Зростання реального ВВП у 2024 році очікується на рівні 5 %, а ключовими джерелами доходів і фінансування мають стати зовнішні запозичення — майже 1,8 трлн грн. Чим проєкт бюджету відрізняється від минулорічного? Наскільки виросте державний борг України у 2024 році та які головні ризики виконання бюджету?

Аналітики Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE дослідили основні положення законопроєкту, оцінили його реалістичність і ризики, що можуть спіткати бюджетний сектор наступного року.

За оцінками експертів, проєкт бюджету на 2024 рік відповідає принципам, які закладались у 2023 році, з аналогічними пріоритетами — оборона й безпека та соціальний захист, сподіваннями на підтримку міжнародних партнерів і оптимістичними оцінками макроекономічної ситуації в країні (за прогнозом Мінекономіки, реальний ВВП зросте на 5 %).

Видатки на сектор оборони та безпеки залишаються пріоритетом на весь 2024 рік. Однак, заплановані за програмами Міністерства оборони видатки на рівні 1164 млрд грн відповідають показникам за період січень-серпень 2023 року. Тому при збереженні тенденцій 2023 року, продовженні активних військових дій до кінця 2024 року та за відсутності додаткового фінансування бюджет Міноборони знову потребуватиме перегляду восени 2024 року.

Основними джерелами надходжень до державного бюджету у 2024 році передбачаються зовнішні запозичення — майже 1,8 трлн грн, податкові надходження — 1,5 трлн грн та внутрішні запозичення — 421,6 млрд грн. За рахунок чистих зовнішніх запозичень планується профінансувати 47,4 % усіх видатків державного бюджету-2024, за рахунок власних джерел — 52,6 % (це більше, ніж заплановано у 2023 році), у той час як чисті внутрішні запозичення плануються нульовими.

Плановий обсяг податкових надходжень у 2024 році на 28,6 % більший, ніж у поточному плані 2023 року. Зростання передбачається за всіма ключовими податками. Головною передумовою є оптимістичний макроекономічний сценарій на 2024 рік.

Значною новацією проєкту бюджету на 2024 рік є перерозподіл військового ПДФО з місцевих бюджетів до спеціального фонду державного бюджету, через що надходження від ПДФО в державному бюджеті заплановані на 73,6 % більші, ніж у 2023 році.

Уряд розраховує на продовження значної регулярної фінансової підтримки від міжнародних партнерів наступного року — 1 033 млрд грн від Уряду США та інших офіційних кредиторів, 370 млрд грн від ЄС, 224 млрд грн від МВФ та 83 млрд грн від Світового банку. Водночас внутрішні запозичення планується витратити лише на погашення внутрішнього боргу. Враховуючи, що за вісім місяців 2023 року на внутрішньому ринку було залучено на 100 млрд грн більше, ніж виплачено, залишається простір для маневру й на 2024 рік.

Планується зростання державного та гарантованого державою боргу до 110,7 % ВВП на кінець 2024 року. Такий рівень боргу значно вище Маастрихтського критерію (60 % від ВВП), та «безпечного» (який не гальмує економічне зростання) рівня 64 % для країн, що розвиваються. Вочевидь, після завершення війни потрібно буде провести фіскальну консолідацію, а це буде складно через необхідність фінансувати відновлення економіки. Тому уряд має домовлятися про реструктуризацію зовнішнього боргу з потенційним списанням його частини.

Отже, бюджет 2024 року не буде значно відрізнятися від бюджету 2023 року. За планом дещо виростуть податкові надходження, однак дефіцит бюджету й відповідно потреба в зовнішньому фінансуванні залишатиметься значною. Тим не менш уряд планує помітне підвищення мінімальної зарплати, зарплат бюджетників та пенсій. Виростуть і видатки на соціальну підтримку — зокрема підтримку ветеранів (до того ж, підхід до цієї підтримки стане більш персоналізованим).

Збільшується фінансування освіти — зокрема частково повертається фінансування НУШ, виділяються кошти на облаштування бомбосховищ та закупівлю шкільних автобусів, щоб забезпечити якомога більше дітей очним навчанням.

Найпомітнішими «перекидками» є перехід Фонду підтримки підприємництва (програма 5-7-9) від Мінфіну до Мінекономіки та програм виробництва зброї від Міноборони до Мінстратегпрому. Фонд з безробіття витратить понад 10 млрд грн на невластиві для нього проекти — фінансування закупівлі вітчизняної сільгосптехніки, індустріальні парки та субсидування проектів зі значними інвестиціями (необхідність таких програм сумнівна). 2024 року не планується фінансування будівництва та ремонту доріг за рахунок Дорожнього фонду (можливо, якісь кошти виділятимуться на це зі загального фонду бюджету).

Загалом капітальні видатки скорочені до мінімуму, зокрема, наступного року не буде ДФРР (втім, у 2023 році його також віддали на потреби оборони). Оскільки наступного року, як і у 2022–2023, практично всі зібрані всередині країни кошти витрачатимуться на оборону, підтримка міжнародних партнерів України залишається життєво необхідною. Однак, поступово до неї додаються умови проведення реформ (які, втім, потрібні перш за все Україні для забезпечення стійкості економіки та руху до ЄС).

Окрім того, в умовах війни було б дивно залучати кредити і гранти, щоб віддати їх теперішнім кредиторам. Отже, найважливішими завданнями для уряду на наступний рік залишаються проведення реформ та перемовини щодо списання і реструктуризації державного боргу.

Київська школа економіки.