Як сотенне містечко Слобідської України стало більшовицькою столицею

Як Суджа пов’язана з Україною і чи мають його «столичний статус» і «газове питання» значення у сучасних подіях на території Курської області рф поблизу українсько-російського кордону, розмірковує АрміяInform, пише DailyLviv.com.

Чому історично українське прикордоння рф страждає від російської агресії

Частина з охоплених війною внаслідок російської агресії проти України регіонів рф є історичними українськими землями. Саме про них йдеться в Указі Президента України «Про історично населені українцями території рф».

Насамперед це Стародубщина і Північна та Східна Слобожанщина, які входять до складу Бєлгородської, Брянської, Воронезької, Курської, Ростовської областей російської федерації.

Україна, неухильно дотримуючись норм міжнародного права та договорів з російською федерацією, якими знехтувала і які неспровоковано порушила росія, ніколи не висувала і не висуває жодних територіальних претензій до сусідньої країни у межах її визнаних міжнародною спільнотою кордонів.

Однак через агресію російської федерації проти України бойові дії неминуче перекидаються і на ці прикордонні території рф. Серед них зараз прикордоння Курської області рф, найвідомішим населеним пунктом якого стало містечко Суджа.

Зросійщене сотенне містечко Слобідської України

Нині Суджа, яка має населення близько 5 тисяч мешканців, — адміністративний центр Суджанського району Курської області. За рівнем благоустрою воно нагадує типове українське село півночі нашої держави.

Історично Суджа — це засноване в середині XVII століття сотенне містечко Сумського козацького полку Слобідської України. Його назва, ймовірніше за все, походить від двох татарських слів, що означають в перекладі «вода» і «місце». Саме так називається річечка, на берегах якої розташоване містечко.

Подальша доля містечка типова для багатьох населених пунктів Слобожанщини — нерозривно пов’язане з русифікацією існування у складі спочатку російської імперії, потім радянського союзу і, зрештою, російської федерації.

За даними перепису 2020, українцями визначили себе лише 56 мешканців Суджі — трохи більше одного відсотка від загальної кількості населення. Хоча ще наприкінці ХІХ століття згідно з переписом 1897 року українською мовою тут розмовляли понад 61 % мешканців, а російською лише трохи більше 37 %.

«Перша столиця» радянської України — не Харків

Цікавим епізодом історії Суджі є перебування в містечку Тимчасового робітничо-селянського уряду України, створеного наприкінці 1918 року з санкції більшовицького уряду росії. Цей підконтрольний кремлю номінально український уряд перебував у Суджі майже місяць — з 29 листопада до 27 грудня 1918 року.

Історик Геннадій Єфіменко зазначає, що рішення розмістити уряд саме у Суджі було обумовлене тим, що Суджанський повіт належав Україні, тож це «давало формальні підстави Тимчасовому робітниче-селянському уряду України вважатися українським».

Наприкінці грудня уряд ухвалив рішення про переїзд до Бєлгорода, а лише після того, як 3 січня 1919 року більшовики встановили свою владу у Харкові, уряд радянської України перебрався саме туди.

Тож якщо вважати головною ознакою «першої столиці» місце перебування уряду, то Харків за хронологією може вважатися хіба що «третьою столицею» радянської України. Першою ж була саме Суджа.

«Газове питання»: яке значення воно має під час війни у житті прикордоння?

В економічному плані Суджа — це насамперед місце розташування газовимірювальної станції (ГВС), через яку проходить найбільший транспортний коридор постачання російського газу до ЄС. Саме ГВС «Суджа» дозволяла подавати до газотранспортної системи України у 2,5 рази більше газу, ніж усі решта експортних газовимірювальних станцій разом узяті.

У травні 2022 року, Україна оголосила форс-мажор і перестала приймати заявки на прокачування газу через ГВС «Сохрановка» в Луганській області. Відтоді Суджа взагалі лишилась єдиним входом російського «газпрому» в українську газотранспортну систему.

Згідно звіту Центру Разумкова про енергетику України у червні 2024 року, транспортування російського газу до Європи здійснювалось саме через ГВС «Суджа»:

«ТОВ „Оператор газотранспортної системи України“ забезпечував транзит у середньому 42 млн куб. м російського газу на добу (39% обсягів, передбачених контрактом з АТ „Газпром“). Близько 89% ресурсу прямувало до Словаччини, 11% — на АТ „Молдавська ДРЕС“ у т. о. Придністров’ї».

Саме «газова» роль Суджі може бути надзвичайно вагомим чинником у подіях, що розгортаються нині поблизу українського кордону на території Курської області російської федерації.