"Відкрив ящик пандори"

"Путін взагалі не пролив світло на свої плани. Замість цього він відкрив ящик Пандори, який має багато можливих варіантів. Ця невизначеність виводить політичну еліту з рівноваги, допомагаючи Путіну не стати кульгавою качкою, а залишитися стрижнем, навколо якого обертається вся країна", - пише New York Times.

Нинішні події в російському політичному житті - результат не просто продуманої, але навіть очікуваної стратегії, вважає доктор Сем Грін, директор Інституту Росії при лондонському Кінгз-коледжі.

"Все ж ми припускали, що будуть шукати нову формацію влади, яка дозволить і вівцям залишитися цілими, і вовкам бути ситими. Напевно, влада має потребу зберегти роль нинішнього президента за конституційної неможливості це зробити. А це значить - хоч якісь зміни", - зазначає Грін.

При цьому ніхто дійсно не може припустити, до чого це призведе, говорить професор. Задано дуже багато питань, а відповідей на них ніхто не почув: як на практиці будуть призначати прем'єра, які будуть відносини між президентом і Радою Федерації, губернаторами, якою буде роль Держради і її склад.

"В якомусь сенсі це може бути спроба відвернути увагу від персони самого Путіна і сконцентрувати всіх на вирішенні більш насущних владних питань. Але я не впевнений, що це вдасться, тому що коли будуть дивитися на роль Думи і Держради, все одно будуть приміряти роль цієї конкретної владної сорочки на Владіміра Путіна ", - говорить Грін.

Путін намагається захистити себе

Тоні Брентон, який з 2004 по 2008 рік був послом Британії в Росії, сам зараз перебуває в Москві. Коли йому додзвонилися журналісти ВВС, він не міг відірватися від новин по телевізору.

"Звичайно, у Путіна є проблеми. Економічні заходи дуже сильно підірвали популярність його уряду. Є у нього і особиста проблема, пов'язана з тим, що буде після 2024 року, коли закінчиться його президентський термін. І те, що ми зараз спостерігаємо, на мою думку, є показником того, що Путін почав розв'язувати ці проблеми. Ті заяви, які він робить, свідчать, що він віддає частину повноважень парламенту і Держраді. При цьому я впевнений, що Путін хоче собі роль, яка дає йому контроль над своєю власною політичною долею. Адже одна з його спроб - створити союзну державу з Білоруссю - здається, за останні кілька тижнів почала розвалюватися ", - сказав Брентон.

Брентон впевнений, що всі ці дії, серед іншого, спрямовані на спроби Путіна захистити самого себе після 2024 року.

Струс для російського уряду

Відставка Медведєва - це найбільший струс для російського уряду за останні майже 10 років правління Путіна, який намагався продати образ стабільності, попри послаблення економіки і посилення західних санкцій, пише Wall Street Journal.

Дмітрій Медведєв завжди грав роль людини без власних амбіцій, а така людина рано чи пізно опиняється там, де опинився Медведєв, - без конкретного місця, зазначає Сем Грін з Кінгз-коледжу.

"Він [для російської влади] корисний, хороший, але, мабуть, не те, що потрібно на даний момент. Зараз потрібна здатність контролювати внутрішньоелітні процеси, а це не його сильна сторона. Тому ми бачимо призначення податківця, який зможе Путіну сприяти саме в цьому плані ", - сказав Грін ВВС.

Перестановка здивувала навіть деяких високопоставлених чиновників: так, спікер Держдуми В'ячеслав Володін навіть перервав зустріч з депутатами, щоб переконатися, що Путін дійсно висунув на пост прем'єра кандидатуру Мішустіна, стверджує Bloomberg.

"Робін при Бетмені"

Західна преса опитує досить обмежену групу російських експертів і схиляється до висновку, що Володимир Путін прагне до "казахського варіанту" з забезпеченням собі особливої посади. Це дозволить йому впливати на всі російські інститути влади в майбутньому. Багато ворожать на наступника.

"Пану Путіну ще потрібно дати зрозуміти, чи віддасть він хоча б частину своєї влади, а явного наступника він не призначив. Крім Медведєва, на цю роль називали десятки кандидатів, включно з мером Москви Сергєєм Собяніним, головою міністерства оборони Сергєєм Шойгу, віцепрем'єром Дмітрієм Козаком, колишнім охоронцем Путіна Алєксєєм Дюміним і дочками Путіна Марією і Катериною. Вони нещодавно кілька разів з'являлися на телебаченні під псевдонімами", - пише Financial Times.

Посилаючись на анонімні близькі до президента джерела, газета стверджує, що Путін не має наміру віддавати владу.

"Він думає, що без нього все завалиться, - говорить одне з джерел - Без тиску серйозних змін в країні не буде. Більшості людей все одно. Революції відбуваються, коли немає хліба і полиці магазинів порожні".

"Він вам не Дімон"

Guardian публікує коротку політичну біографію Медведєва. "Рішення Владіміра Путіна в середу прийняти відставку Дмітрія Медведєва не було сюрпризом, - пише газета. - Вага Медведєва в апараті російського уряду вже досить довго і невблаганно зменшувалася".

"[У кар'єрі Медведєва] були незручні публічні моменти. Не один, але кілька разів він дрімав на президентських зверненнях", - пише автор Люк Хардінг, згадуючи також розслідування ФБК Алєксєя Навального "Він вам не Дімон" про багатства, якими нібито володіє російський прем'єр.

"У Кремлі, як говорили, була прогресивна "група Медведєва", але чи входив до неї сам Медведєв, не дуже зрозуміло", - пише автор.

"Медведєв так і не вийшов з тіні Путіна. У конфіденційному листуванні дипломатів США [Wikileaks оприлюднила у 2010 році] його називали "Робіном при Путіні-Бетмені". Це теж правда".

"Дмітрій Медведєв більше не існує як політична сила. Він - непопулярний і, здається, президенту увірвався терпець", - впевнена московський кореспондент Sky News Діана Магнай.

"Найближчим часом на нас чекає період консультацій і, можливо, загальнонаціональний референдум, але в сухому залишку запропоновані Путіним заходи послаблять президентську владу і посилять парламент і прем'єр-міністра".

Магнай допускає, що після 2024 року Путін може очолити Держраду, повноваження якої будуть розширені. Цю структуру автор називає "антикваріатом з імперських днів".

"Попри всі розмови про те, що питання про зміну конституції вирішуватимуть росіяни, цілком очевидно, хто керує процесом", - впевнена вона.

Хто такий Мішустін?

Професор Колумбійського університету, фахівець з пострадянських країн Тімоті Фрай дає характеристику запропонованому Путіним на пост прем'єра Міхаїлу Мішустіну на сторінках Washington Post.

"Мішустіна вважають технократом без політичних амбіцій, що підкріплює версію про те, що Путін може скористатися змінами в конституції, щоб залишитися при владі після 2024 року", - пише він.

Головна невизначеність стосується намірів самого Владіміра Путіна, який в свої 67 років перебуває при владі з 2000 року. Якщо гіпотеза про новий термін виглядає неправдоподібною, то версія про "затушовування" президента викликає у спостерігачів скепсис", - пише французька Le Monde.

"Путін ще не вирішив, чи залишиться він прем'єром чи очолить Держраду, але це відкриває шлях до обох варіантів", - цитує газета Романа Доброхотова, головного редактора сайту The Insider.

"Оголошене посилення Держради, органу досі маловідомого, привертає до себе багато уваги і нагадує про варіант, обраний в Казахстані Нурсултаном Назарбаєвим, який пішов у відставку з поста президента в 2019 році, але зберігає центральну роль на політичній сцені як голова Ради національної безпеки", - продовжує кореспондент Le Monde.

"Російська Рада безпеки - просто занадто спеціалізований орган, - вказує в інтерв'ю газеті російський політолог Тєтяна Станова. - Держрада, яка об'єднує представників усіх інститутів, навіть силових структур і великих компаній, забезпечує більшу гнучкість у більшій кількості сфер".

На думку політолога, мета Путіна - не ослабити майбутнього президента, який зберігає значні повноваження, але завадити йому ухвалювати рішення, які Путін вважає шкідливими, створити механізми вирішення можливих конфліктів.

"Тут багато що прояснюється, якщо пригадати лівійську кризу 2011 року: тоді Дмітрій Медведєв дав Заходу провести через ООН резолюції, які потім призвели до повалення Муаммара Каддафі. На думку багатьох спостерігачів, цей епізод сильно вплинув на мсьє Путіна і в кінцевому підсумку переконав його в необхідності повернутися до влади в наступному році", - зазначає Le Monde.

Ще одна французька газета Liberation зазначає, що Путін, ймовірно, буде прагнути тримати під контролем свого наступника на посту президента.

"Для Путіна важливо зробити так, щоб його спадщина не зникла після того, як він залишить Кремль, - пояснює директор Франко-російської обсерваторії Арно Дюб'єн. - З конституційними реформами, які він пропонує, з'являється гарантія, що його наступник не матиме такі ж прерогативи, та й [при владі пробуде] менше".

ВВС Україна