Наприкінці минулого тижня НБУ перейшов до режиму гнучкого обмінного курсу гривні. Офіційний курс тепер встановлюється на рівні середньозваженого ринкового курсу на міжбанківському ринку. МВФ давно радив Україні вдатись до такого кроку, девальвація гривні послугувала зручною нагодою.

Власне, у Національного банку залишилось надто мало валютних резервів для успішного утримання повністю стабільного обмінного курсу. Тому перед НБУ стояв вибір між двома варіантами подальшого розвитку подій. Перший – не визнавати девальвацію та адміністративними методами "притягати" ринковий курс до офіційного. Другий – визнати, що гривня не може бути такою ж стабільною валютою як долар та, відпустивши курс у вільне плавання, коригувати офіційний курс відповідно до ринкового.

Коригування курсу через адміністративні методи було б малоефективним. Про це свідчить досвід цілого ряду країн, у яких офіційний обмінний курс національних валют наразі значно вищий за ринковий.

Для прикладу, в Аргентині національна валюта впала до 12 песо за долар, при цьому офіційний курс і далі залишається твердо на рівні 8 песо за долар. Уряд, при цьому, був змушений ввести обмеження на купівлю доларів для населення. Відтепер аргентинці можуть купити іноземну валюту в сумі не більше 20% від своєї місячної зарплати.

У Венесуелі, де курс національної валюти на чорному ринку впав до 11 боліварів, порівняно із офіційним курсом 6 боліварів, спостерігається дефіцит імпортних товарів. Торгувати у Венесуелі дозволено лише за офіційним курсом, відповідно імпортери не можуть купити долари для завезення товарів. Результат – картина радянських часів з пустими прилавками та чергами людей за такими товарами, як туалетний папір. Абсурд у Венесуелі уже дійшов до того, що уряд спеціально виділяє кошти із національних резервів для завозу в країну туалетного паперу. Початок усьому цьому безумству – фіксований курс та небажання офіційно визнавати девальвацію.

На щастя, НБУ все-таки пішов цивілізованим шляхом, обравши систему, яку прийняла абсолютна більшість країн світу. На початку 70-х років минулого століття біля 90% країн витримували жорстку прив'язку національної валюти до іншої або до вартості золота. Наразі кількість таких країн зменшилась лише до 13%, серед яких до кінця минулого тижня була і Україна.

Як перехід до нового режиму вплине на громадян, і як до цього пристосуватись

По-перше, обмінний курс гривні буде постійно, і деколи доволі відчутно, змінюватись від одного дня до іншого. Тому перед купівлею валюти чи її продажем слід перевірити, який обмінний курс склався на міжбанківському ринку протягом дня. Справа в тому, що курс для готівки в обмінниках встановлюється за результатами обмінного курсу, що склався попереднього дня на міжбанківському ринку. Протягом дня банкам заборонено змінювати готівковий курс у касах банків. Тому цілком ймовірна ситуація, коли, для прикладу, за день на міжбанку долар суттєво подорожчав, тому завтра готівкові долари продати у касі можна буде по більш вигідному курсу. Щоб моніторити курс на міжбанківському ринку можна використовувати сайт Укрдилінгу – однієї з двох систем, якою користуються для торгівлі валютою українські банки (http://www.udinform.com, потрібно пройти безкоштовну реєстрацію). Також доволі інформативним є сайт http://ua.kurs.com.ua/mejbank. Як правило, остаточний курс формується до 15 години кожного дня.

По-друге, між ціною купівлі та продажу готівкової валюти буде суттєва різниця. Раніше різниця між ціною купівлі та продажу доларів була символічною, переважно всього 0,5%. У майбутньому ця різниця зросте приблизно в чотири рази до 2%. Банки не знатимуть завтрашній курс, тому при операціях з населенням будуть себе перестраховувати і ставити більш широкий діапазон на купівлю та продаж валюти. Як показує практика інших країн, більш суттєва різниця між ціною купівлі та продажу буде демотивувати людей купувати готівкову валюту для заощаджень.

По-третє, ціни на готівкову валюту будуть також значно більше відрізнятись від одного банку до іншого. Курси в касах встановлюються на основі очікувань коливань окремих працівників банків, часто вони будуть суттєво різнитись. Тому з цього часу слід більш уважно підходити до вибору банку при валютообмінних операціях. Для цього в Інтернеті є уже достатньо ресурсів (для прикладу, http://ua.kurs.com.ua/kiev), в тому числі і для мобільних телефонів (https://play.google.com/store/apps/details?id=com.mavlin.cxrate.ukraine&hl=uk).

Що чекає гривню найближчі тижні

Хоч одним махом НБУ і провів лібералізацію, проте іншим минулої п'ятниці запровадив додатковий жорсткий адміністративний контроль, який може посприяти збільшенню популярності тіньового валютного ринку. Найголовнішою зміною, яку запровадив НБУ, є вимога щодо попереднього замовлення на купівлю валюти, а саме за 5 робочих днів. Тобто імпортери, які хочуть придбати валюту, повинні наперед перерахувати гривню банку та чекати щонайменше до наступного тижня щоб отримати валюту на рахунок. Так як наперед курс напевно не знає ніхто, компаніям доведеться перераховувати гривню із запасом.

Таким чином, НБУ на тиждень "відключив" попит з боку імпортерів, натомість обов'язковий продаж експортної виручки не відмінявся. Результат – різкий, хоч і тимчасовий, надлишок пропозиції валюти над попитом. Протягом п'ятниці – перший день дії нових правил – гривня подорожчала з 8,9 грн. за долар до 8,5 грн.

Проте, уже з п'ятниці минулого тижня і ще більше з понеділка цього тижня, клієнти банку почнуть активно перераховувати кошти щоб придбати валюту. Банки зможуть придбати валюту для клієнтів лише на початку наступного тижня. Себто, починаючи з 17 лютого, нас чекає новий скачок попиту на валюту.

Що буде далі з обмінним курсом гривні – прогнозувати стає складно як ніколи до цього. По ідеї, НБУ повинен використовувати валютні резерви тільки для коригування різких стрибків курсу. Тому загальна тенденція обмінного курсу буде залежати від економічної ситуації в країні та світової економіки в цілому.

Наразі ми спостерігаємо доволі різке падіння обмінного курсу рубля, так як 13 січня Центральний банк Росії повністю відмовився від проведення валютних інтервенцій. Падає у вартості і національна валюта Туреччини – другого після Росії найбільшого торгового партнера України. З початку року російський рубль впав по відношенню до долара США на 6% (пік падіння 8%), турецька ліра впала на 3% (пік падіння 8%), українська гривня впала на 4% (пік падіння 8%). Власне, поки екстраординарних коливань обмінного курсу гривні порівняно із валютами наших країн-сусідів не відбулось. Проте для українців, які звикли помічати найменші зміни курсу, – це уже є дуже вагомою подією. В майбутньому такі коливання обмінного курсу гривні стануть все більш рутинними, та люди до них звикнуть.