Сюзен Стюарт - експертка берлінського фонду "Наука та політика" (SWP) і спеціалізується на питаннях, пов’язаних з Україною. DW поспілкувалася з нею на тлі візиту до Берліна глави українського уряду Арсенія Яценюка, де він, зокрема, зустрівся з канцлеркою Анґелою Меркель і федеральним президентом Йоахимом Ґауком.

DW: Німеччина надає Україні держгарантії під кредит на суму 500 мільйонів євро. Це багато чи мало?

Сюзен Стюарт: Цього, звісно, недостатньо для загальних потреб України - у цьому плані знадобиться набагато більше. Але ці кредитні гарантії призначені для відбудови територій на Сході, які були частково зруйновані. Я думаю, це дуже добре для початку. Крім того, важливо також дивитися за тим, як ці гроші фактично використовуються, чи досягнуто цілей, для яких вони призначені, перш ніж буде надано більше грошей.

DW: А як саме збираються контролювати використання коштів?

Сюзен Стюарт: Спершу потрібно визначити контактних осіб в Україні і вже від них вимагати відповідних підтверджень (вирористання коштів за призначенням - ред.). Що можна робити ще, то це працювати з представниками українського громадянського суспільства, які також займаються контролем за тим, куди йдуть гроші. Вони до певної міри знають ситуацію на Сході й можуть надати більш-менш незалежну оцінку того, що сталося з цими грошима.

DW:  Як іще Берлін може в нинішній ситуації підтримати Україну?

Сюзен Стюарт: Передусім, звісно, потрібно не випускати з поля зору реформи. Звісно, дуже важливо дивитися й на те, як розвивається ситуація на Сході, та намагатися її якось стабілізувати. Але так само важливо, що відбувається в Києві, як будуть просуватися реформи, а також, що відбувається в інших регіонах країни, яким є загальний розвиток ситуації і як на нього реагує суспільство. Це все треба тримати в полі зору, а не лише зосереджуватися на Сході.

DW:  І прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, і президент Петро Порошенко отримали чималий кредит довіри від Заходу. Наскільки його вистачить? Як довго західні партнери готові чекати на втілення Києвом реформ?

Сюзен Стюарт:  Я вважаю, цей кредит ще не вичерпано. Проте вже починають звертати увагу на ці речі - порушують питання про те, що саме відбулося в плані реформ. Чи це не замало і, якщо так, то чому. Не можна вічно відкладати реформи, виправдовуючись тим, що треба опікуватися ситуацією на Сході, й тому не вдається проводити інші реформи.

DW:  Власне, на адресу України часто лунає критика, що реформи проводяться надто повільно. Ви теж так вважаєте? У чому може або мусить пришвидшитися український уряд?

Сюзен Стюарт:  Що нині дуже важливо - то це боротьба з корупцією. Прийнято деякі закони, які спрямовані в відповідному напрямі. Зараз треба ці закони швидко імплементувати. Також ідеться про царину економіки, про втілення економічних реформ, а також, звісно, про сферу юстиції. Але важливішим за сам зміст реформ є те, як ці реформи будуть реалізовуватися. Чи проводитимуть їх прозоро. Чи будуть зараз методи іншими, ніж за часів (екс-президента України - ред.) Януковича або до нього. Ці методи та ставлення до реформ і до суспільства, думаю, так само важливі, як і фактичний зміст реформ.

DW: Кредитори закликають українську владу до шокової терапії. Наскільки це реалістично в умовах економічної кризи, в якій нині перебуває Україна?

Сюзен Стюарт: Шокова терапія, звісно, має свої переваги та недоліки. Значна частина суспільства є готовою робити певні жертви, щоби щось змінилося. Проблема в тому, що зміни мають бути швидкими. Люди мають відчувати ознаки того, що все це робиться не марно, і бачити результати своїх жертв. 

DW: Візит Яценюка до Берліна відбувається паралельно до намагань зовнішньополітичних відомств Німеччини, Франції, Росії та України досягти прогресу в переговорах щодо дипломатичного вирішення конфлікту на Донбасі. Речник німецького уряду сказав, що зустріч в Астані матиме лише тоді сенс, якщо буде якийсь прогрес. Яких конкретно кроків від Росії та України чекають?

Сюзен Стюарт:  З одного боку, дуже важливо, щоби було видно готовність різноманітних учасників процесу дотримуватися домовленостей стосовно розвитку ситуації на Сході, яких було досягнуто у вересні в Мінську. Це стосується, зокрема, російсько-українського кордону, але також інших аспектів, які би сприяли стабілізації ситуації на Сході. І якщо зараз не видно справжньої готовності (до подібних кроків з боку учасників переговорного процесу - ред.), то нема особливого сенсу знову зустрічатися.

DW:  На Заході усе ще вірять у те, що такий дипломатичний прогрес ще можна досягнути?

Сюзен Стюарт:  Останнім часом можна спостерігати певні зрушення. Після періоду, коли відбувалося дуже мало, можна говорити про ознаки можливої готовності російської сторони, принаймні, з тактичних міркувань, частково виконувати досягнуті домовленості. Можливо, вдасться знайти хоча б якесь тимчасове рішення.

DW:  Останнім часом Росію, яка скочується у кризу, спокушають скасуванням санкцій в обмін на прогрес у розв’язанні кризи на Донбасі. Ви вважаєте, що нині справді вже можна говорити про скасування санкцій?

Сюзен Стюарт: На мою думку, санкції слід розрізняти. Санкції, які були введені через анексію Росією Криму, за жодних обставин не можна скасовувати. Щодо інших - якщо Росія справді покаже готовність вплинути на поліпшення ситуації на Сході, причому діями, а не лише риторикою, тоді можна, безумовно, говорити про часткове скасування або пом’якшення санкцій. Але це має відбуватися поступово, а не все одразу. Зрештою, у ЄС завжди казали, що чекають на конструктивну реакцію Росії.