Незадовго до своєї загибелі, невідворотність якої він відчував, Борис Нємцов встиг повідомити urbi et orbi відкритим текстом (часу на шифровку вже не залишалося) найважливішу інформацію про кремлівському мрійника - "Он ** нулся".

Це була відповідь на те питання, яке турбувало мене протягом року після знаменитої кримської (Судетської) промови нашого містечкового фюрера - він просто прикидається "хорошим Гітлером", щоб сподобатися своєму піплу, яке вже третє десятиліття поспіль встає з колін, і виправдати необхідність свого довічного правління, або ж він справді *** нувся.

Події останніх тижнів і днів все більше підтверджують, що Борис був правий. Пахан злодійський Дзюдохеріі, якого розігріває його духівник-фашистик попик Тихон, дійсно фанатично переконаний, що його арійське плем'я, котре спустилося з Карпатських гір, розмахуючи термоядерною бомбою і додатковою хромосомою духовності, яка бовтається між ніг, завдасть принизливої ​​поразки ситому, зверхньому, вадовитому Заходу, що в рази перевершує Росію за своєю економічною, технологічною, військовою потужністю.

Ядерний шантаж - ось формула перемоги, яку Крим Пут Ін запозичив у спадковитого терориста Кім Чен Іна. Помітити нові території для подальшої сакральної експансії "руского міра", не рахуючись з державними кордонами, в тому числі і країн-членів НАТО, і змусити Захід відступити, погрожуючи в іншому випадку застосувати ядерну зброю. "Взяти фраєра на слабо" як в пітерському підворітті.

Четверта світова гібридна війна проти США починалася рік тому виставою блазнів - радіоактивним попелом пана Кисельова і тремтячими в сатанинському реготі "Іскандерами" незрівнянної пані Семенович. Сьогодні у психічну пішли дуже серйозні ввічливі чоловічки в штатському - ветерани російської та радянської розвідки. Днями вони скоїли дві найважливіших вилазки в стан ворога.

На засіданні російсько-американської "Групи Ельба" ветерани передали слабаку Обамці ультиматум з трьох пунктів.

"Не допомагайте Україні повернути Крим. Він наш ... і ми зберігаємо за собою право скинути ядерну бомбу, якщо ви тільки спробуєте це зробити", - свідчить перше "правило Москви".

Згідно з другим правилом, "НАТО повинно триматися подалі від нашого" заднього двору ". Ніякої зброї для України, інакше ми загостримо конфлікт".

"Не думайте, що ми поставили хрест на Естонії, Латвії та Литві просто тому, що НАТО відправило туди жменьку солдатів", - таке третє "правило".

А 28 березня - 3 квітня в Берліні в рамках Програми Конгресу американського Аспенського Інституту (The Aspen Institute Congressional Program) за підтримки Нью-йоркській Корпорації Карнегі (Carnegie Corporation of New York) перед сенаторами США відтягувався ще один ветеран радянської розвідки Дмітрій Віталієвіч Трєнін, який у своєму другому житті дослужився в американському істеблішменті до директора Московського Центру Карнегі.

Легенда прикриття, яку обрав для себе в останні місяці Дмітрій Віталієвіч, - професійний психоаналітик, що люб'язно роз'яснює своїм американським роботодавцям спонукальні мотиви (drivers) своєрідної поведінки російської пацієнта-вождя варварського племені, що розкинулося колись на просторах Євразії аж до форту Росс в Каліфорнії на Тихому океані, дещо відсторонено званого Трєніним Russians.

Вождь цей, виявляється, класичний консерватор, глибоко вкорінений у православно-християнські традиції. Такий собі традиційний пахан як пахан. Найбільша геополітична катастрофа ХХ-го століття лише його трішечки зіпсувала. Він відчуває себе ураженим і навіть трохи приниженим недостатньо поважним, на його погляд, ставленням Заходу до особливих інтересів арійського племені на його колишніх околицях.

Коротше, пацани сенатори, не заганяйте ядерного щура в кут. Він може і шаленою слиною бризнути. Зрозумійте, нарешті, що йому хочеться зґвалтувати Україну набагато більше, ніж вам її захистити. Для нього це екзистенційна проблема, подобається нам з вами це чи ні. Він буде на відміну від вас підвищувати ставки як завгодно високо. Тому відійдіть ліпше сором'язливо вбік і заплющіть очі. В крайньому випадку висловіть глибоку заклопотаність - дуже емоційно буквально зі сльозами на очах вмовляв з трибуни Трєнін.

І ось майже умовив дурисвіт. Відійшли б і висловили б.

Але справа в тому, що поняття кута, в який його не можна заганяти, у нашого ядерного щура воістину безрозмірне. Якщо він проковтне Україну, то піде далі і вже сам зажене в кут увесь світ. Про це щойно ще раз нагадали колеги полковника Трєніна на аналогічному заході в рамках "Групи Ельба".

Вони, бачте, не поставили хрест на Естонії, Латвії та Литві тільки тому, що НАТО відправило туди жменьку солдатів. Не старіють душею ветерани-ядерні шантажисти. Не можуть відмовитися від шалено спокусливої ідеї розділення Прибалтики. Не тому, що їм так потрібні якісь жалюгідні додаткові територіальні клаптики "руского міра". А тому, що в Нарві вони мріють прийняти символічну капітуляцію Заходу і провести там свій парад Перемоги в четвертій світовій війні, що стане реваншем за поразку в третій - холодній.

Дійсно, відмова натовських союзників виконати свої зобов'язання за статтею 5-ої статуту НАТО і надати військову допомогу прибалтійським країнам у разі проникнення туди "ввічливих зелених чоловічків" стала би подією епохального історичного значення: вона означала би кінець НАТО, відхід США зі світової арени як гаранта безпеки Заходу і повне політичне та військове домінування путінської Росії не тільки в ареалі "руского міра", але й на всьому європейському континенті.

Шанс принизити і розтоптати Захід одним зіткненням воль, показавши його розгубленість, нерішучість і безпорадність, незважаючи на всю його колосальну економічну і військову перевагу, був настільки привабливий і обіцяв такі запаморочливі дивіденди, що колективному ядерному щуру важко повірити в те, що він вже програв саме тому, що НАТО відправило туди жменьку солдатів.

Пояснюю ще раз більш дохідливо і детально спеціально для тупуватих ветеранів НКВД і персонально для інтелігентного ветерана ГРУ Д.В.Трєніна. Читайте уважно по складах. Сьогодні на Заході немає політиків масштабу Черчилля і Рузвельта, але схоже, що колективний західний Чемберлен, повільно розвертаючись, знайшов все ж адекватну відповідь на наростаючий ядерний шантаж Москви.

Ядерна риторика Кремля, спрямована на підрив ключової статті п'ятої статуту НАТО, була почута, проаналізована і прийнята до уваги. Члени альянсу домовилися про розміщення на постійній основі на території країн Балтії і Польщі військових контингентів НАТО, включаючи американських військовослужбовців. Розміри цих контингентів не мають визначального значення. Вони не розраховані на наступальні дії, і, треба сподіватися, їм не доведеться брати участь і в оборонних операціях. Принциповий сам факт присутності жменьки американських солдатів і офіцерів в балтійських країнах. Вони - живий щит стримування, заручники-смертники, якщо хочете.

Увесь розрахунок кремлівських шантажистів, що вже ось рік балакають про маленьку переможну ядерну війну, будується на тому, що, ввівши в балтійські країни "ввічливих зелених чоловічків" і розмахуючи ядерною палицею, вони залякають і паралізують Європу та США питанням: "Ви готові померти за Нарву?" .

Символічна присутність американських військовослужбовців у районі Нарви психологічно розвертає ситуацію на 180 градусів. Поява там першого збройного "ввічливого чоловічка" автоматично означає вступ Російської Федерації в повномасштабну війну з США. НАТО виконає свої зобов'язання перед країнами Балтії. Чого якраз і прагнув уникнути Кремль своїм ядерним шантажем.

Тим самим сакраментальне питання із 30-х років минулого сторіччя адресується тепер вже не до Заходу, а, навпаки, до Путіна і його найближчих бізнес-партнерів: "Гаспада Гангрєна, Косой, Міхал Іванич, Солдат і як там вас ще, ви дійсно готові померти за Нарву? Невже вам спокій не по кишені? "

Четверта світова гібридна війна закінчилася. Вона тривала рік на сторінках аналітичних видань та офіційних документів. Колективний ядерний щур зазнав поразки. І не тільки в Прибалтиці, але й в Україні.

Так, Захід ніколи не воюватиме в Україні. Але він зробить все, щоб не дозволити Кремлю розчавити Україну. Не тому, що він так любить цю дійсно чудову країну. А тому, що шалені амбіції "руского міра" зробили проблему безпеки України проблемою безпеки самого Заходу. Захід підтвердив свою готовність воювати з кремлівськими прибульцями в Прибалтиці, але волів би, щоб "рускій мір" з усім своїм набродом бісів і моторил туди просто не доповз.

Незалежно від того, чи усвідомили ядерні терористи провал своєї авантюри чи ні, поки вони перебувають при владі в Росії, вони становлять смертельну небезпеку. Насамперед для своєї власної країни. Тому що вони, як справедливо попереджав нас вбитий ними Борис Нємцов, *** нуті.

Андрій Піонтковський