В Україні набули чинності так звані «закони про декомунізацію», серед яких закон, який передбачає відкриття архівів репресивних органів комуністичного режиму. Відповідно до його положень кожен громадянин України має право на доступ до матеріалів архівів усіх репресивних органів СРСР в Україні з 1917 до 1991 року. Влада розсекретила архіви і передала їх Інституту національної пам’яті. Цей крок Києва викликав шалений спротив у Росії. Західні держави, навпаки, привітали українців з розсекреченням матеріалів, які свідчать про злочини, скоєні радянською владою проти українства.

Завдяки відкриттю архівів спецслужб Радянського Союзу, кожен громадянин України має право прочитати досьє на своїх рідних, друзів і колег, які роками складали працівники КДБ. З історій окремих людей та окремих сімей складається картина масштабів і методів, які використовувала тоталітарна машина для стеження за людьми, для «боротьби з інакомисленням» тощо. Про це розповів в ефірі Радіо Свобода директор архіву СБУ Ігор Кулик.

​​«Вся інформація має бути відкрита. Це ключова засада. І кожен охочий може ознайомитися з тими матеріалами, які зберігаються в архівах. Чи це є архів СБУ, чи це інші архіви, де зберігаються документи радянських спецслужб. Я вважаю, що це правильний підхід. І це, власне, момент того, щоб ми могли переосмислити, переусвідомити наше тоталітарне минуле – і, лише розуміючи правду, бачучи першоджерело, починати переходити від тоталітарного минулого, трансформувати це тоталітарне минуле і переходити до демократичного майбутнього», – вважає Кулик.

Старший науковий співробітник інституту етнонаціональної політики імені Кураса Владислав Гриневич зауважує, що відкриття архівів дозволяє прискорити люстрацію. Адже широкому загалу відтак відомі не лише імена жертв тоталітаризму, а і їхніх катів. У даному випадку йдеться про персональну відповідальність кожного, хто співпрацював із системою, наголошує історик.

«Ми всі маємо знати, хто був агентом спецслужб, і чи можуть такі люди перебувати при владі. Це з одного боку, а з іншого – родичі загиблих мають знати, хто їх «здавав», хто їх катував. І це не заради помсти, а заради справедливості», – зазначив Гриневич у розмові з Радіо Свобода.

На думку історика, у відкритих відтепер архівах спецслужб українці знайдуть багато трагічного, але важливого для суспільного усвідомлення фактів – про Голодомори, про події Першої і Другої світових війн, про формування УПА та інші визначальні для України події. Тим більше, що наразі Росія намагається переписати історію, зазначив Гриневич.

Дослідник історії українсько-єврейських стосунків, публіцист Олег Ростовцев з Дніпропетровська називає відкриття архівів радянських спецслужб «поворотним моментом» для України, яка вже не повернеться у тоталітарне минуле. Україна завдяки архівним матеріалам стає не жертвою, а свідком злочинів тоталітаризму, скоєних проти людяності, вважає Ростовцев.

​​«Я абсолютно погоджуюся з гаслом «Дізнайтесь правду – і правда зробить вас вільним». Відкриття архівів – це надзвичайно важлива річ, яка просто надає нам змогу знати, що трапилося з нами, що зробила з нами радянська система. Відкриття архівів дало нам змогу, чи то шанс, позбутись суспільної амнезії. Тобто ми позбуваємось брехливих міфів, перекручених уявлень, неправдивої пам’яті, якими нас «годували» «за совка». «Ой, а ми цього не знали», «А ця інформація була закрита», так наші люди полюбляють виправдовувати своє незнання певних важливих речей. Так от, панове, вже все відкрито, і ви вже не можете казати, що вам цього знати не давали», – зазначив експерт у розмові з Радіо Свобода.

​​За його словами, відкривши архіви часів КДБ, Україна дає змогу усім охочим ознайомитися, серед іншого, з національно-визвольними рухами в Україні, з їхніми героями, серед яких були представники різних народів. Також зібрані в архівах матеріали свідчать про «злочинність всієї радянської системи», каже Ростовцев.

Відкриття архівів важливе не лише задля відновлення правдивої історії країни, а й для впорядкування сучасного гуманітарного простору України і єднання українців як політичної нації, каже у розмові з Радіо Свобода дослідниця Рівненського державного гуманітарного університету Ірина Захарчук.

​​«Це важливо для того, щоб відбулось переформатування української ідентичності через впорядкування пам’яті, і щоб ці знання, раніше заховані в архівах, стали не просто надбанням окремого кола дослідників, а щоб ці знання стали частиною досвіду українського суспільства. Це тому, щоб цей досвід, котрий постає через архіви, впливав на зміну цінностей і зміну пріоритетів, і щоб минуле допомагало нам творити майбутнє», – пояснила свою думку Захарчук.

Науковці також зазначають, що відкриття архівів радянських спецслужб, які містяться на території України, дозволить вченим з інших країн приїжджати в Україну для опрацювання тем, які стосуються радянського періоду. Адже вхід іноземцям до архівів у Росії закрито, зазначив директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. А тим часом, архів СБУ передав понад 15 тисяч електронних копій документів часів Другої світової війни науковцям Польського інституту національної пам’яті.

Про це йдеться у матеріалі журналістки Богдани Костюк на Радіо Свобода.

Нагадаємо, що для широкої публіки відкрили всі засекречені дані з 1918 по 1991 рік колись наймогутнішої у світі спецслужби, яка в різні часи називалася - перша абревіатура російською, а дужках - українською - ЧК (НК), ГПУ (ДПУ), ОГПУ (ОДПУ), НКВД (НКВС), МГБ (МДБ), КГБ (КДБ). Але ось матеріали їхньої правонаступниці СБУ все ще залишаються під грифом "Цілком таємно".