Перечинського району Закарпатської області. 

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook