У Львові маніпулюють з проектом будівництва сміттєзаводу. Ціна питання – мільйони євро

Відео: Львівський прес-клуб

За цим завданням виконавець повинен передбачити у своєму проекті розташування двох модулів сортування сміття, площу під компостування сміття і ТЕЦ для спалювання сміття.

Документ скріпили  печатками підприємств, але – забули чи свідомо – не зазначили дату його підписання. Як стверджує директор ЛКП «Зелене місто» і куратор проекту з будівництва сміттєзаводу у Львові Вадим Ноздря, це сталося тому, що завдання – не кінцеве і його ввесь час змінюють. Ноздря запевнив, що кінцевий варіант буде погоджений до 31 грудня 2017 року.

Цей документ був оприлюднений 10 листопада на засіданні Львівського прес-клубу на тему: «Який сміттєзавод, враховуючи європейський досвід і українські реалії, радять будувати у Львові польські фахівці?».

Нагадаємо, що Львів очікує на 110 млн євро банківських позик – 35 млн євро від Європейського банку розвитку і реконструкції та 75 млн євро від Європейського інвестиційного банку – для  вирішення проблеми з утилізації твердих побутових відходів та рекультивації майже 60-річного сміттєзвалища. З цих коштів лише 10 млн євро ЄБРР надає як безповоротну, грантову, допомогу. А решту грошей Львів буде повертати з відсотками.
Міська влада Львова запевняє, що кошти будуть витрачені на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища та будівництво сміттєпереробного заводу на території львівської ТЕЦ-2. Але дотепер незрозуміло, що ж саме там буде побудовано.

Раніше міськрада покликалася до досвіду литовського Вільнюса. Там у 2016 році запрацював сміттєзавод, Але торік, у вересні, Вільнюс зазнав сміттєвого колапсу – завод припинив приймати сміття, тому що не мав куди подіти залишки після перероблення відходів - неекологічне RDF-паливо. 

Тобто запуск такого підприємства вартістю 127 млн євро (без ПДВ) не допоміг Вільнюсу вирішити сміттєву проблему: цементні заводи, на яких планували спалювати RDF-паливо, відмовлялися це робити і його, як сміття, вивозили на полігон.

Заступник голови підприємства «Green Managment Sp.z o.o.» Ганна Марліере (Hanna Marliere) з Польщі дивується, навіщо Львову наступати на ті ж граблі, на яких вже набили гулі європейці.

- Наша фірма займається переробкою сміття понад 10 років. Я ознайомлена з ситуацією в Україні. Ця ситуація дуже відрізняється від польської, тому що у вас немає системи. Добре би було, якби Україна скористалася нашим досвідом. Упродовж 10 років ми вкладали гроші в системи, які брали за зразок у сусідів і які вже на той час були застарілі. Тому вам треба менше дивитися на те, що  робилося 3-5 років тому, а радше звертатися до  перспективи. Створення RDF-палива зі сміття, - це є пережиток минулого. І застосування таких технологій просто розтягує проблему в часі. Що з того, що ми виробляємо паливо, яке потім не знаємо куди застосувати? Також цей матеріал неможливо безпечно складувати, - вважає польський фахівець.

Керівник підприємства комунальних послуг «ARTUR ZYS» (підприємство зі збирання, ручного сортування відходів та виробництва у невеликій кількості RDF-палива) Артур Зис також не розуміє, чому Львів готовий вкладати кошти у виробництво палива, яке нікому не потрібне.

- В Україні немає жодного підприємства, яке би працювало з RDF-паливом. Я не знаю жодного цементного заводу в Україні, який би приймав це паливо. Спочатку вам треба побудувати сортувальну лінію та створити полігон, - радить Артур Зис.

З польськими колегами погоджується і еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська, яка наприкінці жовтня відвідала кілька польських підприємств, що працюють з твердими побутовими відходами.

- Ми не настільки багаті, щоби купувати установку механіко-біологічної переробки твердих побутових відходів за 30 чи 40 млн євро, щоби потім відправляти це RDF-паливо на сміттєзвалище, - переконана Алла Войціховська. 

Вона дослідила вирішення сміттєвої проблеми у Польщі та має низку своїх порад. За словами еколога, поблизу Познані розташоване невеличке підприємство, яке займається сортуванням відходів. Дуже невелику частину з тих відходів потім переробляють на RDF-паливо. Тому що в цементного заводу, який його закуповує, високі вимоги до цього палива.

- Вимоги цементного заводу такі: жодного хлору у відходах, в тому RDF-паливі. Працівники, які працюють на лінії механічного сортування, відбирають усі відходи, які містять полівінілхлориди. Це можуть бути пластикові вікна чи підошви для взуття. Тому що, якщо такі відходи потраплять до складу RDF-палива, то вийде з ладу технологія на цементному заводі. Крім того, взимку, коли цементний завод не працює, що робити з тим RDF-паливом? Порада Львівській міській раді: не купувати установку, яка буде продукувати RDF-паливо, яке не буде куди відправляти, а побудувати полігон побутових відходів за європейськими нормами, – застерігає Алла Войціховська від витрачання коштів надаремно.

У відповідь директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря заявив, що міськрада сьогодні віддає перевагу будівництву заводу з механіко-біологічної переробки, а не фабрики з виробництва RDF-палива.
- Це питання потрібно додатково вивчити і пропрацювати з цементними заводами на готовність забирати RDF-паливо, - не хоче чути фахівців Вадим Ноздря.

- Натомість завод з механіко-біологічної переробки, першою чергою, буде розділяти біологічну і небіологічну фракції. З небіологічної фракції забирається вся ресурсоцінна сировина. А біологічна фракція буде компостуватися. Якщо в перспективі ми матимемо роздільне сортування ТПВ у місті, то це тільки полегшить роботу цього підприємства. 

Проте еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська, тримаючи в руках завдання на проектування будівництва сміттєпереробного комплексу, звернула увагу, що в цьому документові передбачено будівництво ТЕЦ для спалювання сміття.

- Це завдання буде змінене? Адже тут вказані зовсім інші речі, ніж ви говорите, - дивується вона.
Вадим Ноздря підтвердив, що технічне завдання буде змінено.

- Тим більше, що його виконали, опираючись на дослідження морфології (сміття), яке робили в Пермі два роки тому, а не нашу реальну морфологію, - зізнався директор ЛКП «Зелене місто».  

Найкращий спосіб, який рекомендує Алла Войціховська, це – створення станції з біокомпостування відходів.

- Така станція вже працює у Познані, хоча є ще єдиною в Польщі. Її вартість – 15 млн євро. Органічні відходи, з яких виготовляється компост, проходять стадію анаеробного зброджування, без доступу кисню, - каже вона.

У Польщі, зауважила еколог, не є проблемою зібрати органічні відходи й привезти на цю станцію. У населених пунктах уже діє система сортування сміття мешканцями. Органічні відходи мають свої окремі контейнери, куди мешканці викидають тільки їх. Таке сортування стимулюється матеріально: якщо мешканці сортують сміття, то сплачують за його вивезення та утилізацію 12 злотих в місяць, а якщо лінуються сортувати – то платять вдвічі більше.

Натомість у Львові, хоча на контейнерах уже є інформаційні наліпки, мало хто не викидає все сміття докупи. Тим більше, що це сортування, як зізнався Вадим Ноздря, є марним. Все одно потім в сміттєвозі  все сміття змішується.

- У Польщі кожен контейнер зі сміттям має електронний чіп, кожна машина обладнана електронною вагою та системою GPS. І все це відстежують он-лайн. Ми, як громадськість, бачимо, що заходи, які нам пропонують, не розв’яжуть сміттєву проблему, а лише ускладнять її, - вважає Алла Войціховська.

Що стосується очікуваних грошей, то, за словами директора ЛКП «Зелене місто» Вадима Ноздрі, реальні надходження від ЄБРР очікують у середині наступного року. Поки що місто планує розпочати роботи за власний кошт.

Довідка
ЛОГО «Львівський прес-клуб» реалізує однорічний проект з медіаконтролю за витратою коштів на будівництво сміттєпереробного заводу у Львові та рекультивацію сміттєзвалища в Грибовичах. Проект відбувається за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Термінові повідомлення читайте на каналі DailyLviv.com в Telegram та у Facebook