Швейцарський історик заперечує, що Голодомор був скерований на винищення українського населення.
Голокост - модель-парадигма для Голодомору. Утім, різниця полягає в тому, що внаслідок Голодомору постраждало не лише українське населення, але також інші народи на території України й навіть за її межами – у Казахстані та в Росії. Окрім того, Голокост був кампанією, спрямованою на винищення конкретної народності, тоді як Голодомор, не зважаючи на мільйони жертв, що є беззаперечним фактом, не був ініційований з метою винищення саме українського народу. Голодомор був наслідком брутальної, нелюдяної політики, яку проводив Сталін. І його не цікавило тоді, до якої кількості жертв це призведе. Однак його першочерговим наміром було не винищення українців, а здійснення своєї програми будь-яку ціну. Ціною виявились життя мільйонів людей, особливо селян, більшість з яких була українцями.
Якщо сприймати Голодомор як злочин проти мільйонів людей в усьому колишньому Радянському Союзі, тоді матимемо спільну основу для спільного відзначення, для примирення між росіянами та українцями та іншими народами. Якщо ж претендувати на ексклюзивні права на Голодомор як суто українську трагедію, мовляв, він був спрямований проти лише українців, то це не призведе ні до чого іншого як до конфліктів з тими, хто теж був жертвами цієї трагедії.
Існує певна конкуренція в питанні підрахунку жертв, але це нікому не йде на користь. Найменша цифра, яку можна процитувати, — 2 млн жертв внаслідок Голодомору. Якщо до цього додати людей, які померли від хвороб через виснаження внаслідок Голодомору, то отримаємо більшу — багатомільйонну цифру. Однак вона не становитиме 10 млн, як іноді ми чуємо і навіть не 6 млн, що є канонічною цифрою Голокосту, з яким намагаються порівняти Голодомор.
