09:05 1 березня 2021 р.
Другий результат в іншого виборця, який регулярно звертався у депутатські приймальні: 81 подання загалом на 137 тисяч гривень.
На порядок денний пленарного засідання міської ради, що відбулося у Львові 25 лютого, було винесено більше 300 питань. Проте чи не найбільшого розголосу набуло обговорення про передачу функції надання одноразової матеріальної допомоги від депутатів до відповідних управлінь міської ради.
Цю тему проаналізувала громадянська мережа "Опора" у Львові, пише Dailylviv.
З такою ініціативою до колег по депутатському корпусу звернувся обранець від Об’єднання «Самопоміч» Євген Бойко: «На останньому прийомі з тридцяти осіб, які записалися на прийом, тридцять звернулися по допомогу, називаючи ті чи інші свої проблеми… Зважаючи на те, що коли ти бачиш людину лице в лице дуже важко прийняти справедливе і правильне рішення, в мене є пропозиція від депутата – напрацювати концепцію і передати повноваження і функції визначення соціальних допомог у наші соціальні служби».
Попри брак часу на обговорення ініціативи у сесійній залі, актуальність проблеми підтверджується активним її висвітленням обранцями у соціальній мережі Facebook. Після послаблення січневих карантинних обмежень, депутати розпочали повноцінно проводити прийоми громадян, які хоч і користуються попитом у львів’ян, проте використовуються переважно з метою отримання матеріальної допомоги.
Так, на своїй сторінці у мережі Ігор Зінкевич («ВАРТА») написав: «Сумно одне: з 13 людей лише 1 цікавився станом своєї вулиці та як його виправити, всі решта – матеріальна допомога».
Подібними враження ділиться і Євген Кузик («Європейська Солідарність»): «24 громадянини, 24 різні ситуації, де кожен потребує певної матеріальної допомоги, підтримки, поради… Окрім звернень матеріальної допомоги, отримав 1 із житлового питання».
Не менш емоційно відреагувала на досвід роботи з громадянами Марія Чижишин («Голос»): «Перший прийом громадян, це не для слабкодухих!!! Були сльози, важкі історії і багато проблем. Зібрала папку звернень. Будемо працювати, щоб хоч якось допомогти потребуючим”.
За спостереженнями Громадянської мережі «ОПОРА» у лютому у приймальнях депутатів можна було спостерігати справжній ажіотаж. Черги львів’ян із сформованими пакетами документів спонукали деяких обранців залучати до роботи більше помічників, продовжувати тривалість, а в окремих випадках і призначати додаткові прийоми. На думку експертів, усе це свідчить про контраверсійність існування депутатських фондів, про що, зрештою, у межах проєкту «Атестація депутатів місцевих рад» вони зазначали і у попередні роки.
«Розподіл коштів із депутатських фондів часто деформує розуміння виборцем ролі місцевого депутата та загалом не може стати дієвим інструментом для вирішення проблем, із якими мешканці до них звертаються» – зазначає координаторка проєкту Анжеліка Зозуля. – Однак частина депутатів не готова відмовитися від цієї практики і користується нею для, так би мовити, популяризації своєї роботи. У попередні роки ми навіть зустрічали випадки, коли інформація про розподіл матеріальної допомоги включалася до щорічних звітів».
Дискусію щодо ще одного важливого аспекту проблеми існування депутатських фондів підняв на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook начальник управління «Секретаріат ради» Львівської міської ради та чинний депутат Об’єднання «Самопоміч» Юрій Лукашевський. Готуючись до прийому громадян, який більшістю депутатами здійснюється у Львові за попереднім записом, депутат виявив одну особливість: «Готувався до прийому, тому поцікавився в управління соціального захисту чи отримували заявники в попередні періоди дану допомогу. Як виявилося, натрапив на своєрідних “рекордсменів”: в одного заявника за попередню каденцію (2016-2020 роки) було 81 подання загалом на 137 тис. грн., в іншого 147 подань на загальну суму 210 тис. грн. Хочу наголосити, що проблеми, з якими зверталися мешканці, не особливо вирізнялися від тих проблем, з якими інші зверталися вперше».
Тож як бачимо, поруч із добрими практиками взаємодії громадян з виборними представниками місцевого самоврядування та на тлі загального зростання культури партисипації, у Львові продовжує працювати доволі неоднозначний механізм фінансового «заохочення» окремих категорій виборців. Переглянути його міський голова Андрій Садовий обіцяє вже наступного бюджетного року. Залишається уважно спостерігати за тим, чи не втратить питання актуальності у депутатських колах та чи вистачить раді голосів підтримати альтернативи.
Для довідки: депутатські фонди у Львові існують ще з 2003 року. Тоді максимальний розмір допомоги для одного заявника становив 300 грн, а її призначення відбувалося виключно у межах виборчого округу депутата. У 2007 році попередній документ замінили новим Положенням, яке зазнало шести редакцій і станом на сьогодні передбачає, що кожен депутат міської ради упродовж року може виділити одноразову матеріальну допомогу на виконання депутатських повноважень у сумі 200 тис. грн. Попередня практика оприлюднення щоквартальних звітів залишку депутатського фонду на інформаційному порталі депутатів Львівської міськради свідчить про те, що більша частина коштів розподіляється депутатами за перші три місяці прийомів.
Не можна у нас забирати те, чого нема, - міський голова Львова про бюджетні кошти
Компанія депутата Львівської міськради збудує житловий комплекс біля стадіону "Україна"