Сьомий рік поспіль Грибовицьке міське сміттєзвалище «Збиранка» не має права функціонувати, за різними постановами і попередженнями санітарних та екологічних служб.
На Львівщині роками не можуть вирішити проблему переробки сміття. Сорок відсотків побутових відходів, в тому числі і зі Львова, звозять на Грибовицьке сміттєзвалище, що розташоване поблизу обласного центру і поруч із селами. Екологи нарахували близько півтисячі стихійних сміттєзвалищ в області.
Сьомий рік поспіль Грибовицьке міське сміттєзвалище «Збиранка» не має права функціонувати, за різними постановами і попередженнями санітарних та екологічних служб.
Однак за стільки часу міська та обласна влади не зуміли розробили ані плану закриття звалища, ані не знайшли нову територію, щоб збудувати сміттєпереробний завод, ані немає інвестора на цей прибутковий у світі бізнес.
Втім відомо: якщо одного дня закрити міський смітник, то Львів потоне у побутових відходах. Селяни неодноразово перекривали шлях до звалища, але поступались після обіцянок представників влади, котрі після пікетів фактично відкуповувались від людей, надаючи якісь гроші на різні соціальні потреби села.
Влада байдужа до проблем зі сміттям
За словами академіка Івана Зозулі, який шість років вивчає проблему переробки і зберігання сміття на Львівщині, стан міського сміттєзвалища, що біля Львова – найскладніший екологічний об’єкт у світі. Бо там зберігаються і кислі гудрони, а ця смолоподібна речовина, яка містить сірчану кислоту, забруднює повітря, воду і ґрунт.
«Це складне питання ніхто не хоче вирішувати. Адже це вимагає надзусиль, бо ситуація справді катастрофічна і вирішувати її потрібно комплексно. Не можна сміття і гудрони розділити, як цього вимагає п’ять років мерія», – каже науковець.
Фахівці підрахували: щоб вирішити проблему зі сміттям, його вивезенням, переробкою, для області потрібно понад 3,5 мільярдів гривень, а для Львова – 560 мільйонів. До слова, за останні роки Львівська міськрада витратила майже 600 тисяч гривень тільки для дослідження та експертизи території. За словами академіка Зозулі, це дарма викинуті гроші, бо давно відомо, що у річці та ґрунтах біля неї є отрута, важкі метали, які небезпечні для здоров’я людини. Однак досі ніхто не провів незалежного медичного обстеження селян. Останні скаржаться на свій стан здоров’я.
Голова Грибовицької сільської ради Ігор Питель розповів, що до 1 червня цього року має бути розроблений план рекультивації земель після закриття полігону твердих відходів. Нині на сміттєзвалищі приватна фірма проводить його дегазацію, але не дає жодних гарантій щодо його функціонування на найближчі 4 роки.
«Крім надутих і надуманих конкурсів з боку міської ради ми нічого більше не побачили. Уже можна визначити інвестора щодо рекультивації сміття. Громада проти будівництва заводу з переробки сміття. Де його будувати? Ніхто не знає. Треба спільно вирішувати це питання, міським і обласним чиновникам. Нині депутатський корпус може заставати мера виконати їхні рішення», – наголосив сільський голова Грибович.
Львів’яни споживають овочі з забрудненої території
Для того, щоб провести рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища, збудувати завод із переробки сміття, необхідно, за даними фахівців, чотири-п’ять інвесторів. Тим часом посадовці міської ради стверджують, що вони контролюють ситуацію і мають на сьогодні одного інвестора.
Львівська обласна рада ініціює проведення спільної сесії з міськими обранцями, а ще проситиме від Кабміну гроші для утримання звалища. Але оскільки більшість у Львівській міськраді становлять «свободівці», то саме від них залежить, чи люди надалі житимуть поруч із зоною екологічного лиха, чи надалі львів’яни споживатимуть овочі, вирощені на отруєних полях. Бо цим товаром торгують на львівських базарах селяни, які мешкають поруч із сміттєзвалищем. Навесні можна побачити накриті плівкою поля поруч із звалищем.
Львівське сміттєзвалище у Грибовичах діє майже 55 років і уже давно минув термін його експлуатації. Однак, біда в тім, що питання вивезення і переробки сміття можна вирішити лише доклавши великі зусилля. Наразі такого бажання влада не виявляє.
Галина Терещук, м.Львів.