Росія і США мають намір розпочати переговори щодо контролю над ядерними арсеналами та ситуацією навколо України 10 січня.
Про думки польських експертів щодо цієї ситуації розповіло Польське радіо - Українська служба, пише Dailylviv.com.
Путін «негайно і вже» вимагає від НАТО гарантій не приймати Україну і піднімає ставки аж до війни. Росія висуває абсурдні ультиматуми на тлі розгортання великих військових з'єднань неподалік кордону з Україною. Нахабство Москви не знає меж, адже військовою силою, шантажем і залякуванням вона хоче раз і назавжди домогтися від НАТО гарантій, що незалежна українська держава не вступить до Альянсу.
Останніми тижнями США та країни Європейського Союзу висловлювали стурбованість концентрацією російських військ уздовж кордону з Україною. З іншого боку, Росія закликала НАТО і Вашингтон до переговорів про так звані гарантії безпеки.
Зустріч, запланована на 10 січня у Женеві, має стати початком серії міжнародних переговорів між Росією та її західними партнерами. Засідання Ради Росія-НАТО заплановано на 12 січня, а через день - переговори Росія-ОБСЄ.
У грудні Путін зажадав від Північноатлантичного альянсу і США відмовитися від військової співпраці з країнами колишнього Радянського Союзу. Кремль вимагає, щоб передусім Україна, а також Грузія не стали членами НАТО.
У Вашингтоні та Брюсселі зазначили, що Москва не має права висувати такі вимоги. У той же час Росія отримала попередження про серйозні наслідки, якщо вона вирішить атакувати Україну.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що не вірить, що США чи НАТО погодяться з вимогами Росії щодо так званих гарантій безпеки. «Це було б найбільше приниження США і НАТО в історії», - оцінив очільник МЗС в інтерв'ю РБК-Україна.
Доктор Кшиштоф Рак із аналітичного центру Warsaw Institute в етері Польського радіо 24 сказав, що читаючи вимоги Росії, створюється враження, що це розмінна монета, а не пошук приводу для розпалу реального збройного конфлікту:
«Насправді важко вважати, що про ці пропозиції можна говорити серйозно. Вони де-факто означали б повну капітуляцію Заходу перед російською політикою, в тому числі фактично це означало б ліквідацію НАТО. Сподіваюся, ніхто серйозно на Заході не буде говорити про ці пропозиції. У росіян є така звичка, що вони – принаймні вже тривалий час – дуже стараються робити високі ставки, і це відома техніка переговорів. Ми ставимо дуже високі ставки, тому що зі слабкою картою, яку ми насправді маємо в руках, ми сподіваємося, що партнер, щодо якого ми робимо високу ставку, повірить у наш блеф, і цей блеф змусить нас виграти щось більше, ніж випливає із справжньої сили тієї колоди, яку ми маємо в руках. Здається, що ця тактика, принаймні щодо деяких західних політиків, дуже часто виявлялася правильною. Росія, насамперед економічно та соціально, дуже слабка країна, у неї є серйозні економічні проблеми, у неї серйозні проблеми з фінансуванням свого бюджету. І все ж Росія поводиться і грає досить жорстко. Як я вже сказав, це певна техніка і я сподіваюся, що ніхто не дозволить обдурити себе цією технікою».
За словами Кшиштофа Рака, з боку адміністрації США поки не було жодного чіткого сигналу про те, що вона піде назустріч виконанню російських вимог:
«Не йдеться про те, що вона погодиться на ці пропозиції, бо це нереально, але, наприклад, можливо буде сигнал, що Україна не має жодних шансів на підтримку Заходу у випадку конфлікту з Москвою. Подібні сигнали з інших столиць уже були. Нагадаю, що новий канцлер Німеччини Олаф Шольц сказав, що він відділяє питання Nord Stream 2 від подій на українсько-російському кордоні. Так він позбувся головного інструменту тиску, який під час можливої кризи можна було би використати проти Москви».
Водночас доктор Кшиштоф Рак закликав не говорити про капітуляцію або поразку. Він пояснив теж причини такої американської політики:
«Багато американських експертів переконана, що Росія є сателітом чи то молодшим партнером Китаю. Тому якщо головна ціль американської адміністрації є протистояння з Китаєм, то вона мусить для полегшення собі завдання розбити цей неформальний китайсько-російський союз. Але мені здається, що такий погляд є помилкою. Для Вашингтону російсько-китайські відносини можуть здаватися певною підлеглістю Москви Пекіну. Але, на мою думку, немає нічого такого як стратегічна близькість Китаю і Росії, бо підпорядкування Москви стратегічним цілям Пекіну означатиме, що Росія стане сателітом Китаю. А беручи до уваги великоросійський менталітет, це сьогодні неможливо. Тому це гра вдаваннями, обманом, балансуванням, блефами. Москві необхідна можливість маневрів як щодо Пекіну, так Вашингтону, бо від цього залежить її позиція. Тому вона не може дозволити собі певні речі, наприклад, відкриту війну та напад на Україну. Якщо 100 тисяч російських військових вторгнуться в Україну, Росія позбудеться будь-яких маневрів щодо Заходу, а відтак буде приречена на позицію сателіта Китаю. Але з іншого боку, їй необхідно з метою шантажу залякувати США союзом із Китаєм. Москва хоче зберегти можливість маневрів між Пекіном та Вашингтоном, бо від цього залежить її політика як суб’єкта».
Мета вимог Росії проти НАТО і США - розколоти Альянс і принизити Захід, написав американський політолог Ендрю Міхта. Він додав, що дії Росії щодо України є частиною неоімперської політики Путіна, яка також загрожує Центральній Європі та вимагає солідарної відповіді Заходу. «Москва не може мати ілюзій, що вимоги до США і НАТО, включно з вимогами гарантій не розширювати Альянс на Україну та Грузію, будуть прийняті», - зазначає Міхта в статті, опублікованій на сайті 19fortyfive, присвяченій військовій справі та геополітиці.
Своєю чергою, професор Артур Козловський із Вищої банківської школи у Ґдині в етері Польського радіо 24 сказав:
«Ця частина діяльності Росії і туга Владіміра Путіна за відбудовою Радянського Союзу для нього перестали бути недосяжною мрією, а скоріше конкретним планом. Шкода, що він не залишився працювати таксистом після розпаду Радянського Союзу, про що він нещодавно згадував. Путін був офіцером КДБ і те, що його навчили, він впроваджує у велику політику. Путін, як і його міністри, дуже рішуче висловлюють бажання відбудови того союзу змушування бути частиною СРСР, що розпався 30 років тому. Україна має дуже велике значення для Росії, вона є ключовою країною, щоб мати можливість збільшити впливи вже не на дальшу, а ближчу частину Європи, тому ми з тривогою дивимося на те, що відбувається на російсько-українському кордоні. Ми вже сім років спостерігаємо постійну агресію Росії та підтримку російською армією підрозділи бойовиків».
Артур Козловський висловив надію, що підтримка Заходу Україні в умовах російської загрози не буде лише символічною. Утім, експерт не вважає, що США можуть активізуватися військово, а Великобританія вже заявила, що не буде втручатися в оборону України. Тим не менш Козловський висловив надію, що постачання зброї та навчання українських військових триватимуть:
«Україна набагато ліпше підготовлена до відбиття російської агресії, ніж 7 років тому. Але водночас знаємо, що російські сили непропорційно більші і захоплення чергових територій України може бути не такою великою проблемою. Натомість насправді важким викликом у довгостроковій перспективі для російського війська буде утримування можливо захоплених теренів України. Позаяк тут у гру ввійде дуже добре вишколений партизанський рух, особливо молоді українці, які переконані, що повинні захищати свою державу і котрі дивляться на Росію як на ворога».
На думку професора Артура Козловського, Україну потрібно підтримувати постачанням зброї та висловлювати їй рішучу підтримку з боку НАТО та Європейського Союзу, хоча, як нагадав при цьому він, мовчазне схвалення анексії Криму викликало тільки зростання апетитів Путіна.
