Чи може Львів з міста ресторанів перетворитися на місто музеїв

20 вересня 2020 р.

  • 0
  • 1

"Львів не місто музеїв, а місто їжі", - кажуть деякі львів'яни, оцінюючи ресторанний бум останнього десятиліття.

Вони б воліли бачити Львів не тільки центром гастротуризму, але й містом популярних музеїв.

За останні два місяці тут відкрили Музей митрополита Андрея Шептицького, приватний музей "Львів Стародавній" та перший "Океанаріум". На черзі у жовтні відкриття Музею міста та Музею модернізму. Стільки за один рік у Львові ще не відкривали.

На відміну від закладів харчування, жоден музей чи галерею не закрили за час карантину. То ж наразі у Львові працює 63 міські музеї, понад 10 приватних. І щоб обійти усі, потрібно витратити щонайменше тиждень.

Чи зможе Львів знову називатися містом музеїв, а не кнайп і ресторанів? Чи стануть музеї конкурентами для закладів харчування та чи можуть приватні музейники очікувати на прибуток?

Ще 2007 відбувся перший гастрономічний фестиваль "Свято на каву до Львова". Дотепер щороку його відвідує від 100 тис туристів. Згодом стартували нові гастрофестивалі - "Свято сиру і вина", Національне свято шоколаду, Свято пампуха та інші. Більшість туристів відвідувала місто саме заради кулінарних свят. Тоді ж і почався "ресторанний" бум - відкрили сотні закладів харчування у центральній частині міста.

"Туристи приїжджають, щоб випити і поїсти", - обурювалися львів'яни, зокрема, представники інтелігенції.

В.о. керівника міського управління туризму Галина Гриник вважає, шо це не псує імідж культурної столиці.

"Фестивалі гастрономічні, кулінарні традиції міста - також частина культури. Вони не псують імідж міста, а доповнюють його. Фестивалі приваблюють туристів, і після свята кави чи шоколаду турист також захоче відвідати і численні музеї. Одне і інше - наповнення в бюджет", - каже вона. За її словами, міська влада якраз хоче стимулювати розвиток культурних заходів.

"Наприклад, "Ніч у Львові" - свято, яке не має аналогів в країні. Два рази в рік вночі двері відкривають майже всі львівські музеї, проводять нічні екскурсії. Захід збирає таку ж кількість відвідувачів, як і кавовий фестиваль", - каже чиновниця.

Два роки тому у місті запровадили Lviv City Card. Туристична картка дозволяє гостям безкоштовно їздити в електротранспорті й відвідувати музеї, надає знижки в ресторанах і кав'ярнях.

"Вибагливий турист хоче отримати емоції за свої гроші. Є проблеми в державних музеях - це застарілі фонди, невміння оновлюватися до вимог сучасного музею. І в приватних - назва "музей" зовсім не означає наукову установу із цікавими експонатами і достовірною інформацією. Одне і інше розчаровує", - розповідає Галина Гриник.

Вибагливий турист. А як його не розчарувати?

У п'ятірку найбільш відвідуваних музеїв Львова торік увійшли: історико-культурний музей-заповідник "Личаківський цвинтар", інтерактивний музей фармації "Таємна аптека", музей народної архітектури i побуту у Львові iм. Климентія Шептицького, музейно-культурний комплекс пивної історії "Львіварня" та Національний музей ім. А. Шептицького.

Львівський гід Петро Радковець щодня проводить по кілька екскурсій для українських і закордонних туристів. Каже, що з'явилися нова категорія туристів - які спеціально приїжджають у місто, аби культурно збагатитися. Вони в першу чергу відвідують заклади культури, очікують на грамотну екскурсію та якісне проведення часу.

"Музейна справа у світі настільки організована, що людина, яка приїздить у місто, має за обов'язок відвідати кілька музеїв. Для цього спеціально їдуть у тури - в Берлін, Рим, Відень. Це елемент соціальної реабілітації - турист хоче до дійства і мистецтва, культури долучитися", - пояснює гід. Рівень надання туристичних послуг він називає "диким". 

"Багато музеїв не мають доброго сайту, не працюють увечері, не мають екскурсії іноземними мовами, навіть інколи вбиралень. Турист хоче отримати естетичне задоволення і не зіпсувати настрій таким "культурним збагаченням". Тому часто і надає перевагу затишним ресторанам", - вважає пан Радковець.

Ресторани та музеї. Конкуренти чи партнери?

Торік Львів відвідало близько 2,5 млн туристів, найбільше - українців, поляків, білорусів і турків. Це дані маркетингового дослідження, опублікованого управлінням туризму Львівської міської ради.

Зазвичай турист приїжджає на 3-4 дні, за день витрачає 94 євро. В першу чергу - на їжу, житло, закупи, лише тоді - на культурні потреби - відвідування музеїв, театрів, екскурсії.

Львівський ресторатор Вардкес Арзуманян вважає, що заклади харчування і культури не конкурують за увагу і гаманець туриста, а доповнюють одне одного.

"Завдання міста - створити причину для того, щоб туристи сюди їхали. Самого існування великої кількості музеїв не досить, щоб турист відвідав місто заради них. За роки радянської влади вони перетворились у склади зі скарбами. Самі музеї нічого не роблять для того, щоб їх відвідували", - вважає він.

Ресторатор зазначає, що готелі, ресторани - це обов'язкова інфраструктура для хорошого туристичного міста, розвитком якої бізнес займався протягом останніх десяти років.

"У нас з'явились комфортабельні готелі, хостели, ресторани і кафе, в котрих туристи можуть задовольнити свою природну потребу - поїсти, поспати. Хороші туристичні міста створюють тисячі приводів туди поїхати. Це виставки, фестивалі, конференції", - каже пан Арзуманян.

Ресторатор вважає, що місту не вистачає великої галереї, яка би виставляла всесвітньо відомі твори митців та музею історії Львова.

"Я із задоволенням їжджу у Відень, щоб пройтись по знаменитій віденській галереї Albertina, знаючи, що завжди мене здивують чимось великим та ексклюзивним", - каже він. Ресторатор вважає, що гастрономічні фестивалі треба проводити і надалі, але підвищити їх рівень.

"Якщо у Відні пройде фестиваль штруделя, це всього лише підкреслить, що саме в цьому місті вони найсмачніші в світі", - каже пан Арзуманян.

Музей як бізнес. Як вдала ідея може принести гроші

Наприкінці літа у Львові відкрили приватний інноваційний інтерактивний музей "Львів Стародавній".

Столичний бізнесмен Валерій Галан уже має досвід - його музей із сотнею реалістичних фігур історичних діячів України різних епох та сфер життя "Становлення української нації" у Києві називають одним із найбільш відвідуваних у місті. Хоче, аби так було і у Львові.

"У Львові за останні роки активно розбудовувалися хіба готелі і ресторани. За ними стало не видно самого міста, його автентики. Усе було направлене на комерцію і заробляння грошей", - каже бізнесмен.

"Цього року це явище, певно, сягнуло свого піку. Немає місць для нових ресторанів і турист не їде - він уже все бачив, нічого нового і цікавого не відкрили. І почався рух в інший бік - до культури", - вважає Валерій Галан.

Сучасний турист побував за кордоном і бачив, якими можуть бути музеї. Його не вразить експозиція тих закладів культури, яка лишалася незмінною десятки років.

"Більшість українських музеїв пахнуть нафталіном. У залах сидять наглядачки, які відлякують відвідувачів. Такі музеї не заробляють, а виживають. А повинні виховувати націю, давати знання, емоції", - вважає бізнесмен. 

На його думку, від оновлення музеїв Львову виграють всі.

"Якщо у Львові влада, бізнес і приватники візьмуться - оновлять старі музеї, осучаснять і приведуть до ладу, дадуть рекламу - місто знову без іронії зможе називатися містом музеїв. Оновляться 5-6 музеїв - підтягнеться і решта", - вважає Галан.

Бізнесмен називає три фактори успішності музею: ідея, місце розташування і маркетингова стратегія.

"Приватні музеї зазвичай - це соціальні проєкти, їх відкривають не для заробітку. Проте на музейній справі можна заробляти, якщо створити унікальну цікаву ідею і вдало реалізувати її. Наприклад, у наш музей у Києві приходить близько 10 тис відвідувачів в місяць. Це один із рекордів для таких закладів", - розповідає він.

Він очікує, що "Львів Стародавній" будуть відвідувати півтисячі відвідувачів на день.

"Квиток недешевий - від 200 грн, але це один із найсучасніших за технологіями музеїв міста. Окупиться за кілька років", - прогнозує він.

Ольга Швед для BBC News Україна, Львів.

Коментарі(0)

До теми

18:37 16 квітня 2020 р.

Цілюща сила молитви

"Концентруючись на позитивних образах і уявленнях (чи то "Бог","Аллах" або "Будда"), віруючі внутрішньо налаштовуються на очікуваний позитивний ефект - і таким чином йому сприяють. Цей принцип медики описують як "цілющу силу очікування" або ефект плацебо".

Рубрика: Культура

  • 0
  • 1

21:38 17 квітня 2016 р.

Культурний націонал-комсомол, або Чому Кириленка замінили на Нищука

Мистецьке середовище дочекалось: В'ячеслава Кириленка "пішли" з мінкульту. Чим чиновник не догодив діячам культури, і якими є шанси його наступника реформувати галузь, з'ясовувала DW.

Рубрика: Культура

  • 0
  • 1175

ВІДЕОКАНАЛ

Прес-клуб-ГІТ “ОПОРА” про результати місцевих виборів-2020 на Львівщині

Рубрика: Політика

Біорезерват "Розточчя", Страдецька гора, річка Верещиця - як врятувати?

Рубрика: Ситуації і пригоди

Гряда: свині не винні

Рубрика: Ситуації і пригоди

Податковий майдан. Версія 3.0. Львів готовий

Рубрика: Економіка

Винниківське озеро: схема крадіжки

Рубрика: Кримінал

Всі відео розділу