Масштабна мобілізаційна кампанія, яку проводить РФ, охопила також окуповані регіони України, зокрема Крим, який з березня 2014 Росія вважає своєю територією.
Більшість тих, кого намагаються мобілізувати в Криму — громадяни України і здебільшого кримські татари, корінний народ Криму, стверджує постійна представниця президента України в Криму Таміла Ташева.
Про російську мобілізацію на окупованому півострові, настрої його мешканців і шанси громадян України уникнути призову Ташева детально розповідає в інтерв'ю НВ.
— Чи відповідає дійсності новина про велику кількість серед мобілізованих саме представників кримськотатарської спільноти в Криму?
— Ми не можемо казати про відсотки, але що більшою мірою мобілізують кримських татар, говорити можна. Станом на неділю 25 вересня нам відомо, що мінімум 1.500 повісток роздали саме кримським татарам. Якщо враховувати заяви так званої адміністрації Криму в особі Аксьонова, йдеться про загальний план мобілізації на 3.000−3.500 людей. Тоді 50−60% складають кримські татари, а вони — лише 20% населення усього регіону. Те, що нам кажуть правозахисні організації, які моніторили ситуацію по селах, по малих містах, то лише за два дні 21−22 вересня було роздано 1.000 повісток. Тож усі вони були готові заздалегідь, як і списки тих, хто мобілізації підлягає, підготовка, за нашими джерелами, тривала два з половиною — три місяці, тому й стартували майже одразу.
— Чи є закономірності в тому, кого саме призивають? Політичні уподобання, вік, активізм?
— Якщо подивитися на звернення, які поступають до представництва президента України, велика кількість звернень з невеликих сіл та селищ. По-друге, можна казати про етнічну складову цієї кампанії. Ми знаємо про облави в місцях компактного проживання кримських татар, по державним закладам. Так, в нас є підтверджений факт, що повістки вручали чоловікам — кримським татарам, викладачам школи в СМТ Зуя. Ми не можемо говорити як відбувалося по всьому Криму, але ми знаємо, що в певних місцях компактного проживання кримських татар оточували одну або дві вулиці, вручали повістки, ходили по домівках. Причому, за словами очевидців, «гребуть усіх», не зважаючи на вік, політичні уподобання, хвороби.
Приходять на ринки, на великий ринок Кримопт, де також багато кримських татар веде свій бізнес. Там також видавали повістки. За твердженням Аксьонова, вони вже всі повістки видали. Кого саме відправлять на війну — невідомо.
— Так, така можливість залишається навіть станом на 27 вересня. В цьому і трагедія кримських татар, бо тут є дві складові, одна складова, що наших громадян України відправляють на війну, хоч і не мають цього робити. Це є злочином згідно міжнародного гуманітарного права: населення на окупованих територіях не мають призивати на строкову службу і тим паче — мобілізовувати. Якщо повертатися до кримських татар, то злочин не тільки в тому, що їх відправляють на війну та загибель, а також воювати проти своїх людей — оскільки кримських татар також багато в лавах ЗСУ. Цілі родини виїжджають з Криму, щоб уникнути цього.
Ці штучно створені умови для міграції кримських татар з рідної землі - не новина. Таке вже було вісім років тому, за часів першої анексії Криму у 1783 році, коли частина кримських татар мала залишити Крим. Зараз схожий примус чиниться завдяки цій мобілізаційній кампанії. Вже сьогодні Крим залишають тисячі людей, і це фактично очищення території від кримських татар.
На кордонах півострова людей зупиняють, проводять ретельні перевірки документів, є випадки, коли людей не пустили за межу Криму, як правило це стосувалося тих, на кого були вже оформлені повістки. Загалом більшість проходить, і тут окупаційна адміністрація у вигідному положенні. З одного боку, вони відправляють частину кримських татар на війну, з іншого — примушують залишати Крим, який у свою чергу заселяється росіянами з-за меж Криму.
— Доволі ефективним важелем у долі мобілізованих кримських татар мала б стати позиція президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана, чи вона є з цього приводу?
— Я думаю, що вона є і вона буде артикульована найближчим часом. Важливо сказати, що Турецька Республіка і президент Турецької республіки активно підтримують кримських татар, і відкликаються на ті прохання, що йдуть від очільників Меджлісу кримськотатарського народу, відповідно, якась комунікація буде. В силу того, що наш президент і вчора, і сьогодні сказав про злочинну мобілізацію і утиски саме кримських татар, тому, ми думаємо, що реакція може бути і від Туреччини, і від інших наших партнерів. Звісно, ми чекаємо підтримки Туреччини і для кримських татар, що виїжджають зараз і в Турецьку республіку.
— Чи розроблені зараз механізми як мешканцям Криму, якщо вони все ж потрапили до російської армії та відправлені на війну, здаватися у полон?
- Найдійовіша порада й досі - сховатися та втратитися, щоб не отримати документи щодо призову. Якщо людина вже відправлена на війну, то ми прокомунікували з Міністерством оборони, СБУ і надали телефони, за якими можна звертатися та передавати інформацію про це, та заявляти про бажання здатися в полон. Зрозуміло, що ніякої конкретної інструкції як здаватися не існує. Все залежить від того, що відбувається на полі бою. Якщо особа зможе це зробити, це буде розглянуто у справі. Але головне, щоб ця особа не вчиняла злочинів проти цивільного населення, як би це не звучало, можливо, дуже теоретично для наших громадян, тому що, якщо вони будуть обстрілювати та вбивати українських громадян, то це вже не буде вважатися, що особа під примусом була відправлена та відповідно вона є жертвою. Згідно міжнародного права, особи, яких відправляють на війну примусово, вони є жертвами агресії РФ. Такі особи мають підпадати під захист і не несуть відповідальності, але тільки у випадку, коли вони дійсно не чинили злочинів проти громадянського населення.
— Якщо казати ширше, як змінюються настрої в окупованому Криму, коли туди стали влучати ракети?
— Насправді це дуже пов’язано з мобілізацією, тому що Росія, її окупаційні адміністрації мстяться кримським татарам, громадянам України не татарам за їх нелояльність протягом останніх восьми років, за те, що ця нелояльність стає більш помітною в останні місяці. Ми зараз слідкуємо за так званими судовими реєстрами на півострові і знайшли 144 рішення щодо притягнення до відповідальності громадян по статті 20.3.3, це стаття про фейки та дискредитацію збройних сил РФ. Ми аналізували, за що людей штрафують або дають адміністративні покарання. У когось на машині була наліпка «Ні війні!», а в салоні авто було ще 15 таких самих наліпок, це вже дискредитує армію РФ.
Є випадок, коли вчитель Білогірського технічного ліцею поставив на уроці дітям пісню Байрактар, за що йому дали 100 тис. рублів штрафу. Хтось, як кримський художник Богдан Зіза, який облив жовто-блакитною фарбою Євпаторійську міську адміністрацію, йде на відкриті прояви непокори. Люди виходять з одиночними пікетами, вони почали проявляти спротив, бо побачили, що від нього може бути результат. І оці вибухи, які ми називаємо «бавовною», а в Криму називають «хлопками», це все жваво і емоційно обговорювалося з боку кримських татар і проукраїнського населення на території півострову. Мобілізація почасти могла бути помстою за таку активність.
Щодо росіян, які заїхали на півострів, то ми всі бачили, як вони активно виїжджали в серпні з території півострову. Вони зрозуміли, що територія, про яку їм так довго казали, що вона безпечна, треба їхати працювати, заміщувати місцевих, такою в результаті не стала. Ще є частина людей, я не кажу, що вони є більшістю населення, це великий міф, що всі так хотіли приєднатися до Росії, але вони інертно сприймали окупацію. Ці люди вже сьогодні Росією розчаровані. Багато хто з них наляканий, багато хто ставить питання окупаційній адміністрації - а як ви нас захищаєте, а що з бомбосховищами, а що буде, якщо Україна знищуватиме Керченський міст. Люди незадоволені і ставлять все більше неприємних запитань. При цьому бачать винуватцями не федеральну владу, а якраз місцеву — «цар все ще хороший». Воювати вони не дуже хочуть, бо бачили наслідки цієї війни краще, ніж жителі регіонів Росії: саме в Крим прибуває левова частка трупів російських військових. Крім того, ми вже нарахували близько 150 похорон, які відбулися саме в Криму внаслідок війни, при цьому 74 загиблих, за нашими даними, мали українське громадянство.
— В Криму та в прилеглих до Криму південних областях продовжують зникати цивільні. Чи ви працюєте з цим питанням?
— На жаль, ми не маємо повної інформації, але в силу того, що територія Херсонської області межує з Кримом, то ми намагаємося відслідковувати цю ситуацію. Оскільки людей спочатку викрадають десь за межами Криму, катують а потім доволі часто вони опиняються в Криму. В нас є низка запитів від родичів викрадених людей, що людина знаходиться в Криму.
Більшою частиною це цивільні люди, але ми також знаємо про утримання в Криму частини наших військових. Про кількість ми не знаємо, але знаємо, що вони перебували на території саме Сімферопольського СІЗО. Можна згадати Дениса Миронова, він був в теробороні, його викрали в Херсоні, катували, зламали ребра та пошкодили легені, перевезли до Севастополю, де він, на жаль, і помер. І таких випадків доволі багато.
