Новину про те, що Росія все ж таки вирішила запровадити продовольче ембарго проти українських продуктів, в українському уряді зустріли зі змішаними почуттями. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що за попередніми оцінками економічні втрати можуть скласти близько 600 мільйонів доларів. Втім, за словами голови уряду, Україна невпинно знижувала залежність від російського ринку - за останні три роки вона скоротилася майже втричі.

Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко запевняє, що заборона Кремля не вплине на розвиток українського сільського господарства. Адже у структурі експорту аграрної та харчової продукції країни СНД наразі посідають лише 11 відсотків. На країни Азії, Африки та ЄС - для порівняння - припадає 47, 26 і 14 відсотків відповідно, кажуть у міністерстві.

Маленькі катастрофи, велика диверсифікація

Із тим, що розрив із російським ринком нині відбудеться для України набагато легше, ніж це могло б бути ще декілька років тому, згоден і президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. Утім, він зазначає, що для деяких підприємств російське ембарго обернеться великими проблемами. "Для тих підприємців, які пов'язані із Росією, - це катастрофічно, чи принаймні додаткові проблеми", - каже Пасхавер.

Найбільш залежними від російського ринку є виробники свинини та яловичини, молока, овочів та фруктів. Оцінка президента Українського клубу аграрного бізнесу Алекса Ліссітси майже співпадає із урядовою: втрати на цих ринках навряд чи перевищать згадані Яценюком 600 мільйонів доларів. Ліссітса впевнений: "У порівнянні із тим, що у нас було раніше, коли у нас був товарообіг близько семи мільярдів доларів тільки у сільському господарстві, ці втрати - це мінімум". Причиною того, що об'єми торгівлі між двома країнами невпинно падали, стали численні торгівельні обмеження і війни.

За цей час Україна встигла значно диверсифікувати ринки збуту власного продовольства. Головними покупцями наразі виступають не географічно близькі країни ЄС, а Китай, держави Близького Сходу та Північної Африки. Серед недавніх успіхів, якими хвалився український уряд, є рішення про допуск української молокопереробної продукції на ринок Китаю, харчових яєць - Ізраїлю, пташиного м'яса - Єгипту. На думку Ліссітси, російське ембарго лише підштовхне українських виробників до приведення своїх стандартів у відповідність із міжнародними та пошуку нових можливостей для збуту.

На російський ринок санкції проти українського продовольства також не матимуть значного впливу. Найбільш відчутного удару зазнають області, що межують із Україною. Вони відчують втрату дешевих якісних продуктів із сусідньої держави, попереджає Андрій Мовчан, голова економічної програми московського Фонду Карнегі. Важко також буде оцінити об'єми контрабанди, яка, на його думку, невідворотно буде заміщувати легальні постачання. Але загальна частка української продукції на російському ринку не настільки значна, аби її втрата помітно позначилася на російській економіці, зазначають експерти.

Захід не допоможе

Ще у вересні Яценюк погрожував: якщо Росія не скасує своє рішення і запровадить ембарго, український уряд "дасть гідну відповідь". Втім, наразі відомо лише про доручення прем'єра до МЗС оцінити можливі втрати та розробити план подолання їх наслідків. Заступниця міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська також анонсувала контрзаходи та спроби оскаржити "незаконні обмеження" з боку Росії. Але як саме міністерство буде відповідати на заборони Кремля, поки що також невідомо.

Вимагати більш рішучої позиції від української влади планують представники агробізнесу. Ліссітса впевнений - у відповідь Україна має заборонити імпорт усіх аналогічних товарів російського походження. "Українські аграрії будуть лобіювати запровадження санкції на всі продукти харчування і сільгосппродукцію загалом із Росії. Інакше спільнота аграріїв цього не зрозуміє", - каже Ліссітса.

В будь-якому разі, Києву не варто очікувати, що рішення Москви щодо ембарго змусить ЄС збільшити тиск на Кремль. Про те, що Брюссель не збирається компенсувати Україні втрати від втрати російського ринку, заявив єврокомісар з політики розширення ЄС Йоганнес Ган. За його словами, Євросоюз вже надав Києву чимало грошей, аби бізнес мав змогу підготуватися до нових умов ринку, а можливі контрзаходи з боку Росії не були несподіванкою.

Кремль обрав зручний момент для підвищення економічного тиску на Україну, вважає аналітик Німецького товариства зовнішньої політики Штефан Майстер. "Ми зараз спостерігаємо за зближенням Європейського Союзу із Росією у контексті всієї цієї історії з "Ісламською державою". І мені здається, що зараз є бажання трохи заспокоїти риторику та не тиснути на Москву занадто сильно", - пояснює експерт.

Але й для України умови розриву із російським ринком є наразі чи не найсприятливішими за всю історію її незалежності. І це, на думку Пасхавера, пов'язано не лише із падінням торгівельного обороту. "Російський капіталізм - це капіталізм під керівництвом держави. Тому відносини із російським капіталом завжди загрожують проблемами політичного характеру", - каже економіст. Він впевнений - це не просто гроші, це - чужа політика, яка таким чином проникає всередину України.

Олександр Голубов.