Перенесення окупаційною владою місцевих виборів, призначених на 18 жовтня, у самому Донецьку мало кого схвилювало. Заява була передбачувана, а інтерес населення до виборчих процесів був мінімальний, навіть попри активні піар- акції та масові заходи. "Ми – підневільні люди, нас ганяли на передвиборчі акції, щоб зображати масову підтримку", - самокритично оцінює ситуацію одна з мешканок Донецька. Інша додає, "людям взагалі не має справ до будь-яких виборів, головна проблема - як вижити".

"Український якір Донбасу"

На неконтрольованих територіях люди травмовані війною і пригнічені. Якогось усвідомленого вибору в такому стані більшості громадян важко зробити, навіть за умов проведення голосування за певними міжнародними стандартами, - каже в спілкуванні з DW переселенець з Донецька, соціолог-науковець Ярослав Пасько. Значна, але пасивна частина мешканців їх проігнорує. А результати може визначити активність найбільш мобілізованих прихильників "ДНР", каже експерт. Тому, на його думку, президент і сподівається на роль в цьому плані переселенців, яких він назвав "українським якорем Донбасу", коментуючи українським телеканалам підсумки зустрічі у "Нормандському форматі".

У цьому виступі Президент особливо підкреслив роль переселенців в поверненні України на Донбас, гарантувавши їм право голосу у разі проведення виборів на неконтрольованих нині урядом територіях. Однак ця заява викликала вкрай суперечливу реакцію серед самих переселенців. "Соціальні мережі пістрявіють протилежними думками щодо участі переселенців у виборах на Донбасі. Однак розуміння, як це має відбуватися, немає ані на рівні політичному, ані на рівні громадянського суспільства", - каже в спілкуванні з DW координатор громадської організації "Донбас SOS" Олександр Горбатко.

"Велика помилка"

"Багато активістів та представників громадських організацій переселенців вважає проведення Україною виборів на непідконтрольній території великою помилкою. Якби вони там собі самостійно проводили, то їх би ніхто і не визнав. А так Україна легітимізує незаконні формування", - зазначає в коментарі DW переселенка, голова донецької громадської організації "Альянс" Світлана Закревська. На її думку, більшість політично активних переселенців вже живуть проблемами тих міст, куди вони переїхали, і не буде їхати в Донецьк, щоб брати участь у виборах. "Ми туди не поїдемо - в якісь незрозумілі нікому в світі штучні утворення", - каже Закревська.

У заявах президента про надання переселенцям права голосу під час виборів на Донбасі є приховані політичні мотиви, зазначає DW керівник Донецького обласного КВУ Сергій Ткаченко. Передусім, каже він, показати, що і у Донецьку, який півтора року перебував під російською інформаційною парасолькою, є проукраїнські налаштовані громадяни. Однак частина людей взагалі вже не збирається повертися в Донбас. З іншого боку, відсутня комунікація з населенням та чесний діалог. Тобто домовленості та переговорний процес на міжнародному рівні відбуваються, але комунікація влади з громадянами не ведеться. "Ми всі лише будуємо здогадки з приводу стратегії уряду щодо неконтрольованих територій", - зазначає Ткаченко.

Час оприлюднити стратегію уряду

Поки в суспільстві відсутнє розуміння, чи процес перенесення виборів на неконтрольованих територіях заради процесу, чи заради інтеграції цих територій в Україну, додає в спілкуванні з DW аналітик громадянської мережі Опора Олександр Клюжев. "Якщо ми допускаємо, що в межах реінтеграції ми проводимо вибори, то маємо розуміти, які в нас є вимоги і які допустимі компроміси, і мати бачення процедур. Тобто парламент та експертне середовище мали б скласти план реалізації цих домовленостей з точки зору інтересів України", - каже аналітик. Утім, за його словами, є офіційні декларації про відновлення кордону, деокупацію, а от деталізоване бачення, як проводити виборчий процес відсутнє. "І тому зараз українська сторона іде в хвості тих пропозицій, що лунають чи від західних країн чи з російської сторони", - каже Клюжев.

На переконання Ткаченка, згідно з міжнародними домовленостями, в принципі, іншої політики, крім як реінтегрувати Донбас в Україну, бути не може. І у будь –якому разі найближчим часом має вже настати якась ясність для всіх стосовно стратегії держави щодо цих територій, вважає Ткаченко. Адже консолідувати суспільство без чітко поставленої мети і чесного діалогу неможливо, зазначає експерт.

Інна Купріянов, DW