Україна з розмахом і багатотисячними натовпами відсвяткувала День Незалежності, а 1 вересня мільйони українських дітей знову підуть до школи. Тим часом після літнього затишшя в Україні зростає кількість хворих на Covid-19 - 27 серпня вперше за багато місяців число нових денних хворих перевалило за дві тисячі. Все більше людей потрапляють з важкою формою ковіду до лікарень. В країні виявили вже понад півтисячі випадків нового і більш заразного штаму "Дельта". Ситуація погіршується у всіх регіонах.

Чи готова Україна до нової хвилі коронавірусу, чи вистачить українцям кисню і вакцин, коли знову все закриють, чи будуть примусово щеплювати вчителів і, як каратимуть нещеплених, коли можуть скасувати носіння масок?

Про все це ВВС News Україна запитала у нового головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна. Він отримав цю посаду три місяці тому після того, як попередній головний санлікар Віктор Ляшко очолив МОЗ.

У свої прогнозах пан Кузін, як і колись Віктор Ляшко, дуже обережний. Прогнозує новий локдаун з листопада, але при цьому говорить, що це залежить від самих українців.

"Третя хвиля обов'язково дійде"

BBC News Україна: На Україну суне третя хвиля коронавірусу? Нам треба боятися?

І.К.: Третя хвиля обов'язково до нас дійде. Нові спалахи коронавірусу є у більшості європейських країн. Рано чи пізно Україна стикнеться з таким спалахом. Орієнтовно це станеться не раніше листопада. Тож маємо готуватися.

BBC News Україна: Якщо третя хвиля до нас дійде обов'язково, то, можливо, не треба було так масштабно святкувати день Незалежності з величезними натовпами на концертах та парадах?

І.К.: Зараз Україна у зеленій зоні. Ситуація - контрольована. Базуючись на цьому, ми можемо допускати проведення публічних заходів. На День Незалежності пропрацювали протиепідемічні заходи для закритих приміщень і переважно їх дотримувалися.

BBC News Україна: Тиснява у метро - це дотримання протиепідеміологічних заходів? І на параді було багато людей.

І.К.: Ризик інфікуватися у відкритому просторі набагато менший, ніж у закритому. У метро треба використовувати маски. Але святкування будь-якого свята - це відповідальність кожного українця. Взагалі є три місця, де люди найчастіше інфікуються коронавірусом: це родина, коли святкують весілля, чи якісь великі домашні свята без дотримання правил; це професійні колективи; та інфікування за кордоном.

BBC News Україна: А як щодо церкви, це ж закриті приміщення? Чи переповнений громадський транспорт?

І.К.: Ризик інфікуватися у релігійному закладі є. Там часто не дотримуються вимог індивідуального захисту. Однак сказати, що це ключовий чинник, який нам дає найбільше хворих, не можна. У чотирьох областях діє пілотний проєкт, де ми з релігійними лідерами шукаємо контактних осіб, які спілкувалися з інфікованими.

"Локдаун з листопада"

BBC News Україна: Чи буде в Україні новий локдаун, якщо так, то коли?

І.К.: Локдаун буде залежати від кожного українця. Це відповідальна власна поведінка - вдома, на робочому місці, це свідомий вибір вакцинації як профілактики. Якщо українці будуть робити ці прості речі, ми зможемо відтягнути локдаун до грудня-січня або зовсім не допустити. За тим сценарієм, за яким ми зараз рухаємось, новий локдаун можуть запровадити орієнтовно у листопаді.

Рішення про локдаун, про червону зону ухвалює місцева влада. Але залишається можливість загальнонаціонального локдауну, якщо буде перевищення захворюваності у більшості регіонів.

BBC News Україна: Скільки зараз випадків "Дельти" є в Україні і де найбільше?

І.К.: Вже зареєстрували 520 випадків цього штаму. Найбільшу кількість дали західні регіони - Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області, а ще Київ та Одеська область, де був спалах у дитячому оздоровчому закладі.

BBC NewsУкраїна: Особливість штаму "Дельта" у тому, що у разі інфікування у 2,6 раза більше людей потребують інтенсивної медичної допомоги. Тобто і потреба у кисні значно зросте. Чи готові до цього українські лікарні, чи вистачить кисню?

І.К.: Зараз в Україні є 140 лікарень, які кожного дня приймають нових хворих. Там є близько 40 тисяч ліжок з киснем, який відповідає міжнародним стандартам. Всього у країні 256 лікарень і близько 70 тисяч ліжок, які ми можемо розгортати у разі заповнення лікарень першої хвилі. Крім того, у кожній області є 5-6 закладів резерву.

Цієї кількості має вистачити, щоб госпіталізувати людей навіть за найбільш песимістичного сценарію.

BBC News Україна: Минулої зими кисень хворим шукали волонтери, а тодішній очільник МОЗ говорив, що проблем з киснем немає. Ви можете гарантувати, що цієї зими під час нової хвилі волонтери знову не стануть єдиною надією хворих ?

І.К.: Нещодавно у регіонах за бюджетні кошти закупили 16 тисяч додаткових кисневих концентраторів. Вони вже доставлені. Впродовж літа були великі поставки концентраторів за рахунок гуманітарної допомоги. Це максимальний рівень забезпечення концентраторами на рівні областей. Маємо надію, що проблем з киснем не буде.

Також ми пропрацьовуємо механізми, щоб хворим віддавали концентратори для лікування вдома. Але людину не мають виписувати, якщо є необхідність у кисні.

45 млн вакцин

BBC News Україна: Ви, як і пан Ляшко, багато разів обіцяли, що до кінця літа в Україні вакцинують 5 млн людей. До кінця літа - кілька днів, а у нас щеплено лише 3 млн. Чому не виконали ці обіцянки?

І.К.: Цей план вже виконали на понад 80%. І у нас ще не завершилось літо.

BBC News Україна: Але два мільйони не щеплять за кілька днів.

І.К.: Ми щеплюємо майже мільйон впродовж тижня, це непогані показники. Можливо, ці 5 млн будуть вже у перші тижні вересня. І це вже велике досягнення. Ми починали з кількох пунктів щеплень, а зараз максимально розгорнули інфраструктуру вакцинації.

BBC News Україна: Скільки всього доз вакцин приїхало до України і скільки ще приїде?

І.К.: Приїхало близько 17 млн доз. Дев'ять мільйонів зберігаються у національних, обласних складах. Це запас вакцин, який готовий до використання. Всього у 2021 році Україна має отримати 45 млн доз вакцин. Тобто ще 28 млн доз очікуємо до кінця року. Найбільше приїде вакцини Pfizer та CoronaVac.

BBC News Україна: За прогнозами експертів, Україна вже незабаром може досягти "скляної стелі" вакцинації, коли закінчаться охочі щеплюватися. Ви до цього готові? Що плануєте робити?

І.К.: За моїм прогнозом, ми досягнемо такого періоду десь у грудні 2021 року. Зараз ми ще бачимо черги, труднощі з записом, пошук пунктів щеплень, люди чекають на вакцини, що не є правильним.

У нас є комунікаційні стратегії, як ми будемо переконувати людей зробити щеплення, більш активно їх запрошувати. Також думаємо, як переконувати людей щепитися шляхом нормативного врегулювання.

"Каральні заходи застосовувати не будуть"

BBC News Україна: Ви маєте на увазі привілеї для щеплених та покарання для нещеплених?

І.К.: Я б не називав це покаранням, тому що вакцинація є добровільною. Але щепленим людям однозначно буде простіше користуватися послугами, відвідувати публічні заходи.

Вакцинація є ознакою того, що людина розуміє, що це досягнення науки, яке може врятувати життя. Щеплення рятує нас від того, щоб не стати джерелом інфікування для інших.

Ми будемо йти за сценарієм європейських країн, коли для невакцинованих створюють максимальні перепони у доступі до публічних місць, де може поширюватися інфекція.

BBC News Україна: Тобто невакцинованим можуть заборонити відвідувати концерти, ресторани, кафе, торгові центри?

І.К.: Для того, щоб запроваджувати будь-які каральні заходи, треба переконатися, що кожна людина мала доступ до вакцинації. Тобто спочатку треба усіх забезпечити вакцинами. Вже після того, як залишились самі противники вакцинації, застосовувати більш жорсткі міри.

Однак, я впевнений, що в Україні не будуть застосувати якісь каральні заходи.

Одним зі шляхів, як балансувати між забороною і дозволами, є варіант, коли невакциновані можуть регулярно здавати ПЛР-тести. Результат приносити роботодавцю. Тобто принцип вакцинуйся або тестуйся.

Школи і дитсадки

BBC News Україна: Школам, де нещеплені більшість вчителів, не дозволять працювати у жовтих та помаранчевих зонах. Деякі вчителі обурюються, що так їх змушують до вакцинації. То вакцинація для вчителів обов'язкова?

І.К.: Вакцинація є добровільною і не є обов'язковою. Але більшість країн ЄС, де є спалахи "Дельти ", фіксували велику кількість нових випадків саме у закладах освіти і не серед учнів, а серед персоналу. Тому така норма є у постанові уряду.

Школи, де нещеплені більшість працівників, не зможуть приймати дітей. Тому вчителі мають самі вирішити, чи хочуть вони нормально працювати, чи їм доведеться викладати дистанційно і при цьому відчувати певний тиск батьків щодо цього.

Норма про 80% щепленого колективу стосується і вихователів у дитсадках, і викладачів в університетах.

BBC News Україна: Можливо, щоб вчителям не було так образливо, варто запровадити цей підхід і щодо інших професій, які працюють з людьми - продавцям, кондукторам, офіціантам?

І.К.: Коли ми говоримо про освітян, то маємо пам'ятати, що 1 вересня вже дуже скоро. Тому така норма запрацювала раніше.

Зараз розробляємо варіанти, щоб такі ж заходи застосовували щодо працівників критичної інфраструктури, сфери обслуговування. Але це будемо не раніше середини вересня.

BBC News Україна: Ви згадали про перепони для невакцинованих. Але це доволі важка дискусія. У Франції антивакцинатори виходять на протести, навіть погроми відбувались. Ви не боїтесь такої ж жорсткої реакції в Україні, коли буде певне примушення до вакцинації?

І.К.: Ми можемо починати говорити про обмеження для невакцинованих тоді, коли щепленнями буде охоплено принаймні 50% населення. Коли ми будемо переконані, що більша частина людей свідомо обрала вакцинацію, мала доступ і отримала вакцину. Нам до цього ще далеко. Поки що про це рано говорити.

П'ять років пандемії

BBC News Україна: Коронавірус, карантини. Ваші прогнози, скільки нам з цим ще жити?

І.К.: У цьому році це точно не закінчиться. Вірус швидко мутує і кожного місяця ми можемо стикатися з новими штамами. Але і наука не стоїть на місці, з'являються нові вакцини.

Це буде тривати принаймні ще кілька років. Від двох до п'яти. Поки не з'явиться якась загальна світова стратегія профілактики у вигляді або універсального щеплення, або лікування.

BBC News Україна: Чи треба буде робити третю дозу, чи повністю повторювати щеплення за рік чи два?

І.К.: Зараз багато дискусій з приводу того, як ревакцинувати населення. Є лише декілька заяв фармкомпаній, що бустерна доза викликає більшу імунну відповідь. Але це лише заяви. Немає достовірних статей у наукових журналах, немає офіційних позицій міжнародних організацій, що бустерна доза є рекомендованою, чи буде обов'язковою.

Тобто поки ми не робимо бустерну дозу. Зараз наша основна стратегія - це ревакцинація через рік.

BBC News Україна: А вакцини можна буде міняти?

І.К.: Можна, але поки що рекомендацій немає. Скоріше за все наприкінці вересня ми отримаємо нові дані про ефективність бустерної дози.

Стратегії про ревакцинацію будуть розглядатися також пізніше.

Маски назавжди

BBC News Україна: Багато людей, серед яких є і лікарі, критикують маски як вид захисту від коронавірусу, що вони не захищають від інфікування. Носіння масок можуть колись скасувати?

І.К.: Ні. Маски будуть залишатися ще доволі довго. Можливо до останніх днів подолання пандемії у світі. Маски є доволі ефективним профілактичним засобом до всієї групи гострих респіраторних вірусних інфекцій. Маски рекомендовані у закритих приміщеннях і навіть для вакцинованих людей. Це простий та ефективний механізм захисту. Взимку вони захищають і від грипу.

BBC News Україна: Українські вакцини від ковіду ми колись побачимо?

І.К.: Наприкінці цього року ми очікуємо підсумки роботи українських науковців. Вони мають представити свої перші результати. Скоріш за все, що це буде прототип вакцини. Умовно або молекула, або готовий опис процедури виробництва. Тобто те, що можна взяти для доклінічних випробувань.

BBC News Україна: Тобто українські вакцини будуть ще дуже нескоро?

І.К.: Так.

ВВС-Україна