Дію режиму одностороннього припинення вогню на Донбасі припинено. Лунають вимоги про запровадження в регіоні надзвичайного стану. Сприяти встановленню миру в регіоні можуть два фактори: запровадження Заходом санкцій третього рівня проти Росії, а також термінове переозброєння і термінова перепідготовка українського війська.

"Звичайно, це були дуже наївні очікування, і перемир'я засвідчило, що в такий спосіб мир не здобути", - сказав київський політолог Сергій Таран, коментуючи на прохання DW рішення українського президента про поновлення Антитерористичної операції (АТО) на Донбасі. На думку політолога, одностороннє припинення вогню з боку сил АТО було кроком назустріч Заходу, який сподівався шляхом перемир'я переконати російського президента Владіміра Путіна припинити підтримку терористів, а також кроком назустріч тим українським виборцям, які очікували, що новообраний президент України поголосить мир і цей мир настане.

Однак такі сподівання виявились марними. З Донецької та Луганської областей продовжували надходити повідомлення про обстріл з боку проросійських сепаратистів позицій АТО. Як повідомляє інформаційне агентство Reuters з посиланням на українське міністерство закордонних справ, за час дії режиму одностороннього припинення вогню загинули 27 українських військових. Політолог Таран вважає, сприяти встановленню миру в регіоні можуть два фактори: запровадження Заходом санкцій третього рівня проти Росії, а також термінове переозброєння і термінова перепідготовка українського війська.

Проблеми Збройних Сил України

На проблеми української армії звертає увагу й громадський діяч, який встиг повоювати в складі добровольчого батальйону "Азов", Ігор Луценко. За час перебування в зоні АТО він переконався, що перед українськими військовими постали проблеми, які неможливо вирішити одним наказом глави держави. "Я сумніваюся, що ми готові до активних наступальних дій. Зокрема, ми не можемо завдавати точних ударів по позиціях бойовиків з повітря: бракує досвідчених пілотів і легкої штурмової авіації", - сказав Луценко, відповідаючи на питання DW.

Луценко скептично поставився до заяв учасників засідання Ради національної безпеки й оборони України про намір Порошенка піддати люстрації склад керівництва АТО та генштабу Міноборони. За словами громадського діяча, "сигнали про ці наміри президента надходять вже півтора тижні", але жодних рішень досі немає. "Вже й перемир'я завершилося, а всі ці люди й досі там. У нас немає стратегічного плану, немає єдиного командування, значить ми жодних серйозних дій вчинити не можемо", - критикує Луценко.

Надзвичайний стан - невідворотний?

Тим часом в Україні й дедалі гучніше лунають вимоги про запровадження на Донбасі воєнного стану. Однак Таран вважає, що глава держави не піде на цей крок принаймні до зміни персонального складу керівництва Міноборони і штабу АТО. Політолог Віктор Небоженко теж сумнівається в запровадженні воєнного чи надзвичайного стану. В розмові з DW він нагадав, що Порошенко виступає за проведення позачергових парламентських виборів. "Запровадження воєнного стану є несумісним із проведенням виборчої кампанії", - зауважив Небоженко.

Експерт також не виключив, що запровадженню надзвичайного стану опирається генералітет, який побоюється постати перед воєнним трибуналом за крадіжки, некомпетентність, саботаж бойових дій і шпигунство на користь супротивника. "Крім того, - припустив Небоженко, - надзвичайний стан призведе до появи авторитетного військовика, який може здобути великий авторитет та повагу в суспільстві, чого побоюється президент Порошенко". Водночас, на його думку, запровадження надзвичайного стану на Донбасі є лише питанням часу. "Іншого способу перекрити кордон, окрім широкого застосування регулярної армії, немає", - пояснив експерт.