Через політичну ситуацію до Львова все менше їдуть іноземці, – експерт

22:30 6 липня 2015 р.


Фото: прес-служба Львівської міськради

Дефіцит закордонних туристів покривають гості зі східної та центральної України.

Навіть тим, хто ніколи не був у Львові, доводилося чути, що за останні десять років «місто чотирьох тисяч левів» перетворилося на туристичну Мекку і визнано культурною столицею України. До того ж, багато іноземних видань, як, наприклад, «Financial Times» або «The Wall Street Journal», назвали Львів «містом європейського майбутнього» і «найбільш багатообіцяючим містом України».

Завдяки своєрідній атмосфері, Львів часто порівнюють з Прагою та Краковом. Але що реально ховається за вивіскою «Львів – туристична столиця»? Чому більшості львів'ян, замість того, щоб багатіти, їздять на розбитих тролейбусах, а обід у центрі міста для багатьох став недозволеною розкішшю.

Щоб розібратися в питаннях туристичного бізнесу, ми запросили експертом, з одного боку, Юрія Зінька, наукового співробітника лабораторії охорони природи і туристичних досліджень географічного факультету ЛНУ імені Івана Франка, а також в.о. директора департаменту розвитку Львівської мерії Андрія Москаленка, який надав письмові відповіді на інформаційний запит «Сегодня».

Чому туристи їдуть до Львова

Титул «туристичної столиці» Львів завоював абсолютно законно, завдяки величезній кількості культурних, історичних та архітектурних цінностей. Не меншу роль у створенні позитивного іміджу мають розвинута сфера обслуговування і прикордонне розташування, що надає Львову особливий європейський шик.

«Люди, особливо з центральних і східних областей України, які не встигли відвідати Європу, ідентифікують Львів із зразковим європейським містом. Так було при Союзі з Ригою і Таллінном – прибалтійські столиці презентували європейську культуру, і цим сильно відрізнялися від інших міст», – каже Юрій Зінько.

Крім цього, спостерігається сплеск гастрономічного туризму. Проведення у Львові чемпіонату «Євро-2012» послужило поштовхом до відкриття сотень кафе і ресторанів, які можуть похвалитися відмінною кухнею та обслуговуванням.

Також Львів розширив нічліжну базу: крім величезних, відомих ще при совку, готелів, з'явилося чимало хостелів та дво- і тризіркових готелів. Однак, за словами Зінька, при всій оптимістичності «картинки», Львів може втратити своє реноме.

Зінько додає: «Зараз місто перебуває на піку своєї популярності, «виїжджаючи за рахунок любителів кави, соборів і вуличок з бруківкою. Але ми експлуатуємо речі, якими користувалися сотні років. Якщо туристичний асортимент не буде розширено, а багато історичних об'єктів не пройдуть реставрацію, то турбізнес Львова може перейти в стадію стагнації».

За словами експерта, львів'янам потрібно шукати варіанти розвитку туризму, які працюватимуть на перспективу: починаючи з програмних документів і закінчуючи аналізом того, що є. Крім цього, за версією в. о. департаменту розвитку Андрія Москаля, дозвілля туристів на 78% становить посиденьки в кафе і ресторанах, 72% – самостійні прогулянки по місту, 60% – відвідування музеїв і виставок, 36% екскурсії містом у супроводі гіда і 34% – відвідування релігійних об'єктів.

Навіщо потрібна туристична статистика

Дуже важливим питанням у розвитку туристичного бізнесу, на думку фахівців, є питання статистики: щоб визначитися, як будувати цей бізнес, треба знати, хто і звідки до нас приїжджає. У львівській мерії стверджують, що з кожним роком кількість гостей міста стрімко зростає.

Так, у 2011 році Львів прийняв 1 млн. відвідувачів, через рік, у 2012 р. – на 400 тисяч більше. У 2013 і 2014 рр. – 1 700 млн. осіб. Скільки людей побувало у Львові в цьому році – рахуватимуть на початку 2016 р.

«Не до кінця переконує офіційна статистика, за якою щороку потік туристів збільшується майже на 500 тис., а їх загальна кількість зросла до двох мільйонів за рік. У тому самому Кракові, що приймає 7-8 млн. осіб, всі статистичні дані підтверджені конкретними показниками і розрахунками», – каже Зінько.

За словами Юрія Володимировича, треба відмітити, що зараз міська влада намагається вести облік туристів через систему «Туристичний барометр»: кількість гостей фіксується через пасажирські потоки аеропорту «Львів». Разом з тим, необхідно займатися туристами, які приїжджають залізничним і автомобільним транспортом.

Також важливо вивчити «профіль» туристів, які прибувають до Львова. Юрій Володимирович каже: «Ми занадто захопилися тим, що Львів виграв європейську номінацію «місто на вікенд», але сьогодні через політичну ситуацію до Львова все менше їдуть іноземці, особливо з Польщі та інших сусідніх держав». 

Дефіцит закордонних туристів покривають гості зі східної та центральної України. Але, щоб їх утримати, потрібно створити конкретний набір послуг і розваг, інакше ми втратимо і цю категорію. Що стосується статистики, то в мерії згодні: обчислити точну кількість туристів, що відвідали місто, дуже складно. Проблема полягає у відсутності механізмів фіксації того, хто саме і скільки людей приїжджає в місто.

«Львівська міськрада, а саме «Інститут міста», розробив власну методику підрахунку кількості туристів, засновану на даних про кількість осіб, які проживають у готелях, завантаженість ліжко-місць у готелях тощо», – йдеться в повідомленні Департаменту розвитку ЛМР. Також відомо, що «Інститут міста» займається анкетуванням туристів, щоб визначити їх профіль за показниками віку, «географії», термінів перебування та найбільш популярних «точок» відвідування.

Чим зайнятися туристові

Відомо, що більшість туристів приїжджає у Львів на релігійні та державні свята, коли місто влаштовує масштабні заходи з гастрономічними збоченнями. Але, в більшості випадків, дозвілля туристів обмежується посиденьками в кафе і пабах.

Деякі гастрономічні заклади мають більшу популярність, ніж музеї, виставки або театральні постановки. В. о. департаменту розвитку Москаленко згоден, що більшість туристів затримується у Львові не більш ніж на три дні, але 82% обіцяють повернутися знову, а 97% рекомендують відвідати місто своїм друзям та знайомим.

«У Львові проводиться більше сотні фестивалів: «Різдво у Львові», «Великдень у Львові», «Флюгери Львова», «Джаз без», «Свято Шоколаду», «Свято Пампуха», «Золотий Лев», Форум видавців, Ніч у Львові і т. д. Згідно зі Стратегією конкурентоспроможності міста, ми стежимо, щоб графік заходів був складений рівномірно, протягом усього року», – додає Москаленко.

Також, за його словами, у Львові працює більше тисячі закладів харчування. Тільки в центральній частині міста – 290 кафе, барів, ресторанів і більше 40 сувенірних крамниць.

«Європейські міста, той самий Краків, розширюють свій туристичний асортимент виїздами за місто: на соляні копальні «Велічка» або в музей в Освенциму. Інформаційні служби пакетами роздають програми, в списку яких – заміські прогулянки. Такий підхід дозволяє затримати туриста у себе трохи довше, але він повинен достеменно знати, що і де відвідати», – каже Зінько.

За словами фахівця, важливо, щоб промоцією Львова та області, як центрів туризму, займалися не тільки інформаційні центри міста, але і приватні фірми, туристичні клуби, а також маркетингові агентства.

Як все-таки перетворити Львів у символ європейського туризму

Всупереч тому, що Львів давно уславився Меккою туризму, місто не до кінця використовує весь ресурс. Науковий співробітник Зінько вважає: «Ми ще не освоїли нішу ділового туризму – тут необхідні місткі конференц-зали. Наприклад, Палац мистецтв, що на вул. Н. Коперника, занадто тісний для проведення щорічного Книжкового форуму».

Ще одна проблема – величезна концентрація туристів викнятково в центрі міста. «У тому ж Кракові», – продовжує експерт. – Туристам пропонується відвідати не тільки близькі до центру, але і віддалені місця, як наприклад, єврейський квартал Казімєжа, санктуарії, а також торговельні та бізнес-центри».

На думку наукового співробітника, за наявності сучасного стадіону ми не розвиваємо спортивний туризм. «З недавніх пір стадіон «Арена-Львів» почав трохи заробляти, але подій, подібних до «Євро 2012», у Львові поки не передбачається. Крім цього, навколо стадіону можна б створити, наприклад, центр відпочинку та розваг», – міркує Зінько.

Також завдяки мережі міжнародних трас, навколо Львова міг би розвиватися транзитний туризм, коли автомандрівники сходять з маршруту і відвідують «атракції» приміської зони. Це ж стосується питань розвитку екологічного туризму і культурно-історичних парків: у місті функціонує лише один тематичний парк «Шевченківський гай», а в Києві або Кракові їх цілий список.

«Зараз майже всі столиці Європи вкладають гроші в рекламу і формування свого туристичного іміджу, щоб краще себе показати і продати. У той же час у Львові не до кінця визначений набір іміджових «туристичних продуктів», який можна рекламувати на міжнародних туристичних ринках. У цих продуктах важливо об'єднати пропозиції і послуги, розраховані на різні категорії туристів», – каже Зінько.

Висновок напрошується самостійно: у нас немає добре розробленої стратегії розвитку туризму на тривалий час. «Наприклад, щоб повернути традиційних польських туристів, потрібно розвивати програми співробітництва в релігійній та науковій сфері та сфері освіти», – стверджує Зінько.

Також важливо, щоб до розробки програмних документів допускалися фахівці від туристичного бізнесу, громадських організацій, наукових і культурних діячів. На запитання про стратегічні плани місцевої влади щодо туристичної індустрії Андрій Москаленко відповів, що «Комплексна стратегія розвитку Львова 2012-2025 років» (КСР), яку розробили чотири роки тому, виділяє пріоритетними сфери туризму та ІТ-бізнес-послуг.

«Крім цього, Управління туризму, спільно з туристичним кластером міста, залучаючи міжнародних експертів, розробили Стратегію розвитку туризму у Львові до 2020 р., яка зараз проходить етапи обговорення у різних цільових групах і до кінця цього року буде затверджена», – додав Москаленко.

Зовнішній вигляд міста бажає кращого

Навіть неозброєним оком видно, що багато будівель у Львові вимагають реставрації. Нещодавно в центрі під час грози посипався балкон, і таких прикладів – маса. За станом на березень, міськрада нарахував у Львові 26 аварійних будинків, і тільки 16 з них – підлягали ремонту.

«Людину повинні захоплювати місця для відвідування, тому деякі зони, особливо в центрі, треба зробити заповідними. Замість того, щоб у старовинній будівлі провести реконструкцію, ми віддаємо її комерційним структурам. Таким чином, частина будинків повинна мати статус «недоторканних», щоб зберегтися для нащадків. Багато пам'ятно-охороняючих організацій підтримували ідею створення архітектурного заповідника з національним статусом», – заявляє Зінько.

У відомстві Москаленка на запитання, скільки будівель в історичній частині міста передано під комерційні об'єкти, повідомили, що інформація потребує додаткової обробки, і буде відправлена пізніше, але ми досі її не отримали. Ще одне – проблема доступу до туристичної столиці, а саме, з Тернопільського і Волинського напрямку.  Згадати тільки дорогу з Червонограда до Львова.

А нещодавно український навігаційний сервіс «navizor.com» склав рейтинг найгірших доріг по областях України – Львівська область займає в ньому почесне друге місце – 45.36% доріг у критичному стані. У той же час, за інформацією міськради, 19% туристів їдуть до Львова автобусами, а 12% – на автомобілі, інші поїздами та літаками. Крім цього, згідно з дослідженнями, одними з найбільш дратівливих факторів у Львові є дороги, громадський транспорт, паркування на тротуарах, і старі вулиці та будівлі.

«У європейській практиці туристичне місто повинно бути красивим і з парадної сторони, і на задвірках: лавки, туалети, зупинки. Також важливий відпочинок і самих львів'ян – у зелених зонах і на водних об'єктах. Але на відміну від зразкового центру, інші райони вимагають багато роботи і вкладень», – додає Зінько.

Ціна питання

У минулому, 2014 р., на заходи з розвитку туристичної галузі Львова, влада скерувала 1 млн. 520 тисяч гривень. З них, 1 млн. 165 тисяч пішли на фінансову підтримку ЛКНП «Центр розвитку туризму Львова».

Як уточнюють співробітники мерії, «заходи» – це участь у вітчизняних та міжнародних туристичних виставках, форумах, ділових зустрічах, а також реалізація спільних міжнародних програм та проектів, співпраця з міжнародними організаціями та обмін досвідом. У 2015 році на проведення тих же заходів планується витратити 1790 000 грн. З них – 1 264 800 грн піде на фінансову підтримку ЛКНП «Центр розвитку туризму. Львова».

Як не прикро, але окремого списку об'єктів як туристичних у міськради немає. Без відповіді залишилося запитання про конкретні суми, скерованівладою на рекламу, ремонти та облаштування міста.

Ми дізналися, скільки заробило місто: 2011 рік – 926,4 тисячі грн, 2012 рік – 1 319,9 тисячі грн, 2013 рік – 1 364,5 тисячі грн, 2014 – 1 226,8 тисячі грн. «Орієнтовний дохід туристичного бізнесу міста Львова, розрахований на основі аналізу даних соціологічних опитувань і маркетингових досліджень, – 331 млн. євро», – повідомляє Москаленко.

У 2013 році львівська міськрада склала портрет потенційного туриста – «молодий європеєць», незадоволений дорогами, парковками і старовинними будівлями. Про це повідомили сьогодні, 6 липня, в київському часописі «Сегодня».

dailylviv.com

До теми

16:35 3 грудня 2021 р.

Гефсиманія - Сафо: 6 грудня Західний апеляційний господарський суд вирішить долю 130 м кв

У церкві “Гефсиманія” розкритикували аргументи підприємства “Сафо”, викладені у відзиві на апеляційну скаргу євангелістів щодо використання спірної ділянки землі.

Рубрика: Економіка

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ Проблема з насильством на Львівщині: як запобігають і вирішують

Рубрика: Ситуації і пригоди

Правда про лікарню швидкої меддопомоги у Львові

Рубрика: Ситуації і пригоди

Тиск на релігійну громаду Гефсиманія

Рубрика: Культура

Рейд "Урок" у Львівській області

Рубрика: Ситуації і пригоди

Парки Львівщини: реконструкція та будівництво

Рубрика: Економіка

Всі відео розділу