Європа проти росії. Без США

17 грудня 2023 р.

  • 0
  • 6

Західні аналітики пишуть про шкідливість зневіри через патову ситуацію на полі бою, міцність ядерного стримування, необхідність підготовки Європи до конфлікту з росією і уроки воєн у Газі та Україні.

Директор центру вивчення розвідки і нетрадиційних способів ведення бойових дій Інституту дослідження зовнішньої політики (FPRI) Філіп Васєлєвскі вважає, що патова ситуація на полі бою в Україні не означає програш, а є звичайною фазою війни. 

Автор визначає три фактори, що сприяють такій ситуації: технологічний прогрес, проблеми ландшафту та психологічні мотиви сторін.

У технологічному плані стаття висвітлює вплив сучасного спостереження на полі бою та високоточних боєприпасів, зокрема роль дронів, приладів нічного бачення і супутникових зображень. Інтеграція цих технологій створює розвідувально-ударний цикл ураження, що робить пересування на полі бою небезпечним.

Ландшафт на півдні України, який характеризується відкритими полями з мінімальними можливостями забезпечити сховок наступаючим силам, ще більше сприяє статичності ситуації.

Щодо психологічних аспектів конфлікту, автор наголошує на екзистенційних мотиваціях як українських, так і російських сил. У статті йдеться про використання жорстокості, компенсаційних стимулів та ідеологічного виховання як інструментів підтримки морального духу та відданості серед російських солдатів. Автор також відзначає сприйнятливість російських військових до кремлівської пропаганди, яка розглядає війну через призму імперських прагнень рф.

З глухого кута можна вийти за допомогою інновацій та стратегічних рішень

У статті автор стверджує, що глухий кут у війні не постійний і з нього можна вийти за допомогою інновацій та стратегічних рішень. Історичні приклади, на кшталт громадянської війни в США та Першої світової, ілюструють, що війни мають різні етапи і театри. Автор визначає потенційні домени за межами нинішньої лінії фронту в Україні, включаючи загрози з боку Білорусі та виклики російським військово-морським силам у Чорному морі. Щоб вийти з глухого кута, він пропонує поєднати військові ресурси, зокрема підтримку з повітря, засоби радіоелектронної і контрбатарейної боротьби, технології розмінування та нарощування кількості й спроможностей особового складу. Підкреслюється важливість нематеріальних факторів, таких як моральний дух і лідерство, особливо в суворих зимових умовах, з якими стикаються солдати.

Автор виступає за продовження підтримки України з боку Заходу, зокрема Сполучених Штатів. Він відкидає уявлення про те, що відсутність руху лінії фронту означає поразку, підкреслює історичний контекст російсько-української війни, наголошуючи на жертвах, яких зазнала Україна, і на ширшому впливі на динаміку глобальної безпеки. Стаття закликає до стійкої відданості безпеці та територіальній цілісності України, застерігаючи не піддаватися російській стратегії поширення зневіри і думки щодо недоцільності підтримки Києва.

Професор Королівського коледжу Лондона Лоуренс Фрідман для журналу Survival пише про російсько-українську війну та міцність ядерного стримування. 

Російсько-українська війна посилила світові занепокоєння щодо можливості ядерного конфлікту. Тривога зростала, оскільки рф не змогла подолати опір українців. Центральне питання полягає в тому, чи утримається ядерна держава, особливо росія, від використання ядерної зброї проти неядерної держави, яка не є членом НАТО, як Україна, під час програшного сценарію.

Стриманість, яку продемонстрували рф і Альянс, уникаючи дій із високим потенціалом ескалації, наразі запобігла застосуванню ядерної зброї. Аналітик досліджує випадки, які можуть призвести до її використання, зосереджуючись на прийнятті рішень Москвою. Росія, будучи єдиною ядерною воюючою стороною, має ключ до цього рішення. Заяви та політика російського президента Володимира Путіна, який наголошує на оборонному характері використання ядерної зброї, підкреслюють умови, за яких рф може її застосувати. Ці умови включають відповідь на ядерний удар, агресію з використанням звичайної зброї, що загрожує існуванню держави, або критичні удари по важливих об’єктах, які можуть поставити під загрозу спроможності росії завдати удару у відповідь.

Концепція «червоної лінії», яка визначає останній рубіж перед використанням ядерної зброї, має вирішальне значення для стримування. Путін постійно застерігав від втручання НАТО, наголошуючи на потенційній глобальній катастрофі прямого зіткнення з російською армією. Однак специфічність і чіткість цих «червоних ліній» залишаються відкритими для інтерпретації, створюючи невизначеність щодо потенційних відповідей. 

Війна в Україні стала перевіркою заяв і політики як росії, так і НАТО щодо ядерного стримування. Незважаючи на припущення та випадкові підбурливі висловлювання, використання ЯЗ вдалося уникнути. У той час як одні стверджують, що обережність Заходу може затягнути війну, інші наголошують на реальній загрозі ядерної катастрофи та необхідності ретельного контролю за ескалацією.

Зусилля Путіна зі запобігання постачанню передової зброї в Україну, наголошуючи на ядерних ризиках, дали ефект

Зусилля Путіна зі стримування потенційних супротивників і запобігання постачанню передової зброї в Україну, наголошуючи на ядерних ризиках, дали певний ефект. Дебати навколо ролі ядерної зброї в конфлікті тривають, визнаючи тонкий баланс між підтримкою України та уникненням ядерної ескалації. Непередбачуваність цих обставин увиразнює проблеми, пов’язані з використанням стратегій стримування в умовах загострення напруженості.

Хоча російські ядерні загрози в основному спрямовані проти країн НАТО, успіх українських сил на полі бою викликає занепокоєння щодо можливого відчаю Москви та використання тактичної ядерної зброї. Аналітик вважає, що Путін може вдатися до ядерних опцій, якщо зіткнеться з військовою поразкою, можливо, використавши їх як останню відчайдушну спробу змусити Україну капітулювати. 

Автор досліджує психологічні та операційні проблеми такого рішення, наголошуючи на невизначеності та потенційних наслідках. Але НАТО все ще дотримується «червоної лінії» Путіна, уникаючи прямого втручання і таким чином стримуючи росію від застосування ядерної зброї. Автор закликає до відповідальної політики та обережного підходу, але радить не вдаватись до «превентивної паніки» щодо можливості рф завдати ядерного удару.

Старший науковий співробітник Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) професор Джастін Бронк впевнений, що Європі потрібно негайно готуватись до стримування росії без масштабної підтримки США. 

Автор наголошує на необхідності для європейських членів НАТО збільшити інвестиції у виробництво боєприпасів, переорієнтувати військову підготовку та реструктуризувати сили, щоб утримати рф від використання потенційного зіткнення між США та Китаєм наприкінці 2020-х років. 

Кремль планує збільшити витрати на оборону на 68 відсотків

Росія перейшла до воєнної економіки, маючи на меті тривалий конфлікт, щоб виснажити Україну та її західних партнерів. Попри економічні наслідки, Кремль планує збільшити витрати на оборону на 68%, сигналізуючи про готовність до тривалого конфлікту. Європейські країни натомість, окрім винятків, як Польща, не зробили необхідних інвестицій у промислові виробничі потужності та витрати на оборону.

Повільний прогрес в оборонних програмах, на кшталт закупівлі артилерійських боєприпасів Європейським оборонним агентством, робить Європу погано підготовленою до тривалого конфлікту. Потрібні термінові інвестиції в оборонно-промислове виробництво, щоб підтримати прогрес України та поповнити виснажені запаси в Європі. Європейські військово-повітряні сили повинні зосередитися на придбанні спеціалізованої зброї та навчанні для придушення і знищення засобів протиповітряної оборони противника для досягнення переваги в повітрі. 

Росія може використати зіткнення між США та Китаєм, щоб перемогти НАТО в Європі

Посилення китайської армії становить загрозу, і росія може використати зіткнення між США та Китаєм, щоб перемогти НАТО в Європі. Європейські країни повинні підготуватися до можливої одночасної військової конфронтації з рф, поки США задіяні в Індійсько-Тихоокеанському регіоні. Потрібне компетентне політичне лідерство, щоб виправдати перед громадськістю збільшення витрат на оборону. Ці інвестиції потребують часу, щоб дати результати. Це підкреслює необхідність негайних дій для усунення потенційної небезпеки на горизонті. 

У висновку автор підкреслює безпосередню загрозу серйозного конфлікту та наголошує на важливості швидких і значних інвестицій в оборонний потенціал для стримування російської агресії та підтримки безпеки НАТО перед новими геополітичними викликами.

Професори міжнародних досліджень Девід Барно і Нора Бенсахел для порталу War on the Rocks описують уроки воєн у Газі та Україні. 

У статті автори обговорюють три нові сфери, де армія США може виявитися неготовою до мінливого характеру сучасної війни на основі конфліктів в Україні та Газі:

Виклики великомасштабної міської війни. Збройні сили США вважаються неготовими до боїв у великих містах. При цьому урбанізація є глобальною тенденцією. За прогнозами, до 2050 року 68% населення світу проживатиме в містах. Нещодавні конфлікти в Україні та Секторі Газа передбачають інтенсивну війну в містах. Армія США потребує кращої організації, навчання та обладнання для таких сценаріїв.

Нове визначення переваги в повітрі. Розуміння військово-повітряними силами США досягнення переваги в повітрі в майбутніх конфліктах піддається сумніву через поширеність дешевих і масових безпілотників. Дорогі військово-повітряні сили мають обмежену роль, а безпілотники домінують у повітряному просторі над арміями, які ведуть наземні бої, що робить традиційні концепції переваги в повітрі неповними або застарілими.

Приватні компанії як учасники бойових дій. Комерційні технології, такі як супутникова мережа Ілона Маска Starlink, відіграють вирішальну роль у сучасних конфліктах. Використання комерційних продуктів меншими штатами та недержавними суб’єктами створює проблеми, а обмежена здатність уряду США впливати на приватні компанії створює потенційну стратегічну вразливість. Виникають юридичні питання, наприклад, щодо можливості атак на комерційні супутники та відповідальність урядів за захист або компенсацію.

Василь Михайлишин, аналітик

Повернись живим

 

Dailylviv.com

До теми

11:02 2 лютого 2024 р.

Залужний про неспроможність держінституцій в Україні покращити стан комплектування Сил оборони без застосування непопулярних зах

Стаття Головнокомандувача ЗС України генерала Валерія Залужного: «Щодо сучасного дизайну військових операцій у російсько-українській війні: в боротьбі за ініціативу»

Рубрика: Політика

  • 0
  • 3

10:21 7 грудня 2023 р.

Чому дехто у Вашингтоні закликає Україну йти на перемовини з Росією

Минулого літа професор Купчан у складі групи колишніх високопосадовців нацбезпеки США брав участь у таємних переговорах з росіянами, включно з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим.

Рубрика: Політика

  • 0
  • 36