Уже понад два тижні кілька десятків українських ветеранів, які воювали на Донбасі, блокують рух потягів у напрямку окупованих районів Донецької та Луганської областей. Вони наполягають на тому, щоб Київ припинив торгівлю з тими, хто вбиває українських військових. Представники влади переконують, що в торговельних відносинах між обома воюючими сторонами немає нічого ганебного. На тлі сотень - тисяч загиблих за три роки на Сході України такі заяви з вуст чиновників звучать щонайменше дивно.

Що таке "добре" і що таке "погано"

Організатори блокади окупованої частини Донбасу свою місію вже виконали. Про торгівлю з ОРДЛО (окремими районами Донецької та Луганської областей) нарешті заговорили. Виявилося, що в той час, коли бійці української армії воюють з бойовиками, бізнес між двома сторонами конфлікту квітне. Офіційний Київ слушно зауважує: інакше й бути не може, адже окупований Донбас був і залишається частиною України. І все, що перебуває за лінією розмежування, - українське. А надто - вугілля, таке необхідне для ТЕЦ. Тим більше, як стверджує міністр енергетики та вугільної промисловості, усі підприємства "по той бік", що належать Рінату Ахметову, платять податки в український бюджет.

Учасники блокади, серед яких і два народних депутати - один із героїв Євромайдану Володимир Парасюк та колишній комбат "Донбасу" Семен Семенченко, заявляють: справа не тільки у вивозі вугілля на територію України. За їхніми словами, ідеться про широкомасштабну торгівлю з сепаратистами. Сотні ешелонів курсують між територією, яку контролює Київ, - з одного боку, і так званими "ЛНР" та "ДНР" - з іншого. Ветерани АТО переконані: бізнес на крові треба зупинити.

У всій цій історії залишається незрозумілим: чому за ввесь час війни на Сході країни українська влада не спромоглася пояснити суспільству: хто, навіщо, як і на яких умовах здійснює торгівлю з ОРДЛО? Чому тільки після блокади Київ визнав, що змушений купувати вугілля на окупованому Донбасі? Ну і, головне питання, як цей бізнес уживається зі щоденними обстрілами української території та загибеллю бійців Збройних сил України? Відповіді на ці запитання поки що немає. І навряд чи вона скоро з'явиться.

Чи можливий компроміс?

Українська влада звинуватила учасників блокади в порушенні чинного законодавства, а народних депутатів - у бажанні попіаритися на цій темі. Мовляв, уся ця історія не вартує й виїденого яйця. Ідеться про інтереси держави і не більше того. Але, очевидно, що з продовженням блокади українці будуть усе більше й більше дізнаватися про те, хто і як заробляє на війні.

В українських ЗМІ вже з'явилася інформація про те, що через "ДНР" та "ЛНР" з України вивозять заборонений для експорту ліс-кругляк. Так це чи ні, очевидно, має відповісти Служба безпеки України. Та поки що СБУ і "Укрзалізниця" говорять про мільйонні збитки, яких українська держава зазнає через блокаду ОРДЛО. Щоправда, самі учасники блокади називають СБУ саме тією структурою, яка «дахує" торгівлю з окупантами - через спецдозволи на проведення бізнес-операцій.

Протистояння між учасниками блокади та силовиками може погано закінчитися. Жодна зі сторін не має наміру поступитися. Застосування сили з боку влади потягне небажані наслідки: незадоволення не тільки серед ветеранів АТО, але й серед нинішніх військовослужбовців. А учасники блокади повинні розуміти, що без болючого компромісу цю ситуацію не вирішити. Проте обидві сторони, схоже, поки що не готові почути одна одну.

Ні війни, ні миру

Блокада ОРДЛО змушує українську владу запровадити чіткі та прозорі правила торгівлі з окупованою частиною Донбасу. Безперечно, що "ЛНР" та "ДНР" де-юре були і залишаються частиною української держави. Але де-факто ці псевдореспубліки тимчасового перебувають під окупацією Росії. І на Сході України давно вже відбувається не антитерористична операція (АТО), а справжнісінька війна. За таких обставин, очевидно, повинні діяти інші правила, аніж у мирний час.

Фракція "Самопоміч" у Верховній Раді пропонує радикальні кроки - ухвалити закон про тимчасово окуповані території, припинити з ними будь-які бізнес-відносини та покласти відповідальність за ситуацію на окупованому Донбасі на Росію. Але навряд чи на це зважиться офіційний Київ. І справа не тільки в політичному, але й в економічному аспекті.

Парадокс ситуації ще й у тому, що Україна, яка вимагає від Заходу запровадити додаткові санкції проти Росії, сама продовжує торгувати з окупованим Донбасом, підконтрольним Кремлю. Напевно, Києву варто все ж пояснити не тільки суспільству, але і своїм західним партнерам, що насправді відбувається між Україною та "ЛНР/ДНР". Без визначення цього зняття блокади ні до чого не призведе.