Забудовникам в Україні тепер доведеться мати справу з новою структурою - Державною інспекцією архітектури та містобудування (ДІАМ). Вона замінила Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ). Зміна вивіски чи суті?
Уряд на своєму засіданні 15 вересня ліквідував Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ). Саме ця структура, починаючи від 2011 року, стежила за дотриманням будівельних норм та введенням будівельних об’єктів у експлуатацію. Відтепер у цій сфері працюватиме Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ).
Від "тотальної корупції" до "тотальної цифровізації"
Абревіатура ДАБІ у багатьох асоціюється з тотальною корупцією. Саме з Державною архітектурно-будівельною інспекцією часто пов'язували незаконну забудову, зведення "будинків-монстрів" та додаткових поверхів і водночас затягування з введенням в експлуатацію об'єктів, споруджених за всіма правилами. У 2020 році тодішній віцепрем'єр Денис Шмигаль, який паралельно очолював міністерство розвитку громад і територій України, пообіцяв реформувати сферу контролю за будівельною галуззю. ДАБІ він називав "основним генератором корупції" в цій сфері.
Нині ж уряд, що його Шмигаль уже очолює, заявляє, що ця реформа успішно завершується: на зміну Державній архітектурно-будівельній інспекції прийшла нещодавно створена Державна інспекція архітектури та містобудування.
"Це повноцінний новий орган з відмінною структурою, повноваженнями і головне - з новими принципами роботи, - заявив міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов. - Ми провели конкурсний відбір на посади ДІАМ і відібрали 200 людей". За його словами, відбір проводився за участі НАБУ, яке перевіряло бекграунд конкурсантів. "У складі ДІАМу нема жодного працівника ДАБІ", - стверджує Чернишов. Він повідомив, що набрано лише частину персоналу. Отже, набір на роботу в ДІАМ ще триватиме.
Олексій Чернишов зауважив, що відтепер більшість процесів з видачі дозволів буде автоматизовано. Оскільки все "переведено в "цифру", людський фактор при ухваленні рішень, на противагу ДАБІ, буде здебільшого відсутній, запевняє міністр. "Сьогодні вже працює єдина електронна державна система, куди ви можете зайти і подати заявку та отримати послугу. ДІАМ працює прозоро та транспарентно", - каже міністр.
Реформа у будівельній сфері - лише фікція?
Подібні запевнення пролунали й від керівника новоствореної Державної інспекції архітектури та містобудування Семена Кривоноса. Він зауважив, що чесним забудовникам, які дотримуватимуться законодавства, отримати дозвіл на будівництво відтепер буде набагато легше, адже рішення ухвалюватиме не людина, а автоматизована система. Кривонос сподівається, що це допоможе розблокувати видачу дозволів та зменшить кількість необґрутованих відмов у видачі дозвільних документів, якщо для цього немає підстав. "Якщо будуть критичні порушення, то такі заяви неможливо буде зареєструвати ні в ручному, ні в автоматично режимі", - зазначає Кривонос.
Тож, як обіцяють чиновники, всі незаконно збудовані та прибудовані споруди, будинки, споруджені на землі нецільового призначення, будівлі зі зайвими поверхами вже неможливо буде ввести в експлуатацію, а доведеться демонтувати.
Останній гучний скандал - зведення незаконної надбудови на даху однієї з висоток на Майдані. Ситуацією зацікавилися правоохоронці й розпочали кримінальне провадження. Будівельні роботи кваліфіковано як самоправство, за що можна потрапити за ґрати на три місяці. Після громадського резонансу надбудовою зацікавилися також у КМДА.
Однак не всі вірять у такі запевнення. Київський експерт з питань проблем містобудування Георгій Могильний, зокрема, вказує на те, що ліквідоване ДАБІ діяло в законодавчому полі та регуляторних умовах, які жодним чином, за винятком окремих аспектів, не змінилися на даний момент. Зокрема, він звертає увагу на те, що урядова реформа так і не запровадила реальну відповідальність для забудовників та співробітників ДІАМ на випадок порушення законодавства в сфері контролю за будівництвом.
"Уся ця реформа в будівельній сфері - лише фікція. Забудовники порушували і будуть порушувати, оскільки немає реального покарання за порушення", - не приховує свого скепсису Могильний. Автоматизувати всі процеси контролю, на його думку, теж неможливо. "Навіщо тоді набирати так багато людей у нову структуру? В ДІАМ, як у ДАБІ все залежатиме винятково від порядності людей, які там працюють", - каже київський експерт.
Будівельне лобі не спить
За словами Могильного, на українському будівельному ринку умови гри диктують забудовники, які не зацікавлені в створенні прозорої контролюючої структури, оскільки їм не вигідно будувати якісні об’єкти, зокрема житлові будинки, з дотриманням всіх законодавчих умов. "Якщо забудовник будуватиме за правилами і лише там, де можна, то собівартість житла буде високою. І українці не зможуть масово скуповувати таку нерухомість. Це нікому не вигідно", - вважає експерт. Його висновок: "Ніхто не зацікавлений, щоб була структура, незалежно від її назви ДАБІ чи ДІАМ, без корупціонерів. Бо хто тоді видаватиме дозволи на незаконне будівництво?"
З цим погоджується і експерт з питань житлової політики Центру дослідження суспільства Cedos Павло Федорів. Він вказує на те, що реформа контролю у будівельні галузі є половинчастою, яка не принесе конкретних змін на українському будівельному ринку. "ДІАМ не скасовує привабливість самого девелопменту в українських містах, відповідно всі корупційні ризики, бажання відщипнути хоч щось з цих прибутків і надалі залишатимуться. Реформа - це всього лише ширма, аби люди й далі вкладали гроші у нерухомість", - припускає Федорів.
Експерти сходяться на тому, що починати реформу варто було з кардинальних змін законодавства, зокрема запровадження реальної кримінальної відповідальності за порушення будівельних норм та контролю за їх дотриманням, а також за незаконне виділення землі чи зміну її цільового призначення органами місцевого самоврядування.
Тим часом в уряді пообіцяли розробити відповідне законодавство вже найближчим часом.
