Кульмінацією вільнюського саміту "Східного партнерства" 28-29 листопада мало б стати підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Останньої миті, однак, Київ потягнув за "стоп-кран" і вирішив поки що не підписувати вже узгоджений до останньої коми і парафований текст документу. Особливо активно за зближення України з Європейським Союзом агітували політичні діячі ФРН. Зрозуміло, що в Берліні панує розчарування, хоча офіційні представники німецького уряду і намагаються цього не показувати.

Дива не станеться

Вони розповіли в середу, 27 листопада, журналістам про графік роботи майбутнього саміту, на якому до литовської столиці приїдуть, за їхніми підрахунками, понад 20 глав держав і урядів країн ЄС плюс лідери держав, що беруть участь у програмі "Східного партнерства". Включно з президентом України Віктором Януковичем та без президента Білорусі. Увечері в четвер всі вони спільно повечеряють, а в п'ятницю зранку - після групової фотосесії - зберуться на кілька годин на пленарне засідання. Потім обід та роз'їзд додому. У протокольній частині - парафування з Молдовою і Грузією угод про їхні асоціації з ЄС.

Представники канцлерки ФРН на диво не розраховують і не очікують, що у Вільнюсі Янукович все ж одумається і розпишеться під документом, який передбачає асоціацію та зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Тим не менше, вони не забули нагадати ще раз про переваги, які могла б отримати Україна в такому разі.

Що обіцяють Києву?

Так, безмитна торгівля дала б, за підрахунками Комісії ЄС, щорічну економію для українських експортно-імпортних підприємств у розмірі 500 мільйонів євро, а ВВП України в середньостроковій перспективі міг би збільшитися на 12 відсотків. Обіцяє Берлін Києву також полегшення візового режиму. Як приклад подають Молдову, яка, за оцінками джерел в уряді ФРН, особливо далеко просунулася на шляху реформ. І от перша винагорода - Єврокомісія виступила в середу з рекомендацією скасувати для громадян цієї країни необхідність отримувати візи для подорожей до країн Євросоюзу.

Нагадали представники канцлерки й про те, що з моменту набуття Україною незалежності Євросоюз надав їй фінансову допомогу обсягом 3,3 мільярда євро. Як заявив високопосадовий представник відомства федеральної канцлерки, якщо Київ усе-таки підпише угоду, Євросоюз готовий почати застосовувати її одразу, не чекаючи на набуття чинності угоди після її ратифікації.

"Ми за Януковичем не бігаємо"

Окрім пленарного засідання і спільних обідів у кулуарах вільнюського саміту, будуть відбуватися і зустрічі лідерів ЄС з їхніми колегами по "Східному партнерству" віч-на-віч. Судячи з усього, німецькі дипломати нині активно опрацьовують можливість двохсторонньої зустрічі канцлерки Анґели Меркель з українським президентом. "Ми за Януковичем не бігаємо, - заявив високопосадовий працівник адміністрації канцлерки, - але, звісно, готові з ним зустрітися."

Можливо, Берлін готовий запропонувати Києву що-небудь? Можливо, зрив підписання угоди про асоціацію спонукало ЄС переглянути свою стратегію стосовно країн "Східного партнерства"? Не лише німецькі коментатори, але й вельми поінформовані експерти Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) кажуть про провал цієї стратегії, вважають, що Украні треба запропонувати реальну перспективу повноправного членства в Європейському Союзі. Така перспектива, вказується в аналітичній записці DGAP, "стала б важливою мотивацією для інституційних, суспільних та економічних реформ".

Пропозиція ЄС залишається чинною

Відповідаючи на запитання DW, однак, радники канцлерки знову підкреслили, що "програма "Східного партнерства" є самостійним інструментом розвитку відносин з нашими східними сусідами, і цією програмою однозначно не передбачена перспектива членства в ЄС". Але й згортати свої зусилля зі зближення з Україною, за словами німецьких офіційних діячів, ЄС не збирається. "Федеральний уряд та Євросоюз, - кажуть вони, - взяли до відома рішення Києва призупинити підготовку до підписання угоди з ЄС, але готові і після саміту в Вільнюсі підписати з Україною цей документ."

Умови залишаються ті самі - виявлення Україною рішучості й конкретні кроки на шляху реформ, на яких наполягає ЄС. Прізвище Юлії Тимошенко в цьому зв'язку представники уряду ФРН з власної ініціативи пригадувати не стали, але, відповідаючи на запитання DW, зазначили, що справа Тимошенко залишається прикладом політично мотивованої вибірковості українського правосуддя і без вирішення цієї проблеми неможливо досягнути в ЄС консенсусу стосовно підписання з Україною угоди про асоціацію.