В історії з «плівками Медведчука»​ ми не все знаємо, не міг такий досвідчений політик, так спокійно говорити по телефону. Хто вирішив його писати? Євген Марчук каже, що знає, але назвати прізвище поки що не може. До Джо Байдена у липні, коли запланований візит Володимира Зеленського до США, не варто їхати з простягнутою рукою. Потрібні пропозиції, які можуть зацікавити США. В розмові не раз Євген Марчук згадує небезпечний білоруський напрямок і радикалізованого Лукашенка. І що Путін навряд чи відмовився від своєї ідеї-фікс – розколоти Україну по Дніпру. 

Треба дискредитувати президента Зеленського, який не має ніякого стосунку до 30-ліття

«Росіяни можуть відреагувати у зовсім несподіваній сфері або навіть з білоруського напрямку. До зими, я думаю, Путін із Білоруссю завершить. Вони й так «союзне государство».

Це я беру як гіпотезу, що можна з білоруського напрямку створити нам проблеми. Придумають чорт який привід. Тим більше, ми бачимо, що вже Лукашенко говорить. Партизанські загони, підривники у Білорусі.

Я допускаю, що можуть бути серйозні акції проти України. Тим більше, що Росії дуже важливо дискредитувати 30-ліття Незалежності України. За логікою російських ЗМІ, треба дискредитувати президента Зеленського, який не має ніякого відношення до 30-ліття. Йому не так це буде боляче, це не його заслуги. Це така російська логіка примітивна, цинічна.

Єдине, я не допускаю широкомасштабного наступу по всьому кордону. Але пам'ятаємо слова Путіна «організатори будь-яких провокацій, які загрожують корінним інтересам нашої безпеки, пошкодують про скоєне так, як давно вже ні про що не шкодували». Це неможливо перекласти на логіку нормальної людини зі здоровим глуздом».

Записувати Медведчука могли не за вказівкою голови СБУ

Писати Медведчука могли не за вказівкою керівника СБУ, бо без відома президента він не міг цього робити. Таку думку в інтерв’ю Крим.Реалії висловив Євген Марчук.

У законі про СБУ, в статті 35 йдеться, що «співробітники Служби безпеки України самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень. Вони повинні відмовитись від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, які суперечать чинному законодавству». Євген Марчук згадує, що особисто вносив цю поправку в законопроєкт у 1992 році.

Тому, припускає, що записи розмов Медведчука міг проводити хтось не за вказівкою згори. Тобто вказівки не було, але працівники бачили, що це треба робити.

«Хтось робив це і не хотів показувати начальству? А потім перейшов на іншу роботу? Я здогадуюсь, про кого може йти мова, але не можу поки що говорити. Але хтось із високого керівництва на свій ризик, не будучи вже першою особою, це все писав. Потім так склалися обставини, що він перейшов кудись там в іншу установу, але з тими працівниками, які це все писали». (Довідка: головою СБУ з 24 лютого 2014-го по 18 червня 2015-го був Валентин Наливайченко, після нього Василь Грицак – із червня 2015-го по 29 серпня 2019 року)

Євген Марчук не виключає іншого сценарію: записи могли робити приватні особи, які потім поділилися ними з СБУ.

«Можливо хтось з СБУ попросив «пробити». Якщо це робила приватна особа, то ризики менші. Які ти йому претензії пред'явиш? На плівках є такі речі, на які невідворотньо треба було реагувати. Щоб запустити їх в судову реалізацію, треба було пройти цілу низку офіційних процедур.

Як вони зараз їх легалізують? Тому що в суді, не пояснивши походження цих плівок, вони не будуть визнані. Якщо немає законного походження цих плівок, то буде як із плівками Мельниченка» – пояснює Євген Марчук.

Євген Марчук згадує, що знайомий із Віктором Медведчуком давно, ще з часів СДПУ(О). У 1998 році Медведчука обирають головою об'єднаних соціал-демократів, фракцію партії у Верховній Раді очолив Євген Марчук. (У грудні 1998 року він вийшов з фракції СДПУ(О) і приєднався до депутатської групи «Незалежні» – ред.)

Євген Марчук подивився усі розслідування проєкту «Бігус.Інфо», де були оприлюднені і проаналізовані записи телефонних розмов Віктора Медведчука. Говорить, що його особисте ставлення до Медведчука не змінилося.

«Досить прагматична до цинізму особа, дуже грамотний, добре підготовлений, швидко реагуючий Медведчук же не лох, – зазначає він. – Так, грубо кажучи, він же допускав, що його можуть слухати. Він знає, як себе вести. Він розуміє, що він із Росією в контакті, а війна з Росією. Тобто я не допускаю собі, щоб Медведчук оце все говорив по звичайному телефону. Я не можу собі уявити, що Медведчук, який добре знає всю державну машину, так вільно собі, спокійно говорить».

Сміливості Медведчуку могло надати і те, що він увесь час згадує «главного», посилається на президента (Порошенка – ред.), припускає Євген Марчук.

«Можливо Медведчук думав, що його не слухають, можливо в нього стояв якийсь шифратор. Але так сміливо, з такою високою якістю звуку? Це хто? Медведчук? Такий досвідчений? Юрист? Доктор юридичних наук, і розуміє з ким він говорить, і з якої країни. Щось тут не те, щось тут ми не все знаємо».​

«Диявол з того боку набагато досвідченіший за президента Зеленського»

У 2019 році Євген Марчук із пересторогою коментував майбутні президентські вибори в Україні. Сьогодні так само обережно говорить про два роки президентства Володимира Зеленського.

«Радості в мене не збільшилося. Чому? Диявол з того боку набагато досвідченіший за президента Зеленського, і вся машина Путіна набагато сильніша і набагато досвідченіша від нинішньої нашої команди. Так склалось! У мене немає аплодисментів. Але, з іншого боку, наші помалу набирають так обертів. Не по всіх параметрах, як треба було. Ясно, що економіка і коронавірус створюють серйозні дуже проблеми.

Я не бачив поки що жодного разу, щоб ми десь переграли Путіна. В мене була невеличка надія на Паризький саміт. Я думаю, що Путін не очікував, що Зеленський так сміливо себе поведе. З точки зору констатації і заперечення.

У Зеленського дуже складна обставина з текстами документів. Мінськ 1, 2 – це один мінський пакет. Оті складні формули, які записані, що спочатку вибори. Як з цього виходити? Росія, бачите, на своєму стоїть і, на жаль, Захід також, що у Мінську так все записано?!

До Байдена треба їхати «не з простягнутою рукою»

Анонсували, що у липні президент Володимир Зеленський має відвідати США з офіційним візитом. Ми запитали Євгена Марчука, на його думку, чого чекати від візиту Зеленського до США? Чи пробачить Байден скандал із Бурісмою, його сином, в Україні?

«Він може пробачити, візит може відбутися. Але щоб такий візит відбувся, треба дуже серйозна попередня підготовка української сторони. Не з покаянням треба їхати і не з простягнутою рукою. Що дуже важливо, як на мене, декілька пропозицій України, які зацікавили б США. Знаєте, я беру участь на одній міжнародній платформі, там є американці, і коли були експромти, я кажу: «Чого ви досі не створите на лінії фронту декілька ваших навчальних пунктів? Україна – країна яка воює. Створіть навчальні заклади, хай навіть не на лінії фронту безпосередньо. Бо там Росія випробовує дуже багато нової зброї, обкатує цілі підрозділи. Вам це що, не цікаво?» А вони мені: «Yes? you're absolutely right. Why not?» Я до чого веду – Україна могла б дещо запропонувати США».

На думку Євгена Марчука, Україна може запропонувати США випробувати в зоні АТО різні радіоелектронні види боротьби. Наприклад, що таке управління безпілотником на глибину 100 кілометрів.

Ідея-фікс Путіна – розколоти Україну по Дніпру

Владімір Путін хоче вийти із санкційних тисків, і це буде спонукати його шукати якийсь вихід. Багато людей з оточення Путіна вже думають: «що далі?», переконаний Євген Марчук.

«Але я думаю, що обставини будуть його спонукати до того, як знайти вихід, адже зворотного напрямку поки що немає. Санкційна політика, різного роду обмеження, ізоляції. Саміт з Меркель і Макроном хотіли, але не вийшло. Просто бути таким ображеним хлопчиком для такого рівня, як він, особливо з розумінням його внутрішньоросійської репутації, довго йому це не буде подобатися.

Паралельно з цим він може сам не обдумує, а дає вказівку тому ж Шойгу: «А вы все еще думайте, как дожать Украину». Тому я не виключаю цієї гіпотези, що ідея-фікс, якщо навіть не захопити Україну, то розколоти її по Дніпру.

І той перший раунд 2014 року, коли від Харкова до Ізмаїла в нас кипіло все, то був план. Я думаю, що Путін покарав не одного, хто розробляв цей план, бо він відбувся не в тому масштабі, який вони планували. Але те, що це ідея-фікс і домінанта, вона сидить. Можливо, в тому варіанті вже не буде. Може не до Дніпра, а якось ще».

«Радикалізація Лукашенка» може загрожувати Україні

«Я найбільше, відверто кажучи, переживаю, щоб з білоруського напрямку не було. Тому що еволюція Лукашенка, ця декларативна, куди його несе. Це ж він готує своє населення. «Отряды украинские юниоров, партизанские», чи як він там називає. Тому на білоруському напрямку він (Путін – ред.) може руками Лукашенка це робити.

Його еволюція на фоні поведінки Росії і на фоні такої радикалізації не Путіна, а Лукашенка, який цими заявами перед Путіним «випендрюється». Але Путін може його на ще щось підбурити, це важко уявити, але все можливо.

Вчора, здається, Лукашенко казав: «Миллионы нищих украинцев стоят с протянутой рукой возле наших границ». Слухайте, що це? А я точно подзвонив би йому. «Григорович, слушай, что случилось?». Бо все навпаки, на чернігівських базарах – половина покупців із Білорусі.

«Україна мала подякувати Великій Британії за відкриту публічну акцію на підтримку України»

Британський есмінець «Дефендер» біля берегів Криму – це була відкрита публічна акція на підтримку України. І Україна мала подякувати на офіційному рівні Великій Британії, і британці чекали на таку реакцію України, вважає Євген Марчук.

«Адже вони ризикували заради України. Ці два кораблі Defender і другий нідерландський фрегат «Евертсом». Вони супроводжували авіаносне з'єднання, яке зупинилося в Середземному морі. І британці забирають свій корабель з авіаносного з'єднання. А той корабель Нідерландів, він ще зафіксував всі види реакції російської сторони. Аж потім, коли він біля Керчі з'явився, то росіяни зі здивуванням побачили його. Я вважаю, що це британська цілеспрямована акція, і у своїх інтересах, і в інтересах України».

«Може, це ще раз тому ж Заходу покаже, що ви бачите, з ким ми маємо справу? Тому, друзяки, давайте по-серйозному будемо підходити. Ми розуміємо, що ви не хочете воювати і ми не хочемо воювати. Але у вас є море механізмів. І як цього диявола загнати у стійло. Його не можна у глухий кут заганяти. Бо він може натворити дурниць. А загнати в сектор його перебування, різними механізмами.

Половина Чорного моря – ваше, натовське, і ви не можете провести навчання? Ви тепер все зрозуміли? Куди ви зайшли такою ліберальною політикою по відношенню до Росії», – говорить Євген Марчук.

Радіо Свобода