Закон, ухвалений ще влітку, цього тижня знову жваво обговорюється. Зокрема, критикується деякими популярними радіоведучими. Зміст закону Радіо Свобода розбирає разом із депутатом Верховної Ради Іриною Подоляк («Самопоміч»), першим заступником голови парламентського комітету з питань культури і духовності.

Що новий закон змінює для української пісні?
Організації радіомовлення повинні забезпечувати частку пісень державною мовою не менше від 35 відсотків від загального обсягу пісень, поширених протягом доби. Зокрема – не менше від 35 відсотків від загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу з 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00 години.
«Квотування радіоефіру буде стосуватися пісень – не інструментальних творів. Зауважую, бо довкола цього є дуже багато різноманітних маніпуляцій», – зазначає Ірина Подоляк.
Поняття «пісня» визначене у законі як «словесно-музичний твір». Згідно з меморандумом, який у жовтні підписали радіогрупи й Нацрада з питань телебачення й радіомовлення, «музичній твір вважається піснею, якщо в ньому є хоча б одне слово». «Пісні, які мають текст як українською, так і іншою мовою, вважаються піснями державною мовою у разі, якщо кількість слів українською мовою перевищує 50 відсотків загальної кількості слів у пісні», – йдеться у меморандумі, підписаному на виконання закону.

Чи стосуються квоти мови ведення ефіру?
Так. Відповідно до закону, телерадіоорганізації при здійсненні радіомовлення мають забезпечити не менше від 60 відсотків добового обсягу ведення передач, зокрема й новинно-аналітичних блоків, розважальних передач (дикторами, ведучими радіопередач) державною мовою.
«Ми зацікавлені в тому, щоб українська мова як державна посідала в Україні належне місце – на рівні з прапором, гімном, гербом, на рівні з Конституцією. Маємо рухатися напрямком, який окреслений», – зазначає Ірина Подоляк.

Ці квоти запроваджуються відразу у повному обсязі?
Квоти запроваджуються поступово. На 35 і 60 відсотків відповідно організації мовлення мають вийти за 3 роки. Так, частка пісень державною мовою протягом першого року має скласти не менше 25 відсотків, другого – не менше 30 відсотків і третього – не менше 35 відсотків. Квота на ведення ефіру державною мовою протягом першого року – 50 відсотків, другого – 55 відсотків і третього – 60 відсотків.

Чи запроваджує закон обмеження на російську мову в ефірі?
Внесені зміни до закону про телебачення й радіомовлення стосуються державної – тобто української – мови. «Цей закон нічого не забороняє, – наголошує Ірина Подоляк. – Звичайно, право кожної людини – якою мовою слухати радіо, яке слухати радіо, чи його слухати з радіоточки, чи з інтернету. Цього права ніхто не обмежує». «Прав будь-яких національних меншин запровадженням квот на державу мову ми не обмежуємо, в жодному разі», – додає депутат.

Чи вистачить контенту для того, щоб адекватно виконувати закон?
«Дуже багато маніпуляцій довкола того, що немає контенту, – вважає Ірина Подоляк. – Але те, що ми чогось не чули на радіо, не означало, що його не було. Продукт українською мовою могли не брати в ефір, мотивуючи, що це нібито «не формат». У переддень набуття чинності законом низка українських виконавців нагадали про те, що українська пісня є і її вистачить для нових реалій.

Хто контролюватиме виконання закону?
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. «Саме Нацрада зобов’язана робити заміри, здійснювати моніторинг і контроль за дотриманням цього закону», – каже Ірина Подоляк.

Чи стосуються квоти телепродукту?
Ні. В цьому напрямку депутати поки лише працюють. 27 жовтня вони зареєстрували законопроект, яким зокрема пропонується зафіксувати квоти на програми українською мовою.