17:14 2 грудня 2015 р.
Фото: google.com.ua
Головний архітектор міста презентував дві новостворені он-лайн-карти.
«Відтепер львів’яни зможуть побачити, що будується на їхній вулиці, та чи законним воно є (оновлені лінки на карти)», – повідомили сьогодні, 2 грудня, «Щоденному Львову» в прес-службі міської ради, де також розповіли подробиці:
«Головний архітектор міста презентував дві новостворені он-лайн-карти: перша – з нанесеними містобудівними умовами та обмеженнями на об’єкти, які перебувають на стадії будівництва або ж лише плануються, і друга – зі скандальними самочинними забудовами, на які місто документи не видавало. Ідея створення карт належить власне головному архітектору Юліану Чаплінському.
За його словами, поки що на першу карту нанесено 200 об’єктів – житлових будівників, готелів, офісів, промислових будівель, медичних закладів тощо, на які видано містобудівну документацію. Обіцяє: дані регулярно оновлюватимуться.
На другу ж карту нанесено 30 об’єктів, серед яких, зокрема, будівництво на вулицях Личаківській, 259, Братів Міхновських, 37, Хмельницького, 284, Снопківській, 18, Панча, 18, Варшавській-Сосновській, Голубовича, Лукаша та інших. Головний архітектор міста відзначає:
«Увазі львів'ян пропонується дві Гугл-мапи для ознайомлення зі станом будівництва у Львові. Перша – це карта містобудівних умов та обмежень. На ній львів'яни можуть в різних шарах побачити умови та обмеження для кожної будівлі, яка планується до будівництва.
Тобто, публіка може спокійно подивитись, що відбувається в їхньому районі, які об’єкти будуються. Простим натиском кнопки, з’являється назва того чи іншого містобудівного обмеження і його номер та замовник. У майбутньому ми також будемо вимагати паспорти фасадів або візуалізації об’єктів. Наразі законодавство цього не передбачає.
Натомість, друга карта – це те, чим варто користуватися людям, які хочуть придбати житло. На ній нанесено ті об'єкти, на які управління архітектури не видавало умов та обмежень, а також об'єкти, виконані з порушенням наданих вихідних даних, зокрема – поверховості, а відтак – мають всі шанси не бути введеними в експлуатацію.
Ця карта є дуже доступною й охоплює лише один шар. Таким чином, мешканці можуть перевірити будову на «скандальність» перед тим, як купувати там квартиру».
Важливо зазначити, що містобудівні умови та обмеження – це не дозвіл на будівництво, як часто хибно вважають, а лише вихідні дані для проектування – тобто, лише після їх отримання проектант може робити проект, який пізніше потрапляє на експертизу.
Лише отримавши позитивний висновок цієї експерти, Інспекція Архбудконтролю надає декларацію на будівництво, фактично – дозвіл. Та ж Інспекція і повинна приймати в експлуатацію та звіряти дані.
Юліан Чаплінський додає: «Я думаю, що такий он-лайн-сервіс покращить позиції Львова в рейтингу прозорості серед міст України. Задумка щодо карти містобудівних умов була давно. Єдине, що ми хотіли зробити її більш професійною та частиною містобудівного кадастру, однак це вимагало б ще мінімум півроку доопрацювання. Та потреба в таких картах є вже зараз, адже Львів зараз є одним із лідерів за кількістю будівництв житлових будинків. На жаль, останнім часом львів’яни досить часто стають жертвами ошуканців»
Нагадаємо, минулого тижня у своєму щотижневому відеозверненні міський голова Львова акцентував увагу на темі незаконного будівництва. Зокрема, мер закликав мешканців утриматись від купівлі квартир на вулицях Хмельницького, 284а, На Нивах, Шевченка, 307а та розі Варшавської й Соснової.
За його словами, ці новобудови зводять з порушенням законодавства. Відтак, мер скерував листи щодо цього будівництва у правоохоронні органи.
Карти можна переглянути за відповідними лінками:
https://www.google.com/maps/d/viewer?hl=uk&authuser=0&mid=z89a-wY6VbaU.kuKxQZ07pDs0 (містобудівні умови та обмеження)
https://www.google.com/maps/d/viewer?hl=uk&hl=uk&authuser=0&authuser=0&mid=z89a-wY6VbaU.klXZaqfZuCIY (скандальні забудови), або ж перейшовши за посиланнями на сайті Львівської міської ради».
У прес-службі міської ради повідомили також сьогодні, 2 грудня, «Щоденному Львову»:
«Головний архітектор міста Юліан Чаплінський презентував он-лайн-карту, за допомогою якої мешканці, які хочуть придбати квартиру, можуть перевірити новобудову на «скандальність», тобто наявність чи відсутність необхідних містобудівних умов та обмежень або ж відповідність поверховості чи інших параметрів отриманим вихідним даним. Архітектор підкреслив: місто не має повноважень зносити такі будівлі чи зайві поверхи в них, однак може писати звернення у відповідальні структури та попереджати про небезпеку купівлі квартир у них мешканців.
Так, на карту скандальних забудов нанесено ті об'єкти, на які управління архітектури не видавало умов та обмежень, а також об'єкти, виконані з порушенням наданих вихідних даних, зокрема – поверховості, а відтак – мають всі шанси не бути введеними в експлуатацію. Чаплінський розповів:
«Найбільш жахливим на мою думку випадком є будівництво на вулиці На Нивах, де ми видали містобудівні умови та обмеження на чотири поверхи, а по факту продається 10-поверховий будинок. Схожий випадок – на вулиці Шевченка, так званий ЖК «Галіція», на який взагалі видано містобудівні умови як на готель.
Так само є будівництво на вулицях Варшавській і Сосновій, де так само вихідні дані видано на три поверхи: більша щільність забудови тут непотрібна ні місту, ні мікрорайону. Добре, що мешканці зреагували, знесли паркан, і зараз йде мова про відкликання містобудівних умов та обмежень. Ще один резонансний випадок стосується величезного комплексу на вулиці Хмельницького, 284а, який будується, однак не зупиняється Інспекцією Архбудконтролю, хоч і не має містобудівних умов та обмежень».
За його словами, створення такої карти є методом оголення інформації, щоб просто убезпечити львів’ян від можливого шахрайства, та надати їм розуміння необхідності вимагання усіх потрібних документів у забудовників. Чаплінський додав:
«Тут найкращий індикатор – це самі мешканці, які одразу ж приносять заяви чи скарги, що опісля потрапляють або в райадміністрації, або в управління архітектури. Законодавство України передбачає, що зупинити самочинні будівництво можуть лише поліція та Інспекція Архбудконтролю – лише в них є на це повноваження, відтак по кожній будові, за якою місто бачить порушення, воно одразу ж подає звернення у вищеназвані інстанції, а також у прокуратуру. Натомість, дозвіл на знесення чи демонтаж зайвих поверхів надає тільки суд, однак такі гучні процеси, як відомо, затягуються на роки.
Наразі я не знаю прецеденту в Україні, коли був би знесений той чи інший поверх. Та на Заході дещо інший підхід. Скажімо, в Німеччині приїжджає будівельна поліція, зносить до основи той чи інший об’єкт, виставляє рахунок за демонтажні роботи тому, хто провинився, і тільки після того засідає суд і вирішує, на яких підставах цей забудовник взагалі дозволив собі щось робити.
Однак, в Німеччині й нема таких випадків, щоб дозволили собі замість 3 поверхів будувати 10. Вищеназваний приклад стосувався швидше питання щодо прибудованих веранд, добудов, сараїв чи гаражів, тобто дуже дрібних об’єктів на периферії».
Нагадаємо, містобудівні умови та обмеження – це не дозвіл на будівництво, як часто хибно вважають, а лише вихідні дані для проектування – тобто, лише після їх отримання проектант може робити проект, який пізніше потрапляє на експертизу. Лише отримавши позитивний висновок цієї експертизи, Інспекція Архбудконтролю надає декларацію на будівництво. Та ж Інспекція і повинна приймати в експлуатацію та звіряти дані».