В українських ЗМІ активно обговорюють загрозу призупинення безвізового режиму з ЄС. Що стало причиною цього та які ще питання затьмарюють відносини Україна-ЄС напередодні саміту в Брюсселі, - у матеріалі DW.
Після кількох перенесень, 22-й саміт Україна-ЄС нарешті пройде у вівторок, 6 жовтня, у Брюсселі. Зазвичай зустрічі президента України з головою Європейської Ради та головою Єврокомісії відбуваються щоліта, утім, цього року пандемія COVID-19 змінила плани. Саміти Україна-ЄС є головною подією у відносинах та слугують дороговказом на наступний рік співпраці. DW розповідає про головні подразники, які затьмарюють ці відносини.
Обрання нового керівництва НАБУ та САП
У Брюсселі Київ немало хвалять за результати реформ. Але і бачать ризик відкочування назад у ключових сферах. За даними джерел DW у структурах ЄС, лідери ЄС планують на саміті вказати президенту України Володимиру Зеленському передусім на дві сфери, де Україні слід докласти більше зусиль. Це боротьба з корупцією та судова реформа.
Після запуску роботи Вищого антикорупційного суду (ВАКС) у 2019 році, здавалося, що питання "антикорупційної інфраструктури" знято з порядку денного відносин Україна-ЄС. Утім, за останні два місяці Конституційний суд України (КСУ) визнав неконституційним як призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), так і норми закону, за якими його призначили. Тепер у Євросоюзі очікують від Верховної Ради "якомога швидшого" приведення закону про НАБУ у відповідність до Конституції України.
Крім того, у серпні керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький звільнився з посади. У вересні Рада призначила сімох осіб до комісії з відбору його наступника. Кандидатури деяких із них викликали різку критику як серед української громадськості, так і в Європарламенті.
У ЄС недвозначно натякають, що призначення нових керівників НАБУ та САП відповідно до європейських принципів держуправління є умовою безвізового режиму та надання Євросоюзом 1,2 мільярда євро макрофінансової допомоги Україні. Призупинення безвізу в Брюсселі вважають крайнім заходом, оскільки це вдарить передусім по громадянах. Про це написали і троє євродепутатів у жорсткому листі голові фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії. Утім, хоча вони і підтвердили відсутність намірів скасовувати "це видатне досягнення для всіх громадян України і ЄС", але вказали на право заборонити в'їзд до Євросоюзу окремим олігархам або політикам. Щоправда, автори листа не уточнили яким може бути механізм такої заборони. Крім того, судячи з підписаного меморандуму про взаєморозуміння, другого траншу макрофіну без обрання незалежного і ефективного керівництва НАБУ і САП Україна не отримає.
Справа "Приватбанку" - "лакмусовий папірець" для ЄС
Утім, антикорупційні органи - це лише початок. "Україна - це завжди приклад приказки про склянку, яка чи напівпорожня, чи наполовину повна", - каже чільний посадовець ЄС на правах анонімності та пояснює, що коли йдеться про створені інституції, то склянка наполовину повна, але ось коли про результати їхньої діяльності та кількість вироків, - то радше напівпорожня. Тут найбільш показовою для ЄС є справа "Приватбанку".
Цю кредитну установу націоналізували у 2016 році та докапіталізували через загрозу його неплатоспроможності. Нині ж ексвласники банку Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов судяться з державою через націоналізацію. Навесні в Україні ухвалили так званий "антиколомойський" закон, який не дозволить повернення "Приватбанку" його колишнім власникам навіть у разі їхніх перемог у судах.
На цьому, втім, історія не завершилася. "Приватбанк", у свою чергу, судиться проти Коломойського і Боголюбова, намагаючись повернути понад 5 мільярдів доларів США, виведених з кредитної установи. "Ми шкодуємо, що досі нема кримінального покарання у справі "Приватбанку" щодо шахрайства на суму понад 5 мільярдів доларів", - написав у своєму блогу верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель за підсумками візиту до України.
Судова реформа в Україні
Якщо у ЄС створення антикорупційних органів вважають однією з історій успіху, то судова реформа в Україні викликає у Брюсселі більше критики. Головне питання зараз - це перезапуск Вищої ради правосуддя (ВРП) і Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) України.
Ухвалений торік закон про діяльність органів суддівського врядування, який подав Зеленський, виявився невдалою спробою цієї реформи. Тепер на розгляді у Раді є нові законопроєкти. У меморандумі щодо макрофіну Київ узяв на себе зобов'язання перед ЄС створити нову ВККС за підсумками конкурсу з міжнародною участю, а також утворити Комісію з питань етики, також з міжнародними експертами, яка би оцінювала доброчесність членів ВРП.
Тривалий спір між ЄС і Україною щодо лісу-кругляка
Ще одна проблематична тема у взаєминах - ліс-кругляк. В Україні ще 2015 року запровадили мораторій на його експорт. У ЄС наполягають, що таке обмеження суперечить зоні вільної торгівлі (ЗВТ) між двома сторонами, та вважають, що проблему з незаконною вирубкою лісу слід вирішувати іншими заходами. У 2016-му тодішній президент України Петро Порошенко пообіцяв мораторій скасувати. Утім, ця тема стала настільки політично вибуховою, що Верховна Рада цього так і не зробила.
Тоді ЄС обрав інший шлях - арбітражний розгляд цього спору. Торговий представник України Тарас Качка повідомив DW, що його результат має бути в середині грудня. Щоправда, тепер офіційний Київ утримується від обіцянок мораторій скасувати. Качка переконує, що з 2015 року ситуація змінилася.
А саме, в Україні реформують ринок лісу та зокрема запустили пілотний проєкт з організації аукціонів з продажу деревини держлісгоспами. Крім того, за словами торгового представника, світ міжнародної торгівлі змінився, і тепер арбітри оцінюють не просто, чи відповідає мораторій угоді про асоціацію, але й шукають баланс між вільною торгівлею та захистом довкілля. Качка прямо не відповів на запитання DW, чи можна очікувати скасування Верховною Радою мораторію, якщо таким буде висновок арбітрів - представник Кабміну їхнє рішення сприймає радше як "пораду - і ЄС, і Україні, як далі діяти з цього питання". Водночас Качка додає: "Позиція ЄС є абсолютно зрозумілою, я не скажу, що для нас вона неприйнятна. Я думаю, що і наша позиція для ЄС теж нормальна".
Зустріч у вівторок стане першим міжнародним самітом, який Євросоюз проведе фізично, а не віртуально. Аби не залишити коронавірусу шансів, на саміті Україна-ЄС діятимуть жорсткі заходи гігієни: до Брюсселя прибуде менша, ніж зазвичай делегація з Києва, під час зустрічей у приміщення пускатимуть обмежену кількість учасників, аби можна було дотримуватися соціальної дистанції. Від ЄС головними учасниками мали бути голова Європейської Ради Шарль Мішель і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Утім, через контакт з людиною, хворою на COVID-19 тижнем раніше, їй довелося піти на самоізоляцію. Через це у вівторок вона пропустить не лише дебати в Європарламенті та засідання Єврокомісії, але й саміт. На зустрічах із Зеленським її представлятиме Боррель.
