Міністерство внутрішніх справ Польщі закликало громадян до вересня взяти участь у голосуванні щодо національних символів, які будуть відображені на сторінках нового паспорта. Приводом для оновлення мотивів стало століття здобуття Польщею незалежності, яке широко відзначатиметься у країні 2018 року. Громадяни мають обрати 6 з 13 мотивів, серед яких і "Гостра брама" у Вільнюсі. У каплиці, розташованій у цій брамі, розташований образ Божої матері, якому традиційно віддавали честь польські офіцери. Польський полководець Йозеф Пілсудський розмістив у каплиці табличку з написом "Дякую тобі, матінко, за Вільно" на знак подяки за перемогу у битві за Вільнюс. У Литві обурилися появою цього мотиву на конкурсі польського МВС і виступили з нотою протесту.

Львівський "меморіал орлят" як польський символ

Згодом з гнівною заявою виступило і українське Міністерство закордонних справ. Адже серед 13 мотивів, які без "народного голосування" міністерство вже обрало для нового паспорту, є "Меморіал львівських орлят" на Личаківському цвинтарі у Львові. Для польських націоналістів цей цвинтар є символом належності Галичини до Польщі. Меморіал постав 1920 року на замовлення тодішньої польської влади. В індивідуальних та спільних могилах спочили понад  дві тисячі здебільшого польських учасників бойових дій у Львові в листопаді 1918 року та боротьби проти більшовиків у 1920 році. У 1918-1919 роках між поляками й українцями Галичини спалахнула війна за Львів. Молодих добровольців, які воювали на польському боці, назвали "орлятами". В 70-х роках минулого століття цвинтар знищила радянська влада, вирівнявши землю тракторами. І  тільки з незалежністю України цвинтар почали знову відновлювати.

Кожен напис на польському меморіалі ретельно погоджувався українською стороною

Узгодження проекту відбудови цвинтаря тривало 8 років, пригадує Ігор Гавришкевич, який 15 років був директором Личаківського цвинтаря. А до того, як сторони взялися узгоджувати проект, з 1990 до 1997 року поляки відновлювали меморіал без будь-якого погодження з українською стороною. Далі погодились виготовити проект, який вже могли бачити і українські експерти. Сторони воювали буквально за кожен символ і кожне слово. Зрештою, на меморіалі немає в написі слів "героїчно полеглий", чи  "це є південно-східні землі Польщі" як і ордену "Virtuti Militari", але залишився меч-щербець. "Його поляки вважають символом  володіння тих земель, котрі захопив Болеслав Хоробрий. За польською легендою, він надщербив цей меч ударом об Золоті ворота в Києві", - розповідає Ігор Гавришкевич.

Символ не чвар, а примирення?

Поруч з "орлятами" розташований цвинтар українських січових стрільців, що воювали тоді з поляками. Меморіал української  Галицької армії було відкрито одночасно з відновленим Меморіалом польських орлят у 2005 році. На відкритті були присутні президенти України та Польщі Віктор Ющенко і Алєксандер Кваснєвський.  Вони назвали подію примиренням України і Польщі і закликали не проводити підрахунків того, хто кому в минулому більше зробив зла. Відтоді усі офіційні делегації, якщо несли квіти до могил, то обов'язково клали їх до обох меморіалів, наголошує  Ігор Гавришкевич.

Тому своєрідним символом примирення назвав Меморіал орлят і керівник Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. "Меморіал львівських орлят" був прикладом дуже важких компромісів у подоланні травм минулого між українцями і поляками. Останнім часом з ініціативи української та польської громад, які проводили тут спільні вшанування усіх загиблих у війні між нашими народами в 1918-1919 роках, він став набувати символу примирення" - написав він на своїй сторінці у Facebook.

Львів'яни гудять політизацію цвинтаря

З прикрістю польську ініціативу сприйняли не лише у Києві, але й у Львові. У львів'ян ще свіжа пам'ять про більш як десять років війни за вигляд Меморіалу орлят. Ігор Гавришкевич вважає таку заяву сусідів недружнім кроком: "За міжнародними нормами це буде ознакою територіальних претензій на землі України. Оскільки на колонах цього меморіалу є перелік українських земель, як нібито їхніх. І якщо раптом ці колони потраплять на паспорт - це буде міжнародним скандалом", - каже він.

У тому, що такий крок погіршить і так напружені українсько-польські стосунки впевнений і директор Інституту європейської інтеґрації Львівського національного університету імені Франка, професор історії Богдан Гудь. Він сподівається, що поляки до того все-таки не дійдуть. "Сентименти сентиментами, але на другу сторону треба зважати. Добре, що львів'ян підтримало МЗС, яке зрозуміло що Цвинтар орлят - це не містечкова  проблема, а загальноукраїнська. Крім того, ми не одні, з нами литовські колеги, тому, думаю, поляки розважливіше поставляться до рішення", - каже професор.

Цвинтар приймає 200 тисяч екскурсантів

Нині Цвинтар орлят як частина Личаківського цвинтаря - один з найвідвідуваніших об'єктів для туристів. Торік його відвідало понад 200 тисяч осіб. Ірина Замрій, яка чотири роки водить екскурсії, розповідає, що туристи обов'язково спершу проходять Меморіал УГА, а далі йдуть до Цвинтаря орлят. "Українські туристи зазвичай цікавляться двома Меморіалами: українським і польським. Поляків більше цікавить польська частина. Буває, що з них хтось нудьгує, коли розповідаю про Галицьку армію. У колег були випадки, коли поляки влаштовували демарші, принципово не хотіли слухати про січових стрільців, у мене такого не було. Слухають, здебільшого, всі", - каже Ірина.

Таке близьке сусідство двох Меморіалів і відповідно, тих, хто був ворогами - вразило двох польських туристок з Варшави. "Тут на цвинтарі лежать поляки поруч з українцями, і нема проблем. І ці гроби існують поруч. Це показує марноту цих війн", -  каже Ева Беніковска. Разом з родичкою вона зараз відпочиває у Трускавці, а Цвинтар орлят у них був у списку "обов'язково треба побачити". "Для нас він - символ польськості. Але це не означає, що ми зазіхаємо на ці території. Ні. Ми не хочемо цих земель назад, бо вони вже не наші. 70 років минуло, вже відходять ті люди, які пам'ятають як то було. Просто це - наша історія",  - каже Анна Мокрска. Про те, що цвинтар хочуть розмістити в паспорті, жінки дізнались від кореспондента DW і наразі не впевнені  чи голосували б, бо не бачили решти об'єктів, але кажуть таке: "Нам не принципово, чи будуть там цвинтар орлят, чи ні".

Тим часом наміри надрукувати мотиви Львова і Вільнюса у польських паспортах, викликали протест не лише в Україні і Литві. У самій Польщі чимало представників громадянського суспільства стурбовані можливим погіршенням відносини із сусідами. У відкритому листі на адресу міністра внутрішніх справ Польщі понад 80 журналістів, істориків і громадських діячів закликали міністра викреслити з проекту паспортних мотивів пам'ятки у Польщі і Литві.








Про це написала для DW журналістка Вікторія Прихід.