The Insider опублікував огляд про поведінку олігархів України і Росії в час повномасштабної агресії Росії в Україні. Dailylviv.com передруковує ту частину огляду, що стосується безпосередньо України. Українські підприємці не лише жертвують сотні мільйонів доларів Збройним силам України, але й самі воюють на передовій.

Допомога Україні з боку Ахметова, Порошенка, Пінчука, Косюка

Буквально напередодні вторгнення Росії президент України Володимир Зеленський зібрав учасників українського списку Forbes на зустріч і оголосив, що чекає від найбагатших людей країни підтримки. Після цього хтось з олігархів виїхав за кордон, але багато хто вважав за ліпше залишитися і допомогти батьківщині у скрутну хвилину.

За словами секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексія Данилова, частина людей, яких «називають олігархами», «допомагає і дуже активно». Данилов зазначає, що «хтось максимально допомагає армії, хоча не робить селфі, не розповідає про кожен автомобіль за 20 тисяч євро, що сам його привіз».

Ймовірно, секретар РНБО натякає на колишнього президента Петра Порошенка (на початок 2022-го оцінка особистого його статку — $0,7 млрд). З 24 лютого фонд Порошенка, його компанія «Рошен» і волонтери організації «Справа громад» зібрали для ЗСУ допомоги на $46 млн. Серед іншого структури Порошенка закупили 11 італійських бронеавтомобілів MLS SHIELD, стрілецьку зброю, радіостанції, аптечки, зібрані за стандартами НАТО, і унікальний санітарний робот-евакуатор. У планах експрезидента — профінансувати постачання бронетранспортерів Spartan, армійських тягачів Oshkosh M1070 і безпілотників.

Найбагатша людина України, бізнесмен Рінат Ахметов (на вересень 2022 року оцінка особистого статку — $4,3 млрд) за час війни пожертвував на військові потреби і гуманітарні проекти понад 3 млрд гривень (близько $100 млн). Зокрема, гірничо-металургійна група «Метінвест» Ріната Ахметова і Вадіма Новінского передала ЗСУ, частинам Територіальної оборони, Національній гвардії та іншим силовим структурам 21 тисячу шоломів і касок, понад 110 тисяч бронежилетів, 500 дронів, 1,6 тепловізорів, 266 одиниць автомобілів і важкої техніки, 500 тисяч тонн пального.

За час війни Ахметов втратив два головні металургійні активи — перетворений на руїни маріупольський завод «Азовсталь» і меткомбінат імені Ілліча. Агрохолдинг Ахметова HarvEast втратив близько 80% своїх земель через окупацію частини Донецької області та мінування полів у Київській області.

Партнер Ахметова Вадім Новінскій (на вересень 2022 року оцінка особистого статку - $1,3 млрд), основний власник інвестгрупи "Смарт-Холдинг", надав на благодійність понад 200 млн гривень ($5 млн). Основні напрямки допомоги - медичне обладнання і медикаменти, продукти, організація вивезення біженців. До 2011 року Новинський був громадянином Росії, проте сьогодні це не заважає йому підтримувати Україну у війні.

Зять експрезидента Леоніда Кучми Віктор Пінчук (на вересень 2022 року оцінка особистого статку — $2 млрд) через сімейні фонди і компанію «Інтерпайп» пожертвував $45 млн. Гроші пішли на броньовану техніку, амуніцію і спорядження, засоби зв'язку, безпілотники, тактичні а також на забезпечення потреб лікарень, розташованих у прифронтових зонах і зайнятих лікуванням поранених.

Дмитро Фірташ (на початок 2022 року оцінка особистого статку — $0,4 млрд), засновник групи компаній Group DF (основні інвестиції зосереджені в азотному, титановому і газовому бізнесах), незважаючи на тривале проживання за кордоном, також не залишився осторонь. За перші три місяці війни Group DF переказала на підтримку ЗСУ, частин Тероборони і біженців 308 млн. гривень ($10 млн.). Найбільші статті видатків: фандрайзинговий спецрахунок Нацбанку України, гуманітарна допомога, закупівля медикаментів, облаштування бомбосховищ.

Геннадій Буткевич (за підсумками 2021 року оцінка особистого статку — $0,5 млрд), співзасновник найбільшої в Україні продуктової мережі АТБ, витратив 300 млн гривень ($10 млн), у тому числі на броньовані та неброньовані автомобілі й безпілотники, продуктові набори і медикаменти, пряму допомогу медичним установам і благодійним організаціям.

Олександр і Галина Гереги (на початок 2022 року оцінка особистого статку — $0,5 млрд), засновники найбільшої в країні мережі будівельних гіпермаркетів «Епіцентр», витратили понад 300 млн грн ($10 млн) на потреби ЗСУ і Тероборони. Компанія управляє мережею з 57 гуманітарних складів і забезпечує постачання стройових частин ЗСУ одягом, взуттям і теплими речами.

Юрій Косюк (за підсумками 2021 року оцінка особистого статку — $0,8 млрд), основний акціонер одного з найбільших у Європі виробників курятини МХП, надає натуральну допомогу продукцією своєї компанії. За півроку війни Косюк поставив військовим, біженцям і лікарням 12,6 тисячі тонн курячого м'яса на суму 668 млн гривень (приблизно $20 млн).

Загалом, за підрахунками українського Forbes на травень 2022 року, понад 30 найбагатших бізнесменів України допомагали Збройним силам та/або жителям, які постраждали від бойових дій. Загальний обсяг допомоги оцінювався на рівні $200 млн. Фінансовою підтримкою вони не обмежуються. Деякі українські підприємці самі вирушають воювати.

Власник агропромислової компанії «Агротрейд» Всеволод Кожем'яко (за підсумками 2021 року оцінка обороту підконтрольного бізнесу — $100 млн) у перші дні після вторгнення повернувся до рідного Харкова з Австрії, створив там батальйон «Хартія» і очолив його. «Хартія» — це добровільне формування територіальної громади, утримання й оснащення особового складу взяв на себе Кожем'яко з кількома друзями-бізнесменами.

Відомий український банкір Андрій Оністрат нещодавно теж вирішив піти на фронт. З початку війни він служив у територіальній обороні, але у вересні перейшов до чинного складу ЗСУ і планує повернутися до справ лише тоді, коли закінчаться бої.

Бізнесмен і кіберспортсмен Олександр Кохановський, який нещодавно купив разом з партнерами готель «Дніпро» в центрі Києва за 1,1 млрд гривень (майже $30 млн), після нападу Росії записався в добровільне з'єднання, а згодом перейшов до ЗСУ і, за власними словами, ледве не загинув навесні 2022 року під Ізюмом.

Як російський бізнес допомагає Україні

Парадоксально російські олігархи першого ряду більше готові сприяти Україні, ніж Росії. Співвласник «Альфа-Груп» і уродженець Львова Михайло Фрідман (на вересень 2022 року оцінка особистого статку — $13,3 млрд) засудив війну і заявив, що перекаже $10 млн українським біженцям через особистий благодійний фонд. Інвесткомпанія Фрідмана LetterOne у березні 2022 року повідомила про пожертву $150 млн «жертвам війни в Україні». Ці широкі жести не врятували мільярдера від санкцій ЄС і Великобританії.

У вересні видання The Wall Street Journal повідомило, що Михайло Фрідман готовий перевести Україні вже $1 млрд, розраховуючи тим самим пом'якшити санкції. Проте сам Фрідман корисливі мотиви заперечує.

Під санкції потрапив і російський мільярдер Роман Абрамович (на вересень 2022 оцінка особистого статку — $8,7 млрд). У березні він брав участь у безуспішних спробах посадити Москву і Київ за стіл перемовин, а у липні відіграв ключову роль у «зерновій угоді» між Росією, Україною і Туреччиною.

У травні влада Великобританії дозволила Абрамовичу продати футбольний клуб «Челсі» за 4,25 млрд фунтів стерлінгів за умови, що 2,5 млрд із цієї суми буде заморожено на рахунку Абрамовича в англійському банку, щоб передати їх у фонд допомоги жертвам війни в Україною. За деякими даними, гроші й досі лежать на рахунку бізнесмена.

Підтримку Україні в тому чи іншому вигляді також надають (або обіцяли це зробити) давній партнер Алішера Усманова з інвестицій у високотехнологічній компанії Юрій Мільнер (на вересень 2022 року оцінка особистого статку — $7,3 млрд), який відмовився від російського громадянства після початку війни, колишній власник «Уралкалію» Дмітрій Риболовлєв (на вересень 2022 року оцінка особистого статку — $6,6 млрд), екс-власник Тінькофф Банку Олег Тіньков (на вересень 2022 року оцінка сімейного статку — $0,6 млрд).

У травні агентство AP з посиланням на джерела писало про дискусії між західними урядами і неназваними російськими олігархами з приводу можливості «відкупитися від санкцій»: пожертвувати частину стану на відновлення України, а натомість позбутися юридичних обтяжень. Поки що перемовини закінчилися нічим, але готовність їх вести багато про що говорить.

Російський бізнес вписано у глобальну фінансову інфраструктуру. За різними оцінками, найбагатші росіяни тримають за кордоном, в офшорних юрисдикціях, активів на $1 трлн — це більше за ту суму, яку все населення Росії має всередині країни. Путінська військова авантюра через чинні формальні (і неформальні) санкції створила помірний рівень правових ризиків для офшорного багатства олігархів з Росії, які, очевидно, все ще розраховують рано чи пізно позбутися токсичного статусу і тому уникають будь-якої прямої чи непрямої участі у війні. Це стосується не лише тих, хто виїхав за кордон і тепер отримує, якщо вірити Financial Times, наполегливі дзвінки з Кремля з пропозицією повернутися додому, але й тих, хто лишається в Росії. Як мінімум 21 російський бізнесмен позивається до ЄС, намагаючись домогтися скасування санкцій, накладених після початку війни.

А для українського великого бізнесу підтримка національних Збройних сил і всіляка участь у протистоянні російській агресії — це очевидне вкладення в майбутнє з чималою потенційною віддачею, коли дійде до відновлення країни.