У Києві під стінами Верховної Ради періодично відбуваються протести націоналістів та бійців добровольчих батальйонів з вимогою спростити отримання українського громадянства для іноземців, які воювали за Україну на Донбасі. Натомість українські президент та парламент вже котрий рік ігнорують цю вимогу.

З власних мотивів

За підрахунками Харківської правозахисної групи, в Україні нині перебуває до тисячі іноземців з Грузії, Хорватії, Норвегії, Італії, США, Росії та Білорусі, які від початку  війни на Донбасі воювали в складі українських добровольчих батальйонів. З них, за інформацією Генерального штабу Збройних сил України (ЗСУ), за контрактом залишилися служити в українській армії до сотні  іноземних добровольців. "Це люди, які шукають адреналін, братерство й відчуття залученості до глобального процесу, або відстоюють якусь ідеологію. Від війни вони отримують певне задоволення, адже тоді зникає певна монотонність звичайного життя. Кров і вбивства для деяких з них - це невід’ємна частина цього процесу і  самореалізації", - каже експерт-конфліктолог Андрій Солодько.

Приміром, росіянин Нікіта Матвєєв із Санкт-Петербурга в червні 2014 році покинув роботу будівельника, приїхав в Україну і записався добровольцем в батальйон "Азов". Брав участь у боях за Широкине, Іловайськ, Приморське. За словами Матвєєва, він не міг вчинити інакше, ніж як приїхати в Україну та записатись у добровольчий батальйон. "Я потрібні книжки в дитинстві читав. У мене загострене відчуття справедливості", -  зауважує росіянин.

Він розповідає, що Україна вже стала для нього другою батьківщиною, однак залишитися в Україні зараз він не може, і це для нього проблема.  "У мене скоро закінчується закордонний паспорт, і я взагалі стану нелегалом. Запросто депортують мене  в Росію, а там ув'язнення, тортури", - розповідає Матвєєв. За його словами, він чотири рази подавав документи до Державної міграційної служби та Адміністрації президента України. І їх чотири рази повертали з різних формальних приводів. "То буква не та, то печатка не та, то поїдьте в Росію привезіть довідку про несудимість. А як я туди поїду? Мене ж "приймуть" ще на кордоні", - каже чоловік.

Він зауважує, що добровольцям з Росії та Білорусі найскладніше, адже без українського громадянства їм загрожує примусове повернення в країну походження, а там на них чекає в'язниця, оскільки в цих країнах заборонено найманство у збройних конфліктах. Правозахисники відзначають, що дві третини іноземних добровольців походять з Росії, Білорусії і Грузії, тому багатьом з них повертатись у країну походження небезпечно.

Невиконана обіцянка

У 2014 році після "гарячої фази" протистояння на Донбасі український президент Петро Порошенко, виступаючи у Верховній Раді, пообіцяв надати українське громадянство іноземцям, які брали участь у бойових діях на сході України. "Хочу передати вітання моїм бойовим побратимам: ваше звернення до президента України щодо надання українського громадянства білорусам, росіянам, які зі зброєю в руках разом з вами захищали честь і незалежність держави… Як я і обіцяв, я підпишу указ про надання їм українського громадянства", - заявив Порошенко, виступаючи перед депутатами у парламенті.

Проте за чотири роки українське громадянство отримало лише до десятка іноземних добровольців. "Усі ці люди отримують громадянство в загальному порядку. Єдине, якщо вони служили за контрактом в Збройних силах України, то відповідно їм достатньо безперервного проживання в Україні протягом трьох, а не п'яти років, як для всіх", - повідомила DW заступниця начальника управління комунікації  та електронних сервісів Державної міграційної служби Інна Герасюк. Чому ж українська влада не поспішає надавати громадянство іноземним добровольцям?

"Це небажання вирішити проблему з боку президента та СБУ. За їхньою логікою і логікою держави, під час збройного конфлікту сюди їхали всілякі пройдисвіти. Інтереси держави збігалися з (інтересами - Ред.) цих осіб у сенсі захисту її територіальної цілісності, але не збігаються в сенсі легалізації", - наголошує Захаров. За його словами, Порошенко й українські спецслужби ще не визначилися, яку потенційну загрозу для них можуть становити колишні добровольці і як їх можна контролювати, тому проблема і не вирішується.

Чи є вихід із ситуації?

У Державній міграційні службі вважають, що зважаючи на ситуацію, яка склалася, іноземні добровольці можуть подавати документи на отримання статусу біженця. Але відповідно до Конвенції ООН про статус біженців, яку Україна ратифікувала у 2001 році, люди зі зброєю в руках визначаються як комбатанти і не можуть отримати захисний статус біженця. "Комбатанти не можуть розглядатися як шукачі притулку і не повинні бути допущені до процедури надання притулку аж до того часу, поки не висловлять щиру та остаточну відмову від участі у військових діях або від наміру брати таку участь", - зазначає правова радниця представництва Управління Верховного комісара ООН з питань біженців (УВКБ ООН) в Україні Оксана Бабич. За її словами, якщо іноземні добровольці брали участь у АТО, а потім звертаються за отриманням статусу біженця, вони повинні обґрунтовано довести, що відмовилися від участі у воєнних діях. Такі звернення є, уточнили в УВКБ ООН, однак позитивні рішення за такими зверненнями одиничні.

Натомість група депутатів Верховної Ради розробила законопроект, у якому пропонує спрощену систему надання іноземним добровольцям громадянства України. У документі прописано, що від громадян чи підданих держави-агресора, а також країн, які не визнають територіальну цілісність та суверенітет України, забороняється вимагати надання документів, для одержання яких особі потрібно звернутися до офіційних органів країни свого громадянства (або якщо для одержання таких документів треба обов'язково відвідати такі держави). Законопроект у парламенті зареєстрований ще 2015 року і лише на початку жовтня цього року був проголосований у першому читанні. Але, на думку Андрія Солодька, остаточно його розглядатимуть не раніше, аніж після виборів президента, оскільки питання надання громадянства іноземним добровольцям надто чутливе і заполітизоване.