Замість того, щоб розмірковувати над фінансовою допомогою Україні та часами "після Януковича", Євросоюз має щось запропонувати і Росії. Наприклад, створення Зони вільної торгівлі від Лісабона до Владивостока.
Україна з політичної та економічної точки зору - банкрут. Президент Янукович зруйнував країну. Без фінансової та політичної підтримки Росії, йому, ймовірно, доведеться залишити президентську посаду. Тож правильно, що Євросоюз і США готують фінансову допомогу Україні вже на період після завершення ери Януковича.
Проте, ця фінансова допомога для України має бути частиною стратегії, яка також включає і Росію. Інакше ці плани посилять політичний хаос в Києві і підштовхнуть політиків до громадянської війни. Бо та політика Заходу, мета якої – діяти, не оглядаючись на російські інтереси, посилює в Москві переконання, що вигода однієї сторони автоматично означає втрату для іншої. Таким чином, Росія вважає, що вимушена надалі підтримувати керівництво в Києві.
Хоча президент Росії Путін вже давно не має надмірних симпатій до Януковича, він буде його обов'язкового підтримувати доки існує небезпека, що Росія зазнає збитків після того, як закінчиться епоха Януковича.
Можливо, Путін навіть готовий змиритися з подальшою ескалацією подій в Україні. Це стало зрозуміло після значного тиску, який Росія чинила на Януковича, щоб він не підписав угоду про асоціацію з ЄС. Інші спірні теми між Заходом і Сходом, наприклад, події в Сирії, показують, що Москва не відмовляється від своїх національних інтересів попри міжнародний опір. Немає нічого нового в тому, що Росія у зовнішній політиці грає жорстко. Вона залишається незручним партнером, незважаючи на те, подобається це Заходу чи ні.
Але перш, ніж розпочати нову "холодну війну" з Росією, яка матиме великі і несподівані негативні наслідки для Європи та Росії, ЄС має розробити нову прагматичну лінію зовнішньої політики щодо східних сусідів. У випадку з Україною це означатиме, що Україну більше не поставлять перед вибором – підписання угоди про асоціацію з ЄС чи Митний союз, де домінує Росією.
Замість цього Євросоюз повинен прийняти пропозицію Путіна про Зону вільної торгівлі від Лісабона до Владивостока і інтегрувати Україну в таку велику європейську Зону вільної торгівлі. Замість того, щоб розриватися між Сходом і Заходом, Україну можна економічно зміцнити завдяки її ролі стратегічного містка. Росія не буде відчувати себе обділеною ні в політичному, ні в економічному сенсі. А представники європейської промисловості, безсумнівно, були б в захваті від перспективи додатково мати на 200 мільйонів споживачів більше.
У цьому контексті, президент Путін міг би відмовитися від підтримки Януковича. Це відкрило б шлях для нової ери "після Януковича". Завдяки фінансовому сприянню Заходу і Росії українці могли б за допомогою перехідного уряду та виборів мирним і демократичним шляхом вийти з політичної кризи.
