Український переклад ERA, здійснений за підтримки німецького Товариства міжнародної співпраці (GIZ), доступний як в електронній версії, так і в друкованій - її можна замовити в Асоціації велосипедистів Києва (АВК). Активістка цієї організації Ксенія Семенова вважає, що німецький досвід "абсолютно прийнятний для України". "У нас немає розуміння і не проводяться дослідження того, яким чином треба організовувати рух велосипедистів", - каже вона. Тоді як переклад німецьких стандартів, за словами Семенової, - це добрий ґрунт для напрацювання власної нормативної бази.

Нема потреби "вигадувати велосипед"

"Під час підготовки до "Євро-2012" ми констатували, що можемо привнести інновативні процеси у планування і реалізацію транспортної системи в Україні", - розповідає керівник проекту "Консультування та створення управлінських потужностей для "Євро-2012" GIZ Матіас Брандт. Це стосується в тому числі велоруху. "У деяких містах Німеччини велосипедний рух перебирає на себе до 30 відсотків функцій громадського транспорту. Тут, в Україні, ця частка набагато менша", - порівнює Брандт.

Однак прогрес у створенні велоінфраструктури спостерігається і в Україні - особливо у Львові, а також у Києві та Донецьку, констатує представник GIZ. При цьому нема потреби "вигадувати велосипед". За словами Брандта, у деяких містах Європи велосипедний рух відіграє дуже важливу роль - тож і досвіду у них більше. "Ми разом з українськими колегами створюємо умови для використання цього досвіду в Україні", - наголосив він. 

За інформацією GIZ, німецькі рекомендації уже запроваджуються у кількох українських містах. Так, у Львові запланували побудувати близько 240 кілометрів велошляхів, у Києві - 140, у Донецьку - 80.

Головне - безпека та комфорт

Як розповів DW представник Загального німецького велосипедного клубу (ADFC) Вільгельм Германн, нове видання ERA було оприлюднене в Німеччині у 2010 році після тривалої дискусії фахівців. "Ці рекомендації відображають стан техніки, - зауважує він. - Це можуть бути окремі велодоріжки або захисні полоси на проїжджій частині. Це можуть також бути елементи, котрі стосуються паркування велосипедів". При цьому Германн підкреслив, що основними принципами організації велоруху є безпека і комфорт велосипедиста.

Однак розвиток техніки не стоїть на місці. У розмові з DW Вільгельм Германн означив, у якому напрямку розвивається велоінфраструктура у Німеччині. "Німецьке суспільство старіє - тому дедалі більше літніх людей пересуватимуться велосипедом. Ми вітаємо це. Але треба дивитися, може, вони потребують трохи ширших доріжок або мають якісь інші потреби - у порівнянні до молодших велосипедистів", - каже представник ADFC. Серед інших напрямків розвитку - активніше використання електровелосипедів, що збільшує швидкість руху, а отже, й створення швидкісних велошляхів.

На часі зміна української законодавчої бази

У різних містах України велоінфраструктура подекуди лише з'являється. Однак часом з'ясовується, що "новоспечені" велодоріжки мають несподівані зигзаги або несподівано обриваються. "На даний момент на рівні законодавства велосипедний рух в Україні не є загальновизнаним різновидом громадського транспорту. Це потрібно змінити", - пропонує Матіас Брандт.

На думку Ксенії Семенової, нині на державному рівні в Україні існує усвідомлення необхідності запровадження стандартів для планування велоінфраструктури. "Мені відомо, що нині в міністерстві регіонального розвитку планується розробка нових державних будівельних норм для вулиць та доріг, яка включатиме й оновлені стандарти велосипедної інфраструктури", - розповідає активістка та запевняє, що найближчим часом презентує переклад німецьких рекомендацій ERA в українському профільному міністерстві.