Бо включення України в систему світової демократії послабило б контроль влади над українським суспільством.
Гнітюче тисне на мою психіку цинічна, майже зовсім відверта брехливість усіх заяв і дипломатичних жестів представників владного табору з приводу європейської долі України. Здається, цілу вічність продовжуються обговорення умов так званого "списку Фюле". ..Нарешті, прорвало: прем'єр Азаров підняв нібито бунт на кораблі, виявляється, підписання угоди про асоціацію нібито заподієює Україні непосильні збитки, і навіщо було город городити, - хіба що зглянуться на наше сирітство і кинуть пару мільярдів, які ми миттєво освоїмо. Про що базар? Ситуація нагадує почасти суцільний блеф, почасти не таку вже давню "генеральну лінію партії": нею виявляється заплутана крива. Маневри повні несподіванок, крутих поворотів, карколомних коливань, раптовою зміною принципів, - але досить коливатися разом з генеральною лінією, як жити стане просто і зручно. Незважаючи на нібито піднятий Кабміном бунтівний прапор, - "веселий Роджер", - президент і прем'єр одностайно заявили, що нічого, власне, не змінилося, і курс на Європу залишається нашим орієнтиром. Насправді ж ми всі прекрасно розуміємо, що сталим і незмінним залишається тільки один курс: збереження безконтрольної влади над суспільством завдяки однопартійній системі.
Підписання договору було зірвано не з економічних мотивів, а задля утвердження авторитаризму на просторі колишнього СРСР. Бо включення України в систему світової демократії послабило б контроль влади над українським суспільством.
Відвертою неправдою були і сказані президентом Путіним слова про те, що масові виступи проти капітулянтської позиції українського керівництва є способом тиску Євросоюзу на Україну. Мені тут же пригадалися злобні наклепи на Помаранчеву революцію, нібито здійснену на зарубіжні гроші. З Кремля, може, просто погано видно, що діється на Хрещатику. Але ж "свої" прекрасно все знають. Вони можуть зазирнути у вічі тим хлопцям та дівчаткам, студентам і пенсіонерам, моїм онукам, дітям і одноліткам - всім тим, котрі вийшли проти ночі під холодний листопадовий дощ - тому, що не могли вчинити інакше. І закриті шоломами "охоронці порядку", і їх хазяї ніколи не зрозуміють, чого добиваються протестувальники. У них немає потрібних для цього органів чуття.
Конфлікт влади і суспільства на "Євромайданах" - це не просто конфлікт різних політичних і економічних систем, це конфлікт систем цінностей, в тому числі моральних.
Де той короткозорий куций практицизм, де воно, те вузьколобе хуторянство з його копійчаними хитрощами, яке нібито властиве Україні? Воно саме там, де сьогодні сконцентрована влада. Україна шляхетна, свідома висоти своїх помислів, Україна європейська сьогодні вийшла продемонструвати, що за нею правда. І це і є справжня Україна.
Я не знаю, - і ніхто не знає, - чим закінчиться та важка, незносна торгівля з історією, яку демонструють люди, винесені долею до керівництва сучасною Україною. Хочу тільки висловити повну підтримку тим, хто вийшов на вулиці і майдани своєї країни з національними прапорцями з європейськими зірочками. Або й без них, але з вірою і надією в серці.
