Сайт «Миротворець», що днями оголосив про своє закриття, все ж зберіг доступ до бази даних донбаських і кримських сепаратистів та іноземних громадян, що їх підтримують чи підтримували, і продовжує наповнювати її. Останні надходження до цієї бази нині датуються початком доби 15 травня. Решта вмісту сайту нині недоступна. Про це повідомляє Радіо Свобода.

Заступник міністра України з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука пообіцяв у неділю повернути сайт «Миротворець», що був закритий після скандалу з публікацією списків журналістів, що отримували «акредитацію» від угруповання «ДНР».

«Додам лише (по секрету!): ми повернемо «Миротворець», попри будь-який тиск», – написав Тука у фейсбуці.

13 травня «Миротворець» заявив про закриття свого сайту через тиск, якого він зазнав після того, як наприкінці минулого тижня на цьому сайті, де збирають дані про донбаських сепаратистів та іноземних громадян, що їх підтримували, оприлюднили отриманий завдяки зламуванню комп’ютерних баз даних сепаратистів список із понад 4 тисяч журналістів, які свого часу отримували так звану «акредитацію» в сепаратистському збройному угрупованні «ДНР».

Ця публікація викликала широке обговорення в інтернеті й соцмережах. Одні учасники дискусії кажуть, що «акредитація» в сепаратистів є вимушеним кроком, щоб отримати від них можливість подавати повідомлення з окупованих територій, інші, серед них і відомі журналісти, вважають, що принаймні українські журналісти не мають морального права «акредитуватися» в сепаратистських угрупованнях, що за підтримки Росії ведуть війну проти України.

Базований у Нью-Йорку Комітет захисту журналістів 11 травня засудив публікацію в Україні, як мовиться в його заяві, особистих даних тисяч журналістів і працівників засобів інформації, що отримали «акредитацію» від угруповання «ДНР».

Занепокоєння публікацією даних висловила також низка українських і західних журналістів, ОБСЄ та ЄС. Прокуратура міста Києва почала кримінальне провадження за статтею про перешкоджання журналістській діяльності через цю публікацію.

Критики цих дій звертають увагу, що оприлюднені були не особисті чи персональні дані, як їх визначає українське законодавство, а контактні дані журналістів.

Тим часом на підтримку сайту «Миротворець» публічно висловилася й низка чільних українських урядовців, серед них міністр внутрішніх справ Арсен Аваков чи заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов. Також заступник міністра інформаційної політики Тетяна Попова, яка найрізкіше виступала проти публікації списку журналістів, пізніше заявила, що виступає проти закриття всього сайту, а прагнула лише прибрати з нього той список.
Про це повідомляє Радіо Свобода.

Натомість Бернд Йоганн, керівник української редакції DW, назвав дії сайту "Миротворець" полюванням на журналістів в Україні.

Український сайт оголосив журналістам загальну підозру, пише DW. До скандальних публікацій причетні політики, наближені до уряду. Україна мусить себе запитати, чи збирається захищати свободу преси, вважає Бернд Йоганн.

"Миротворець" - так називається український сайт, який у минулому привернув до себе увагу насамперед скандалами. Тепер ця платформа закликає полювати на тих представників мас-медіа, хто висвітлював ситуацію на окупованих територіях східної України. Йдеться не лише про співробітників російських державних мас-медіа. Але й про репортерів з цілого світу. Перш за все, утім, це стосується українських журналістів.

З огляду на масштабну критичну реакцію міжнародної спільноти власники сайту оголосили про його закриття. Утім, вони аж ніяк не шкодують про те, що вони зробили. Факт залишається фактом: усім журналістам без розбору сайт приписує співпрацю з проросійськими сепаратистами на Донбасі. В опублікованому списку міститься понад 4000 імен. Крім того, там є дані про ЗМІ, на які працюють журналісти, номери телефонів та адреси електронної пошти - багато приватних, а не службових адрес.

Тут ідеться не тільки про грубе порушення приватних прав. Скандальними є і мотиви публікації. Журналістам висувають загальну підозру, бо вони акредитувалися у сепаратистів. Для "Миротворця" та тих, хто його підтримує, цього достатньо для розмов про "зраду" та "колабораціонізм". І велика частина суспільства та політиків з цим згідна.

Схоже, що мас-медіа в Україні дедалі більше сприймають як інструмент просування державних інтересів. Багато з наших колег, в тому числі і репортери DW, мусять тепер у соціальних мережах терпіти образи на кшталт "зрадників батьківщини". Висловлювалися навіть і погрози. Розгортається справжня кампанія проти журналістів.

Журналісти лише виконували свою роботу і редакційні завдання. І це відповідає очікуванням суспільства отримувати об'єктивну і достовірну інформацію. Для цього репортери і вирушають в "гарячі точки". І це міжнародно поширена практика, отримувати акредитацію навіть у тих груп, які не мають політичного визнання.

Журналісти мають зважати на правила гри, хоча б з міркувань безпеки. Жодним чином вони не стають від цього "колаборантами". Сепаратистам це теж не приносить міжнародного визнання. Але без роботи журналістів, які відвідували Донбас протягом останніх двох років, світ знав би набагато менше про те, що там коїться, і наскільки масивною є військова участь Росії в цій війні.

З надзвичайним цинізмом сайт "Миротворець" огульно ставить тисячі журналістів на один щабель з "терористами" і "ворогами народу". Цим "спискам журналістів" в інтернеті не місце.

Прокуратура міста Києва заявляє, що розпочала перевірку. Варто сподіватися, що вона призведе до покарання тих, хто ініціював публікацію особових даних журналістів. Ті, хто це зробив, аж ніяк не "миротворці". Такими діями вони лише поглиблюють розкол у суспільстві. Це пряма атака на свободу слова і можлива загроза життям людей.

Політика сюди теж підмішується. Депутат Верховної Ради України Антон Геращенко підтримав публікацію з тяжкими закидами на адресу журналістів. Сам політик та його зв'язки зі сумнівним сайтом мали б стати предметом зацікавленості з боку правоохоронних органів. Але саме ця особа виступає радником міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, який відомий тим, що не дуже й то цінує вільну й незалежну пресу. Цей журналістський скандал веде в довколаурядові кола.

Репортери працювали на Донбасі із ризиком для життя. Тепер їх поставили в інтернеті до "ганебного стовпа". Можна припускати, що вони запитуватимуть не лише про те, чи готова українська держава забезпечити їм особисту безпеку, але й те, чи буде захищено і свободу преси загалом. Такою є думка з цього конфліктного питання Бернда Йоганна, керівника української редакції DW.