Проект добудови українського нафтопроводу "Одеса-Броди" до території Польщі та його приєднання до польської нафтопровідної системи не вдається реалізувати вже десять років. І навіть те, що Єврокомісія нещодавно включила будівництво гілки нафтопроводу "Броди-Адамово" до переліку пріоритетних інфраструктурних проектів, так званих

"Проектів спільного інтересу" (Projects of common interest, далі PCI), схоже, не гарантує його реалізації.

Опитані DW експерти скептично оцінюють шанси цього проекту. На їхню думку, ситуація на ринку нафтопродуктів несприятлива, а для Польщі, територією якої має пройти більша частина нафтопроводу, він більше не є пріоритетним.

Єврокомісія дає статус, але не гроші

Проект "Броди-Адамово" потрапив до PCI через те, що Єврокомісія вважає його "дуже важливим для забезпечення нафтою Східної Європи", пояснила у розмові з DW речниця єврокомісара з питань енергетики Ґюнтера Еттінґера Марлене Гольцнер. Загалом у списку майже 250 проектів. На їхню реалізацію передбачено майже шість мільярдів євро. Однак на ці гроші можуть претендувати лише проекти, будувати які комерційно невигідно, однак які є стратегічно важливими. Водночас нафтопроводи отримати прямого фінансування не можуть.

Натомість нафтопроводи "користуватимуться перевагами набагато швидшого отримання дозволів", запевняє Марлене Гольцер. За словами речниці єврокомісара, зазвичай період отримання дозволів для великого інфраструктурного проекту триває десять років. "Це дуже тривалий час для інвестора, який повинен чекати, - зауважує Гольцнер. -

Ми скоротили цей час для проектів, котрі представлені у нашому списку, до трьох з половиною років".

"Політичне рішення"

Сергій Скрипка, генеральний директор компанії "Сарматіа", створеної для побудови "Броди-Адамово", зазначає ще й "можливість отримувати пільгові кредити з боку, наприклад, Європейського інвестиційного банку". Однак чи буде використано цю можливість на додаток до зарезервованих для будівництва нафтопроводу 120 мільйонів євро, Скрипка точно сказати не може.

"На жаль, ми досі чекаємо на ухвалення остаточного рішення у справі реалізації цього проекту", - пояснив очільник компанії у розмові з DW. За його словами, ідеться про "політичне рішення". Попри те, що, за словами Скрипки, саме Польща ініціювала внесення "Броди-Адамово" до PCI, "остаточна позиція польської сторони у справі реалізації проекту нам не відома". Якщо ж рішення таки буде ухвалено, будівництво нафтопроводу "Броди-Адамово", за словами Скрипки, "має розпочатися найпізніше наприкінці 2014-го року".

У Варшаві втратили інтерес?

За оцінками експерта Центру з досліджень проблем безпеки в Цюриху Йонаса Ґреца, Польща насправді не зацікавлена у реалізації цього проекту й активно інвестує в інші. "Польща отримує нафту з Балтійського моря через Гданськ.

Туди зараз спрямовуються значні інвестиції в новий нафтовий термінал, а також у розширення нафтопроводу із Гданська до Плоцька, де розташована найбільша польська нафтопереробна компанія", - наголосив він у коментарі DW.

На його думку, через розширений нафтопровід "Гданськ-Плоцьк" Польща зможе транспортувати нафту від Балтійського моря до Німеччини. А це вигідніше, аніж прокачувати її у зворотному напрямку - від Чорного моря до Балтійського через "Одеса-Броди-Адамово", вважає Ґрец.

Не сприятиме добудові "Одеса-Броди" й ситуація на ринку переробки нафтопродуктів у ЄС. "Можливості заробітку дуже малі через економічну кризу, зменшення обсягів споживання, а також через те, що США зараз самостійно

продукують більше легкої нафти", - вважає Йонас Ґрец. За його словами, у нафтовому секторі нині мало грошей і мало бажання інвестувати у нові проекти. А у будівництво "Броди-Адамово" необхідно інвестувати майже півмільярда євро, наголошує експерт.

Десять років очікування

Як зауважив у інтерв'ю DW директор енергетичних програм українського центру "Номос" Михайло Гончар, "Броди-Адамово" включено до пріоритетних проектів ЄС від травня 2003 року. За його словами, тоді польська сторона демонструвала більшу зацікавленість - були підписані відповідні меморандуми і навіть двостороння угода.

Однак проект, на думку Гончара, викликав "бурхливий опір з боку Росії". Як наслідок Україна ухвалила рішення про реверсне використання нафтопроводу "Одеса-Броди" для транспортування російської нафти, вважає експерт.

"Таким чином ми підірвали довіру до себе як з боку західних партнерів - Польщі, Словаччині, Чехії, так і з боку східних партнерів - Казахстану та Азербайджану, а також з боку американських компаній - того ж Chevron", - переконаний Михайло Гончар. На думку експерта, Польща не може бути упевненою у тому, що постачання каспійської нафти через Україну будуть надійними - адже Україна може знову піддатися тискові з боку Росії, а "Броди-Адамово" - стати заручником цієї ситуації.