Можна припустити, що, як тільки Крим увійде до складу Росії, самооборона Криму повісить на себе шеврони конкретних дивізій російської армії і вже в ролі повного господаря становища розбереться з озброєними українцями. В гостях у Михайла Фішмана - Тімур Олєвскій, який щойно повернувся з Криму.

Фішман: Які твої головні враження від поїздки до Криму?

Олєвскій: Мої найголовніші враження - це те, що Крим відійде Росії не просто безкровно, а із задоволенням, і важливо розуміти, що в Криму немає потужної третьої сили, яка б могла і хотіла пручатися приєднанню Криму до Росії. Треба розуміти, які люди хочуть, щоб Крим приєднався до Росії. Для багатьох, хто ходить на мітинги, це взагалі не вступ до числа регіонів Російської Федерації, а повернення в Радянський Союз. Це дійсно важливо, тому що створюється враження, що люди, особливо старшого покоління, 20 років жили ніби законсервовані у своїй уяві про всесвіт, і зараз, коли з'явилася можливість, вони дістали червоні прапори. Вони етнічні росіяни, деякі українці, багато змішаних сімей. Є велика частина людей, якій все одно, яким буде Крим - українським чи російським.

Як працює російська пропаганда для них, що вони бачать? Сильну країну, яка наводить лад і у якої немає слабкого уряду, що приймає образливі закони про російську мову. Вони дивляться російські телеканали. Вони бачать Сочі як успіх, тріумф Росії. Вони бачать господаря, який у змозі про них подбати. Це означає, що Україна про них не дбала, що вони багато років не відчували себе частиною України. Україна дійсно всі ці роки ставилася до Криму як не цілком своєї території, а як до якоїсь території, яка їй дісталася. Вони ображені на Майдан, тому що для них він - це западенці, які зневажливо до них ставляться, це революція, яка пройшла без них, вони - "тітушкі". Вони це так зрозуміли, подивившись телевізор, поговоривши з людьми і поспілкувавшись зі своїми міліціонерами, які поранені повернулися до них. Адже Янукович забрав міліцію і «Беркут» звідти, з Криму, привіз на Майдан, їх поранили, вбили і привезли до них назад.

Фішман: Тобто вони вважають, що та допомога, підтримка фінансова, яку вони отримають з Москви, переважить ті втрати, які їх чекають з провалом курортного сезону.

Олєвскій: Вони сподіваються на допомогу, але є люди, які відверто проти цієї допомоги. По-перше, кримсько-татарська діаспора, яка проти всіх, але є ще українці, які на знак протесту навіть намагаються виходити на разові акції, і ось вони якраз вважають, що Росія рік-півтора буде Крим задобрювати, а потім прийде і все забере. Кримські татари - це люди бізнесу, і там у всіх, хто так чи інакше відбувся, є власність, яка приносить дохід. А є люди, які взагалі власності не мають, і вони якраз хочуть патерналізму.

Фішман: Напруга відчувається? Противники і прихильники готові йти один на одного?

Олевскій: Ні, вони не готові, всі бояться крові. Але є точка напруги, яка є болючою раною, там відбуваються зіткнення - це українські військові частини. Українські військові не зраджують присязі, і це було найсильнішим враженням, відчуттям, що ти живеш в державі Україна, для людей, які живуть у Криму, тому що вони поруч із собою бачили людей, які чомусь не здаються, але ж так добре - прийшли люди, не стріляють і годувати готові. У них є родичі, які приходять і цих окупованих військових підгодовують ...

Фішман: А навколо стоять військові без шевронів ...

Олєвскій: І російські козаки. Вони взагалі-то на чужій землі стоять.

Фішман: Людей, які там живуть, це не принижує? Вони сила і повинні визначати, що буде.

Олєвскій: Вони починають про це замислюватися тільки в той момент, коли з ними розмовляєш. Таке враження, що в Криму колись був упущений момент групової психотерапії. Журналісти з Києва ніколи не приїжджали в Крим говорити з людьми на вулиці, уряд ніколи не говорив, і Тимошенко говорила, що ви будете землю гризти. Коли їх запитуєш, вас це не принижує, на секунду починають замислюватися. Це болісний момент. Тому, напевно, українські частини перебувають у блокаді. Не тому, що вони можуть когось застрелити, а тому, що вони дійсно єдиний символ того, що Крим - це українська держава.

Фішман: І коли Крим перейде до Росії, вони вийдуть з піднятими руками.

Олєвскій: Багато говорять, що вони готові виїхати цивілізовано з Криму, тому що вони давали присягу, але вони ж там живуть багато років. Є частини, що не бойові, які там живуть і працюють. Коли з них знімуть погони, їм їхати особливо й нікуди. Але важливо розуміти, що, як багато там кажуть, Путін став найсильнішим українським націоналістом.

Фішман: Після того, як пройде референдум, буде атмосфера свята та феєрверку загального?

Олєвскій: Її зараз немає, і не буде. Як не було вчора ніякого свята і феєрверків, тому що люди перебувають у якійсь апатії, як не було атмосфери свята, коли парламент проголосив, що Крим незалежний, окрім Севастополя. Севастополь живе в пам'яті про подвиги радянської армії, тому трошки кожен день 9 травня, і для них це дійсно радість. А от у Сімферополі не було нічого такого. Я думаю, що для багатьох це буде полегшенням, чим би не закінчився цей референдум, окрім тієї, що плаче, дівчинки Насті 15-ти років, яка з фарбованим рожевим волоссям сьогодні одна стояла проти бабусь досить емоційних і показувала український паспорт. Для таких людей це буде трагедія, а для багатьох це буде не свято, а доконаний факт.

Фішман: Де Янукович ?

Олєвскій: Де б не був Янукович, у нього немає жодної людини в Криму, яка би його підтримувала, і там йому робити дійсно нічого, тому що до Януковича найбільша кількість питань. Він зрадив всіх і втік, покинув свою армію і своїх міліціонерів поставив під кулі, і він не був достатньо жорстокий, з точки зору великої частини населення Криму, щоб розігнати Майдан.

Фішман: У офіційної особи глави МЗС Естонії є розуміння, що за снайперами на Майдані стояв не Янукович, а хтось із нової коаліції. Він посилається на керівника медичної служби Майдану Ольгу Богомолець, що вона йому сказала, що людей з обох сторін вбивали одні й ті ж снайпери. Сама Богомолець заявила, що не може стверджувати, хто саме ці снайпери. Хто ці снайпери?

Олєвскій: На Майдані 20 лютого, коли відбувалися найкривавіші події, не було жодного вільного даху, не зайнятого снайперами, і людей, які стріляли в мітингувальників і «Беркут», я приблизно бачив. Це були люди у формі «Альфи» і «Беркута». Інше питання, що зараз Київ проводить розслідування, оголошено про це офіційно, і я думаю, що це розслідування має показати: стріляли одні й ті ж люди чи ні. Я не хочу говорити огульно, тому що важко розгледіти, яка форма у людини на даху. Я можу припустити, що у Майдану були теж снайпери. Сказати, що якась третя сила стріляла і в тих, і в інших ... Якби я не говорив зі співробітником «Беркута», який мені особисто говорив, що снайпери у них були, я б повірив, що там була тільки третя сила.

Фішман: Незалежність Абхазії і Південної Осетії визнали чотири держави: Нікарагуа, Венесуела, Науру і Тувалу. Скільки держав визнають входження Криму до складу Росії, і який материк буде першим?

Олєвскій: Очевидно, що Абхазія і Південна Осетія будуть першими утвореннями, які визнають незалежність Криму. А от з Венесуелою я б вже посперечався, бо помер Уго Чавес. Не так багато країн. Чим менше країн визнає Крим, тим краще для Кремля: Україна підвішується на одну проблему, яка називається «невирішена територіальна проблема», а це означає, для неї закритий вхід в ЄС і НАТО, і або Україні треба сказати, що у неї немає претензій до Криму, і тоді сказати, що Кремль переміг, або сказати, що претензії до Криму є, ​​і в будь-якому разі Кремль перемагає в тактичній грі, тому що Україна не може стати частиною НАТО.

Фішман: Багато росіян щиро підтримують ідею приєднання Криму. Рейтинг Путіна зростає. Емоційно це зрозуміло. Якби я вболівав за Крим, все одно я б міркував так: своя сорочка ближче до тіла, я хочу жити добре, вільно їздити за кордон, щоб до мене ставилися як до європейців. І мені очевидно, що приєднання Криму завдає удару по всіх цих перспективах. Таких як я в місті мільйони. Чому тоді нас так мало? Чому Крим настільки важливий?

Олєвскій: Я думаю, що не дуже багато людей знає просто навіть історію 20 століття, а багато хто зауважив, що те, що зараз відбувається, так чи інакше можна подивитися на пальцях, як це було в інших ситуаціях. У мене є відчуття, що Крим - це ящик Пандори, який відкриває двері до дуже великої війни, і для Москви це означає, що все, що Польща і Литва говорили про те, що Росія агресор, а їм 20 років не вірили, все на наших очах стало правдою.

Фішман: Конституція України не дозволяє Криму самому вирішувати, можна йому виходити з його складу чи ні. Протягом шести років Росія відторгнула три території у двох суміжних держав. Як скоро почнеться нова війна, нехай навіть без єдиного пострілу?

Олєвскій: Крим, який потрапить до складу Російської Федерації, може зіткнутися з речами, до яких не звик, бо жив в Україні - це зовсім інша політична культура. І якщо через два роки їм здасться, що ОВД «Далекий» до них увесь переїхав, а також переїхав і трошки Грозний, і трошки іслам інший, то може вийти, що кримські сепаратисти, користуючись тим, що Крим як і раніше не мав права проводити референдум за конституцією, скажуть, візьміть нас назад, і тоді це буде абсолютно інша історія.

Телеканал "Дождь".

(Переклад українською - "Щоденного Львова")