Президент Зеленський - інтелектуальна катастрофа України

17 грудня 2019 р.

  • 2
  • 1

Європейські ЗМІ жорстко критикують Зеленського. Один із прикладів – редакційна стаття берлінської газети Tageszeitung (TAZ).

У квітні 2019 року громадяни України обрали нового президента – Володимира Зеленського. Комік та телепродюсер без політичного досвіду переконливо переміг діючого на той момент президента Петра Порошенка, а влітку його партія «Слуга народу» завоювала абсолютну більшість в українському парламенті. Нині ж Україна після деякої часу знову потрапила на перші шпальти. Але тепер галас майже виключно стосується телефонної розмови між американським та українським президентами та її можливого впливу на американську внутрішню політику.

Зеленський цікавить європейців лише як фігурант історії з імпічментом Дональда Трампа

Втім, не можна забувати, що в цій телефонній розмові йшлося про протитанкову зброю для української армії, аби та могла протистояти російській агресії. Також слід спом’янути про нинішні поступки українського президента Путіну, якими він намагається надати поштовх переговорам про мирне врегулювання на Сході України. Цей рух назустріч багато українців оцінюють зі скепсисом – перш за все, мова про тих, хто виходив на Майдан за демократичне суспільство, серед них – численні інтелектуали.

Цей скепсис пов’язаний із чутливим ставленням інтелектуалів до гри з фікцією, віртуальними світами та медійними повітряними кульками. Вибір Зеленського на посаду президента – це якраз така гра з віртуальною реальністю. У сатиричному телесеріалі «Слуга народу» Зеленський грає трохи незграбного вчителя історії, роздратованого політикою, який постійно видає лайливі тиради. Його учні потай знімають їх та викладають на YouTube. Таким чином, недосвідченого, але чесного вчителя обирають президентом, і він виходить на бій проти корупції та олігархів.

Миленька історія, від якої, щоправда, застерігають справжні українські письменники – такі, як Юрій Андрухович, Оксана Забужко чи Сергій Жадан. Тому що в квітні було обрано, скоріш, героя телесеріалу, ніж справжнього кандидата в президенти. Зеленський та його команда дуже успішно конструюють примарний світ, в який, здається, самі вірять. Вихід у реальність при цьому може стати для населення дуже великим розчаруванням.

Вибір споживачів, а не громадян

Інтелектуали не мають аж надто захоплюватися урядами – особливо, якщо вони розділяють їх цінності. Критичний погляд на владу та все, що та робить, - основна користь від інтелектуальної діяльності. Але зміна політичних еліт відбувається лише з волі більшість виборців. І лише в деяких рідкісних ситуаціях представники інтелектуальної меншості відіграють у цьому якусь роль.

Президент Зеленський видає себе за «близького до народу» президента, й тому теми, яких торкаються інтелектуали та митці, здаються йому ледь-ледь зрозумілими або несерйозними. Про деякі із них він взагалі чує вперше. Він не може спілкуватися з ними й суть негативного ставлення переважної частини українських інтелектуалів до президента можна змалювати приказкою: «Ніби бугай перед горою» (німецький еквівалент приказки: «Мов баран на нові ворота» - «Главком»). Й справді, Зеленський стоїть перед горою подій, людей та ситуацій, які українське суспільство пережило або переживає, й які інтелектуали вже багато разів коментували. Але в випадку з президентом, складається враження, що він чує про це чи бачить це все вперше.

Суть проблеми полягає навіть не в тому, що він вийшов на політичну арену як новачок. За винятком апаратника Леоніда Кравчука, жоден український президент ніколи не був професійним політиком. У цьому контексті українське суспільство є дуже нетрадиційним. Дуже показовим є те, що цим вибором нового президента суспільство продемонструвало споживацьку поведінку. Зрозуміло, що споживачі мають більшість і, звичайно, їхні інтереси спрямовані на стабільну заробітну платню, регулярні відпустки, низькі ціни на електрику та опалення й таке інше.

Споживачам не потрібні бої, не потрібне опрацювання індивідуальних чи колективних травм, вони не бажають відповідати на соціальні виклики, перейматися суспільними проблемами, і майбутніми також. Вони не хочуть підпускати нічого подібного до своєї зони комфорту. Звичайно, це приблизне узагальнення. Тому – назад, до суспільної ролі інтелектуалів. Вони мають зрозуміло формулювати критичний погляд на актуальні політичні події й виступати проти поширеної «споживацької поведінки», вказувати соціальні та культурні напрямки.

Перед горою

Нинішній президент України є людиною з іншим соціокультурним кодом. У нього нема майже нічого спільного з культурними засадами європейських політиків. У той час, як багато європейських політиків принаймні роблять вигляд, що розділяють культурні погляди інтелектуалів та митців у своїх країнах і можуть стежити за дебатами про соціальні та культурні цінності, український президент не має про те жодної уяви. Його орієнтирами є російські комедії. Чи чув він бодай один раз про українських дисидентів на кшталт Івана та Надії Світличних? Це – цілком інший вид комунікації та мови.

Письменники та інтелектуали працюють із мовою. Коли зустрічаєшся з людиною вперше, чуєш не лише те, що вона каже, а й сприймаєш, як вона це каже. Мова президента, його манера спілкування для більшості українських інтелектуалів є неможливою для сприйняття. Це – мовне та інтелектуальне зґвалтування. Інтелектуали та митці відчувають провину через те, що це так сталося. Вони гніваються на себе та на інших, вони відчувають сором за свою країну – й, перш за все, за самих себе.

Джерело: TAZ.de

Переклад: Борис Немировський, Главком

 

Коментарі(2)

Тінь (Фантом)

06:25 27 грудня 2019 р.

Відповісти

Звісно ж - кожний має право на власну думку й на власний погляд на події в Україні. Але так само у випадку з Німеччиною не зайвим буде нагадати як непорядно виглядають з України усякі мусі-пусі німецької влади та німецького бізнесу с Путіним та російським бізнесом, скандал 2017 року з поставкою газових турбін Siemens до Криму в обхід санкцій та подальшу співпрацю концерну з Росією, будівництво газогонів Балтійським морем, протизаконні гостини депутатів Бундестагу в анексованому Криму тощо. Тобто кожному з критиканів є що закидати й від України ... Щодо телефонної розмови пана Зеленського з містером Трампом залишаються питання - чому її було оприлюднено взагалі і чому без згоди української влади (інших відомостей автор не має - але можливо були уточнення). На превеликий жаль, так само непорядно поводяться деякі представники американської влади щодо України - і якщо владі України до такої неповаги немає діла, то багатьом громадянам України це дуже неприємно і прихильності до США не додає і співпраці не сприяє. Якщо для американських громадян вираз "лизати дупу" є звичайним та загальноприйнятним в офіційному й робочому спілкуванні, то в Україні таке ще не набуло поширення і мали б мати місце офіційні вибачення з американського боку. ... ... Біда інтелектуалів усіх часів усіх народів - претензія на особисту винятковість у розумінні знання лише ними справжньої Істини ще й в останній інстанції. Насправді ж усім зрозуміло - що український народ обрав Президентом України не "героя телесеріалу" - а зміни яких не робила попередня влада. Президент Порошенко не спромігся на проведення справжніх реформ в Україні й це в купі з іншими його особистими помилками призвело до його необрання. Можна впевнено стверджувати що сучасна українська реальність за пана Зеленського поки що не є принаймні гіршою ніж вона була б за переобрання пана Порошенка - а що буде надалі побачимо. Особисто я вважаю і наполягатиму на тому - що українське суспільство обрало зміни, а не "продемонструвало споживацьку поведінку" ! Тому українські виборці віддали голоси за кандидата який не буде пов'язаний з попередниками у владі і який спромігся би якщо не здійснити успішні та швидкі реформи в Україні, то хоча б зруйнувати старі міцні корупційні схеми та зв'язки. Такий вибір громадянами було зроблено підсвідомо - швидше за все але запит суспільства на реформи зберігається й посилюється ... На превеликий жаль - пан Зеленський поки що не демонструє і власної здатності до успішного реформування України і команди однодумців гідних поваги суспільства. А вже настав час ... Вже настав час зрушити з місця більшість реформ аби перейти поступово від проблем старту реформ до проблем розвитку країни - а ці проблеми дещо різні, скажемо так ... І вже давно час українській владі перейнятися створенням нових робочих місць, зростанням доходів громадян, "стабільною заробітною платою, регулярними відпустками, низькими цінами на електрику та опалення й таким іншим" - тобто усіма тими питаннями які не спроможні вирішити інтелектуали-критикани і з яких складаються економіка країни та які забезпечують суспільне життя. Інтелектуали як люди творчі є вільними від зобов'язань й від відповідальності у більшості цих питань, на жаль ... Думка інтелектуалів переважно випереджає суспільні можливості - і економічні і середнього інтелектуального рівня народних мас. Бажання "кращого прекрасного" інтелектуалів постійно розбивається о сірість сьогодення з невибагливістю більшості населення змушеного виживати в непростих умовах. Фантазерам-інтелектуалам необхідно постійно нагадувати що вони живуть і працюють саме для народу - а не для себе улюблених. Високоінтелектуальні філософські роздуми на тему "Як краще ..." нікому не потрібні адже вони нездійсненні за наявних умов в Україні. Набагато кориснішою буде справа просвіти влади та населення з питань необхідності реформ та можливих способів їх проведення, а також підняття загального рівня культури влади та народу та розвиток української культури. Нічого не вдієш - нам випало жити в такий час і українських Сальвадора Далі чи Пабло Пікасо чи Ернеста Хемінгвея поки що не видно ... Здається - українські інтелектуали потрапили в ту ж пастку часу що й влада Російської Федерації. Усі вони не помітили з якою швидкістю почали з'являтися зміни в житті людства в зв'язку з науково-технічним прогресом та новими масовими технологіями у житті громадян. Через це Росія перетворюється на сировинний додаток для Китаю. Якою і де буде Україна залежить виключно від успіху реформ - тому інтелектуали України мали б власною роботою та творчістю усіляко спонукати та надихати владу та громадян України до швидких та успішних змін в країні ... ... Чесно кажучи - про "соціокультурний код" згадувати немає бажання взагалі. Якщо і є таке питання - то воно не для пліткування за вказівкою якогось щоденного берлінського видання лівого спрямування із 60-тисячним тиражем.Це тхне снобізмом та дискримінацією за культурною чи інтелектуальною ознакою з метою посіяти чвари в суспільстві - і це замість об'єднати людей заради реформ. Дивно й прикро - що ДейліЛьвів.ком використовує такий дешевий непотріб ... Справжнью інтелектуальною катастрофою України та її мовним й інтелектуальним згвалтуванням є нездіснення реальних ринкових реформ протягом 25 років. Формула успішної та красивої України доволі проста й загальновідома - "конкурентна ринкова економіка + правова держава + громадянське суспільство". В Україні досі відсутні справжні реформи. Інтелектуали та митці мають відчувати власну провину та власну відповідальність через те, що це так сталося. І вони повинні намагатися виправити ситуацію та сприяти усім іншим у цій справі. Пан Зеленський є такою людиною якою він є - і він має повне право бути саме такою людиною. Він ріс, виховувався, набував освіту, досвід життя та роботи за певних умов та обставин - в яких був законослухняним громадянином України і цього достатньо. Він мав повне право обиратися Президентом України - і він скористався цим правом і був обраний Президентом України. І як до Президента України в мене до пана Зеленського лише одне запитання - "Де Ваші успішні та швидкі реформи в Україні - шановний Володимире Олександровичу ???"

Тінь

18:20 29 грудня 2019 р.

Відповісти

... Вже цілком очевидно стало - що нова українська влада у вигляді Зеленський & Co підрядилася підтанцьовувати європейсько-американського трагікомічного нуару "Допоможи Путіну зберегти обличчя при відході з Донбасу ..." Цей відхід Путіна з Донбасу буде розтягуватися Путіним на багато років і за першої ліпшої нагоди і за найменшого шансу на успішний результат перетвориться на повернення Путіна в Україну через цей же нібито "залишаємий Донбас" ... І тому лишається тільки побажати пану Зеленському - щоб допомагаючи зберегти обличчя Путіну сам Володимир Олександрович не втратили власного обличчя і не стали ганьбою України ще більшою, ніж утікач "містер Янукович" ... Європа вже переконливо довела - що їй плювати на Україну, бо Росія це набагато приємніший і більш прибутковіший ринок для європейського бізнесу ... Америка переконливо довела - що у випадку з Росією не буде слідувати нею ж проголошуваним демократичним принципам і США будуть співпрацювати з Російською Федерацією бо не бажають втрачати прибуток і різну іншу вигоду через введення в дію реально жорстких санкцій проти Росії для захисту тільки України. Китай переконливо довів - що ставить свої власні інтереси набагато вище будь-яких людських цивілізаційних цінностей і ядерної безпеки всієї планети в стилі "Китай понад усе !!!" ... Україну з Президентом паном Зеленським цивілізований світ все більше підтримує тільки на словах і все менше справами ... В цьому є безумовна вина українських виборців - і тих хто не прийшов на вибори і тих хто проголосував за потішного прикольного Володимира Олександровича. .. Але якщо відбудеться ганьба пана Зеленського - то ця ганьба накриє всіх і виправдання не буде нікому ... Не буде виправдання меркантильному жадібному Европейському Союзу та провідним країнам спільноти ... Не буде виправдання надрозважливим і занадто прагматичним Сполученим Штатам Америки ... Не буде виправдання байдужому глибокодумно філософствуючому Китаю ... Не буде виправдання українським громадянам "втомленим війною з Росією" ... Тому що ціна цій майбутній ганьбі - вже більше 13000 загиблих і більше 20000 поранених громадян України і цей рахунок продовжує збільшуватися на превеликий жаль ...

До теми

15:22 16 січня 2020 р.

"Путін вирішує проблему-2024". Що відбувається в Росії?

Відставка російського прем'єра Дмітрія Медведєва - це найбільший струс для російського уряду за останні майже 10 років правління президента РФ Владіміра Путіна, пишуть західні ЗМІ.

Рубрика: Політика

  • 0
  • 1

23:09 30 грудня 2019 р.

Львів: як журналістам погрожують за статті про псевдоактивістів

Про погрози через професійну діяльність заявили журналісти львівського видання Zaxid.net Андрій Дрозда і Марта Когут. Поліція відкрила за цим фактом кримінальне провадження.

Рубрика: Політика

  • 0
  • 1

10:32 17 грудня 2019 р.

Конституція Зеленського - для Путіна?

Опоненти Зеленського назвали зміни до Конституції, які вносить до парламенту президент Володимир Зеленський, «централізацією». А президента з новими повноваженнями – порівнюють із царем.

Рубрика: Політика

  • 0
  • 1

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ Львівська ОТГ: "за" і "проти"

Рубрика: Політика

Україномовні медіа в Україні

Рубрика: Політика

Заборони у законопроєкті №2693 "Про медіа"

Рубрика: Політика

Владислав Орлов виграв суд у Львові

Рубрика: Економіка

Свобода слова. Правдивого чи й брехливого?

Рубрика: Політика

Всі відео розділу