Громадські експерти очікують розвалу правлячої парламентської коаліції. Згодом, за Конституцією, мали б бути призначені позачергові парламентські вибори. Нинішній склад Верховної Ради не відображає інтереси виборців і має бути переобраний. Такого висновку дійшли громадські діячі та експерти, які оприлюднили свої аргументи на прес-конференції в Києві. "Падіння рейтингу впливових у минулому парламентських фракцій засвідчує, що парламентська діяльність у цій конфігурації стає неможливою", - заявила координатор Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська. Вона нагадала, що обраний президент Петро Порошенко також заявляв про необхідність позачергових парламентських виборів.

Найбільш реалістичною підставою для оголошення позачергових виборів експерти вважають розвал теперішньої правлячої коаліції. Адже якщо за місяць не буде сформована нова коаліція, то, за Конституцією, президент має право оголосити про позачергові вибори. Головну роль у смерті теперішньої коаліції, до якої входять 256 депутатів, належить партії УДАР Віталія Кличка. Адже ані "Батьківщині", яка дещо втратить свій вплив, ані Комуністам та "Партії регіонів", що взагалі можуть не пройти до нового складу парламенту, позачергові вибори не вигідні.

Лідер партії УДАР Віталій Кличко заявив напередодні на народному віче на Майдані незалежності, що позачергові вибори до Верховної Ради мають відбутися "найближчим часом". На його думку, це необхідно, щоб завершити "перезавантаження" влади. "Тільки люди повинні дати відповідь, кому вони довіряють, хто зіпсував довіру. І це стане свого роду люстрацією", - заявив Кличко.

Але в "Партії регіонів" – проти позачергових виборів до ухвалення нової Конституції та завершення бойових дій на Донбасі. Голова фракції "Партії регіонів" Олександр Єфремов на погоджувальній раді 2 червня попередив, що без врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях можна "лише прискорити процес непорозуміння і відторгнути територію".

Однак голова Комітету виборців України Олександр Черненко вважає, що ухвалення Основного закону нинішнім складом парламенту, якому не довіряє більшість українського суспільства, поставить під питання довіру і легітимність і самої нової Конституції. "За ті місяці, що лишаються до осені, коли могли б відбутися вибори, цілком можливо покінчити із тероризмом на Донбасі і забезпечити там виборцям можливість проголосувати", - сказав в інтерв'ю DW експерт.

Тим часом, керівниця програми демократизації політичних інститутів Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук нагадала, що часу для розвалу коаліції лишилося лише один-два тижні. Адже теперішня сесія парламенту завершується в липні, а ще треба витримати 30-денний термін без коаліції. "Лише в такому разі вибори до Верховної Ради можуть бути призначені вже цієї осені", — сказала Конончук.

Водночас, за словами Черненка, самі по собі позачергові вибори не можуть бути панацеєю. Для їхнього успіху слід змінити виборче законодавство. Однією з найважливіших змін має стати забезпечення права обирати для мешканців Криму та Донбасу. Інші експерти додають до цього необхідність запобігання політичної корупції, підкупу виборців, адмінресурсу та посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства.

Речник громадської організації "Інтерньюз-Україна" Євген Радченко вважає найбільш оптимальним прохідним бар'єром для політичних партій має стати тривідсотковий ценз. На його думку, це дозволить "не перетворювати вибори на хаос, але забезпечити участь у них та парламентське представництво новим політичним силам". Серед таких нових сил він назвав партію "Демократичний альянс", "Радикальну партію України" Олега Ляшка та Об’єднання "Самопоміч". Кістяком нового парламенту можуть стати, на думку оглядачів, партії УДАР, "Батьківщина" та ще не сформована партія Петра Порошенка "Солідарність".