Росію змогли зупинити та утримують від подальшого просування лише ЗСУ. Засоби ППО, танки і літаки для ЗСУ – це єдине, що може зупинити війну і не дати їй розростись. Заходу слід, нарешті, відкинути всі страхи та сумніви щодо ескалації війни.
"Друга армія світу" майже одинадцять місяців веде війну проти України. Плани цієї війни та сумні підсумки всім відомі.
З одного боку – це Буча, Маріуполь, Ірпінь, Херсон тощо.
З іншого – "друга армія світу" продемонструвала всі свої можливості настільки, що путін анонсував цілу програму з перетворення її в першу армію війни.
Адже друга армія світу, або світлий образ її, як виявилося, для повномасштабного протистояння із Заходом виявилися явно недостатніми.
Що передбачається для цього зробити?
По-перше, організаційно-мобілізаційні заходи.
Збільшення штатної чисельності Збройних сил практично у півтора рази зі збільшенням призовного віку до 30 років.
Це дозволить розширити базу призову і таким чином приховати масштабну мобілізацію для поповнення втрат та продовження війни проти України.
В організаційному плані передбачається відтворення Московського та Ленінградського військових округів, 6-ї загальновійськової армії в Карелії, яка за радянських часів була "найпаперовішою" з 17 загальновійськових армій.
Заплановано перетворення 7 мотострілецьких бригад у дивізії, а також формування п'яти нових артилерійських дивізій і п'яти нових дивізій морської піхоти.
Анонсовано необмежене фінансування для виробництва нової зброї та бойової техніки і навіть підвищення їхнього технічного рівня ще чи вже не до аналогів, але хоча б до рівня озброєння країн НАТО.
Що це означає на практиці?
По-перше, Путін анонсує курс на конфронтацію зі Заходом, всупереч здоровому глузду та можливостям країни. Таким чином, він посилає сигнал про те, що він не збирається повертатися до нормальних відносин.
По-друге, це підтверджує, що йому необхідно утримати передусім південну ділянку фронту в Україні для забезпечення сухопутного коридору в Крим та функціонування Північно-Кримського каналу.
По-третє, в Україні він демонструє свої уявлення про війну, які неодмінно буде реалізовано і на інших напрямках, якщо його не зупинять в Україні.
По-четверте, він демонструє абсолютний ірраціоналізм та колапс усієї системи державного управління в Росії.
Для того, щоб сформувати навіть 7 мотострілецьких дивізій, Росії необхідно мати 1820 танків. У існуючих бригадах без урахування їхніх втрат за штатом танків не більше 560. На складах і базах зберігання в основному танки Т-62, які потребують ремонту та модернізації.
Про артилерійські дивізії та особливо про дивізії морської піхоти я взагалі не кажу.
Отже, його рішення абсолютно ні на що не спираються, крім його фантомів, і цим становлять величезну небезпеку.
Справа тут не так у можливостях Росії, як у будь-яких обмеженнях божевільному диктатору.
У Росії немає жодних механізмів стримування ні громадянського суспільства, ні закону, ні народу. Нічого.
За його наказом варваризована маса так само поводитиметься і в країнах Балтії, і в Польщі, і скрізь. Якщо дійде туди.
Захід сьогодні перебуває у складній ситуації. Впродовж тривалого часу він розумів, як необхідно вибудовувати відносини з "сильною" Росією. Або принаймні з Росією, яку він такою вважав.
Тому що сила або міф, що склався про неї, передбачали передбачуваність.
Але сьогодні той самий Захід не розуміє, як вибудовувати стосунки зі слабкою Росією. Через свою слабкість вона стає все більш непередбачуваною.
А поєднання таких факторів, як непередбачуваність, диктатор, що вижив з розуму, наростаючий непрофесіоналізм на всіх рівнях і величезна розлюднена маса становлять величезні ризики для Європи і світу.
Росію змогли зупинити та утримують від подальшого просування лише ЗСУ.
Але для того, щоб це припинити, необхідно лише одне – надати Україні необхідну їй зброю якнайшвидше.
Засоби ППО, танки і літаки для ЗСУ – це єдине, що може зупинити війну і не дати їй розростись.
Причому постачання важких озброєнь необхідно здійснювати не поодиноко, а тактичними комплектами, батальйонами, бригадами разом зі засобами забезпечення та обслуговування. Оперативно відповідно до оперативних планів командування ЗСУ. Будь-які зволікання в постачанні зброї Україні лише посилюють агресивні устремління Росії, мотивують до продовження війни й дискредитують Захід.
Заходу, який надає Україні неоціненну допомогу та підтримку, слід, нарешті, відкинути всі страхи та сумніви щодо ескалації війни.
При постачанні необхідної Україні зброї, Росії просто буде нічим і ніким її продовжувати.
