Deutsche Welle: Пане Джуччі, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк нещодавно заявив, що Україні терміново необхідні 15 мільярдів євро, аби відвернути загрозу банкрутства. Де можна швидко знайти таку велику суму грошей?

Рикардо Джуччі: Усе правильно, країні потрібні гроші. Йдеться про те, щоб заповнити діру, що виникла через відсутність зовнішнього фінансування, аби насамперед поповнити валютні резерви Національного банку. Гроші повинні, передовсім, надійти від Міжнародного валютного фонду, але цього не вистачить, тому доведеться залучати ще й кошти від Євросоюзу, США та інших інвесторів.

DW: Західні політики не втомлюються повторювати, що фінансову допомогу Україні надаватимуть лише за умови втілення Києвом необхідних реформ. Однак для цього Україні знадобляться місяці, якщо не роки, а гроші потрібні вже зараз. Що конкретно має чи може зробити українських уряд, аби швидко отримати фінансування?

Р.Д.: Україна має переконливо продемонструвати, що розпочала реформи не лише на папері, а й на ділі. Багато реформ можна провести швидко. Передусім в галузі дерегуляції, а ще згортання субсидій. Тож цілком можливо у короткі строки щось зробити, а згодом продовжити ці реформи.

DW: Багато експертів вказують на те, що значною мірою заощадити можна, скоротивши державні видатки на 10-25 відсотків. У яких галузях це можна було б зробити, і скільки таким чином заощадити, на вашу думку?

Р.Д.: Поза сумнівом, дуже важливим є енергетичний сектор з субсидіями на газ та центральне опалення. Видобуток вугілля теж дуже сильно субвенціонується. Тут точно можна багато заощадити. Крім того, уся адміністративна система занадто роздута. Потенційно наявні державні завдання можна виконувати і з меншою кількістю співробітників. А ще можна поліпшити систему держзакупівель. Тобто можливостей швидко заощадити достатньо.

DW: Ще одна важлива тема - боротьба з корупцією. Чи можна викорінювати корупцію за допомогою якихось економічних інструментів?

Р.Д.: Є багато різних засобів боротьби з корупцією. Гадаю, головний - це правосуддя. Якщо воно правильно функціонує і є незалежним. Безперечно, з цією метою вже ініційовано багато проектів Євросоюзу та інших кредиторів.

DW:  Багато українців нині висловлюють незадоволення, покладаючи відповідальність за девальвацію гривні на Національний банк. На Ваш погляд, чи правильних заходів вживає НБУ в нинішній ситуації? І чи можна було взагалі уникнути знецінення національної валюти?

Р.Д.: У цілому Національний банк усе зробив правильно. Уникнути девальвації було неможливо. Нинішня критика на адресу Нацбанку, з нашої точки зору, безпідставна. До того ж, Національний банк тепер дуже добре виконує завдання банківського нагляду. Тож керівництвом можна бути задоволеним. А будь-яка дискусія про зміну керівництва є контрапродуктивною. Національний чи центральний банк може працювати переконливо та ефективно лише тоді, коли він є незалежним. Українським політикам обов'язково потрібно розуміти це, а також те, що така критика не допомагає..

DW: Наскільки актуальні проблеми російського рубля впливають на ситуацію з гривнею?

Р.Д.: Узагалі потрібно сказати, що Росія є важливим партнером України, коли йдеться про торгівлю та фінансові відносини, адже багато російських банків працюють і в Україні. Відповідно проблеми в Росії - не лише з рублем, а й інші економічні проблеми - мають значні наслідки і для України. Водночас необхідно зазначити, що в галузі торгівлі Україна дуже диверсифікувалася, тому може впоратися з цими проблемами.

DW:  А що девальвація рубля означає для тих українських підприємств, які головним чином експортують товари в Росію?

Р.Д.: Нині гривня ж теж втрачає у вартості. Якби не було знецінення рубля, можна було б експортувати значно більше. А так конкурентна вигода від девальвації в Україні більше не така висока, як раніше.

DW:  Нинішня фінансова криза хоч і дуже болісна для України, проте спонукає український уряд до зміни економічної політики на краще. Коли, на Вашу думку, українці можуть очікувати відчутного покращення їхніх умов життя?

Р.Д.: Гадаю, є й позитивні новини. Якщо не брати до уваги Схід України, де відбувається конфлікт, то економічна ситуація не така вже й погана. Нині ми маємо передусім фінансові проблеми та проблеми з обмінним курсом. Думаю, якщо зараз багато реформ будуть радикально втілені, а країна рухатиметься вперед, то через кілька років ситуація значно покращиться, а люди будуть однозначно у виграші від цього.

DW:  Як щодо наступного року? Чи можна сподіватися на поліпшення ситуації вже 2015-го року? Чи тенденція буде радше негативна?

Р.Д.: За даних обставин дуже важко щось прогнозувати. У регіонах - проблеми, на Сході - конфлікт, є дуже багато змінних, які поки що не можна передбачити, тому прогнози робити складно. Думаю, наступний рік ще не буде поворотним, але якщо конфлікт урегулюється, а регіональна ситуація покращиться, то у 2016-му можна очікувати значного покращення.