Євросоюз намагається висловити підтримку протестувальникам у Білорусі, але при цьому так, щоб це жодним чином не виглядало як втручання в політику країни, пише європейська преса про саміт ЄС, що відбувся у середу.
Від більш суворої позиції Європу стримує побоювання російського вторгнення, пише європейська преса. Чимало видань проводять паралелі з ситуацією в Україні, зазначаючи, що ЄС не хоче ще одного конфлікту в себе на порозі.
У середу, 19 серпня, на екстреному саміті лідери країни Євросоюзу підтримали санкції проти білоруських чиновників та силовиків, причетних до фальсифікації виборів та насильства.
Складний баланс
Екстреність європейського саміту означає розрив з чинним керівництвом у Мінську, пише іспанська El Pais: "Після п'яти років толерантності до режиму в Білорусі Брюссель хоче показати на найвищому рівні розрив з тим, кого називають "останнім диктатором Європи", зазначає видання.
"Особлива оаза у стосунках між ЄС та режимом Лукашенка завершилася", - додає іспанська La Razon, називаючи саміт "прелюдією до нової подорожі в пустелі".
Однак побоювання російського втручання стримало лідерів ЄС від суворішої позиції щодо ситуації в Білорусі, зазначає преса.
"У своїй політиці щодо Білорусі, Європейський Союз хоче дотриматися своїх цінностей свободи та демократії та підтримати білоруську опозицію. З іншого боку, ЄС завжди боявся штовхнути президента Лукашенка в обійми російського президента Путіна або навіть спровокувати російське вторгнення", - пише голландська газета De Volkskrant.
Лідери урядів країн ЄС оголосили подвійне послання на саміті, пише голландська газета NRC Handelsblad. З одного боку, Європейський Союз одностайно на боці мирних демонстрантів у Білорусі. Але те, що буде далі, - це справа Білорусі та її громадян. Таким чином, Євросоюз визнає, що в подальшій ситуації зможе зіграти лише скромну роль.
Навіть як посередник, ЄС зараз нічого не може зробити. Канцлерка Ангела Меркель зізналася після саміту, що намагалася зв'язатися з президентом Олександром Лукашенком, але марно.
"ЄС також хоче уникнути подальшої конфронтації з Росією, що лише б ускладнило спілкування з Москвою щодо іншого конфлікту - того, що в Україні", - пише видання.
Голова Європейської Ради Шарль Мішель та президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн раніше наголошували, що прагнуть, аби Євросоюз відігравав більшу роль у світі. Надзвичайний саміт щодо ситуації в Білорусі відповідав таким амбіціям, пише бельгійська газета De Standaard.
"Але це складний акт балансування. Російський президент Владімір Путін під час телефонної розмови 18 серпня з Мішелем, німецькою канцлеркою Ангелою Меркель та президентом Франції Емманюелем Макроном чітко дав зрозуміти, що не має намірів терпіти повторення ситуації з Україною", - пише видання.
Тому для європейських лідерів це вилилося у демонстрацію підтримки протестувальникам в Білорусі, при цьому не надаючи Москві жодних приводів для вторгнення. "Це одразу обмежує простір для маневрів Євросоюзу", - зазначає видання.
Європейська преса нагадує, що з боку Росії лунали заяви про занепокоєння через "спроби низки країн здійснити тиск на керівництво Білорусі" і неприйнятність втручання у внутрішні справи Білорусі ззовні.
Після такого Мішель "зробив усе, аби уникнути враження, ніби ЄС хоче втрутитися в білоруську політику. Тому закликів провести нові вибори не було", - зауважує голландське видання Trouw.
Привид війни в Україні
Низка видань пише, що Євросоюз побоюється повторення ситуації з Україною.
"Для лідерів ЄС є незвичним зустрічатися в середині серпня навіть за допомогою відеозв'язку. Але Брюссель бачить у Мінську ідеальне поживне середовище для ще однієї кризи у себе на порозі і намагається діяти швидко і твердо", - пише іспанська El Mundo.
"Євросоюз намагається захистити революцію, яку ініціювала опозиція, від зовнішнього втручання, даючи чітко зрозуміти, що це питання білорусів, адже привид війни в Україні досі присутній", - додає видання.
"ЄС намагається уникнути повторення українського повстання у 2014 році, коли було повалено проросійського керівника, що призвело до вторгнення російських військ та війни, яка досі триває", - пише британська Telegraph.
Французька Le Figaro зазначає, що на організацію екстреного саміту Брюссель штовхнуло саме побоювання російського військового вторгнення.
"Знайти баланс складно, особливо зважаючи на питання анексії Криму Росією у 2014 році, про що нагадує навіть календар. Востаннє, коли екстрений саміт скликали в серпні, це стосувалося саме України", - пише газета.
Країни ЄС не можуть просто спостерігати за подіями, особливо якщо Білорусь зближується з Росією. Але їм слід бути обережними, аби не втрутитися надто сильно і не здаватися стороною в національному процесі, зазначає Le Figaro.
ЄС не хоче давати приводів застосувати насильство проти опозиції ані Лукашенку, ані Путіну, пише німецька Die Welt. "На думку європейців, проти Путіна рішення бути не може - тому ЄС хоче одразу залучити російського президента у переговори щодо ситуації в Білорусі. Брюссель прийняв той факт, що Путін хоче мати слово у перехідному процесі", - пише видання.
Чи втрутиться Росія?
Від моменту оголошення суперечливих результатів виборів Путін обмежився обережними висловленнями підтримки Лукашенку, хоча в понеділок, 17 серпня, Кремль дав зрозуміти, що може надіслати війська в сусідню країну на підставі договору про колективну безпеку, пише бельгійська газета De Tijd.
Такі заяви нагадують про події в Україні, зазначає видання.
"Шість років потому конфлікт поблизу кордонів ЄС досі триває. У Білорусі ситуація, як видається, не розгортається з такою ж швидкістю", - пише видання, цитуючи російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова, який сказав, що білоруси мають самі розібратися у своїх справах.
"Хоча ЄС відмовився визнати суперечливу перемогу Лукашенка, Путін, який офіційно підтримує свого союзника, не хоче надто бруднити руки, - пише французька Liberation. - Якщо лише суперечка не набуде антиросійського чи відверто проєвропейського забарвлення, Путін не буде втручатися, кажуть експерти."
"Чим більше втручається Євросоюз, тим більше непокоїться Росія", - каже спецдоповідниця ООН з прав людини в Білорусі Анаїс Марін. За її словами, пріоритет має віддаватися діалогу та примиренню, а найкращими установами для цього є ОБСЄ та ООН, пише французька Le Monde.
Газета зазначає, що ставлення Москви до ситуації в Білорусі залишається неясним.
"В інтересах Владіміра Путіна тягнути час, щоб подивитися, як розгортатиметься ситуація. Йому не обов'язково цікаво підтримувати Лукашенка за будь-яку ціну, тому що останнього вважають непопулярним партнером. Наступник може влаштувати Путіна, але лише якщо він не прагнутиме наближення з ЄС чи НАТО", - цитує видання пані Марін.
Європейці не хочуть ображати російського президента.
"Ми не хочемо давати Росії жодного приводу для втручання. Було б помилкою проводити паралелі з Україною. Протести в Білорусі - не проєвропейські чи антиросійські. Ми розуміємо це, навіть якщо Лукашенко і зацікавлений поляризувати дискусію таким чином", - каже пані Марін.
ЄС сподівається, що Росія зможе відіграти конструктивну роль у кризі і змусити Лукашенка до певного компромісу, пише Le Monde в іншій статті.
За даними джерел видання, президент Емманюель Макрон запропонував Путіну під час телефонної розмови 18 серпня посередництво ОБСЄ, із залученням представників Росії та Білорусі. Путін не відмовився, але попросив подумати, ймовірно, аби виграти час, зазначає французька газета.
"Відносна стриманість або позиція вичікування Кремля робить більш ймовірною гіпотезу про прораховані провокації, що мають на меті скомпрометувати мирний образ протестувальників. Але це дає Франції надію на переговори щодо завершення кризи в Мінську за допомогою Москви. За умови, що не буде створено уявлення, ніби Білорусі пообіцяють інтеграцію з ЄС або НАТО", - пише видання.
Огляд підготувала Ганна Чорноус, BBC Моніторинг.