Садовий продав «Люкс» Ахметову

"Нинішній рік в Україні - рік серйозних політичних сюрпризів. За кілька місяців зруйнувалися політичні кар'єри, які відбудовувалися роками, і одночасно злетіли на вершину влади ті політики, від яких цього ніхто не очікував. Експерти та журналісти точно помилилися в своїх прогнозах політичного розвитку України як рік тому, так і зараз. Можливо, ми всі стали жертвами стереотипів, від яких важко відмовляємося.

Рейтинг партії "Самопоміч" напередодні позачергових виборів до Верховної ради був лише 0,8 відсотка. По суті, це була регіональна партія, створена мером Львова. Нікого навіть не насторожив її успіх в Києві в травні 2014 на виборах місцевої міської ради. Це були перші вибори, в яких "Самопоміч" брала участь як партія, і відразу - 3-е місце. Але тоді на це не звернули великої уваги. Президентська кампанія витіснила все інше.

Мало хто вірив в успіх "Самопомочі" і на позачергових парламентських виборах. Соціологи тривалий час наполягали, що вона не подолає 5-відсотковий бар'єр. І тільки за тиждень до голосування соцопитування показали, що "Самопоміч" проходить в Раду, і це, на думку експертів, стало переломним моментом: за неї проголосували багато з тих, хто сумнівався у своєму виборі. У підсумку "Самопоміч" стала третьою в парламентських перегонах, а в деяких містах ледь не перемогла. Українські виборці, які голосували за межами України, віддали їй 2-е місце.

Не по портрету

Якби політиків вибирали тільки за зовнішністю, то у Андрія Садового не було би шансів на успіх. Зустрівши на вулиці субтильну людину в окулярах з товстими лінзами, ви ніколи не повірите, що перед вами мер майже мільйонного міста, культурного та ідеологічного центру України. А якщо він одягне вишиванку та виголосить кілька фраз про що завгодно, то ви легко приймете його за шкільного вчителя або бібліотекаря. Садовий на публіці прекрасно вживається в роль беззахисного і невинного простачка, вимушеного викручуватися у важких життєвих обставинах. Він говорить обережно, м'яко, намагаючись уникати імен та прізвищ в негативному контексті. Однак за простуватою зовнішністю ховається цілеспрямований, завзятий і зрілий політик.

Співвласник кількох популярних ресторанів у Львові Юрко Назар вважає, що місту пощастило з таким мером. "Це найкращий мер міста за всі роки незалежності України, - сказав бізнесмен" Огоньку", хоча один із його ресторанів за наказом Садового якось знесли.- У нас відносини з ним коливалися від любові до агресії. Він багато працює над собою, вчиться розмовляти з людьми. І він добрий психолог. Галичина періодично робить для всієї країни політичні подарунки. Такими подарунками були рух "Рух" і партія "Свобода". Мер Садовий і його "Самопоміч" - з цього ряду. Політичний феномен".

Однак у цього феномена є чітке пояснення. Садовий - впливовий політик, який сам себе зробив таким. Він став мером Львова в 2006 році, у 38 років, до цього три або чотири рази програвав вибори, але кожен раз наполегливо йшов до своєї мети. Технологія його політичного руху проста і зрозуміла виборцям, як і гасло партії: "Візьми і зроби". Гасло не найоригінальніше, швидше за все, його автори надихнулися книгою відомого британського бізнесмена Річарда Бренсона "До біса все! Берись і роби". Але політтехнологам Садового вдалося переконати людей, що це життєве кредо львівського мера. І Садовий став мером саме завдяки завзятості, коли під час виборів 2006 року сам обійшов усі райони і заглянув ледь не в усі двори міста.

Садовий завжди заперечував, що його політична сила користується послугами політтехнологів. Це не зовсім так. У нього є політконсультант, який працює з ним більше 10 років. Олега Березюка офіційно називають експертом в медичній, управлінській, комунікаційній, психологічній, соціальній та освітній сферах.

Журналісти "Української правди" виявили, що Березюк також надає Садовому послуги психолога. "Доходить до містики. Серед львівських журналістів популярна легенда, що саме Березюк порадив колись Садовому під час засідань міської ради ставити перед собою графин з водою. Мер Львова цю воду ніколи не п'є. Робиться ценібито для того, щоб вода збирала негатив, який направляють Садовому депутати, які сидять в залі ", - написала недавно "Українська правда ".

Наприкінці липня, коли всі партії почали готуватися до парламентських виборів, будинок львівського мера в престижному районі міста обстріляли з гранатомета "Муха". Постріл влучив у кут будинку, пошкодив покрівлю та кілька вікон. Ніхто не постраждав, оскільки на вихідні сім'я вирушила в Карпати. Подія викликала великий резонанс, тому що у Садового немає явних ворогів і він завжди обходився без охорони.

"Так, я звично проводжу свою роботу. Не даю вкрасти одне, друге, третє. Але у нас у Львові я не пам'ятаю, щоб з ручних гранатометів стріляли", - прокоментував подію мер. Деякі журналісти запідозрили в цій історії політичний піар. "Якщо піар - то з метою розкрутки його політичної сили перед виборами? Звичайно. І себе, і політичної сили. Я думаю, як на парламентських виборах, так і власного іміджу. Гранатомет 1974 року випуску. Якби хотіли, щоб будинок згорів, стріляли б фугасом. гранатометами 40 років. Він трохи молодше самого Садового ", - заявив тоді Микола Савельєв, головний редактор газети Львівської міської ради" Ратуша ". Одночасно зробили замах ще на двох представників партії "Самопоміч". Однак ці підозри не завадили світлому іміджу Садового.

Народився-вчився-відбувся

Андрій Садовий народився у Львові і тут навчався: спочатку в технікумі, потім у Львівському політехнічному інституті за спеціальністю "електронні прилади", потім там же - на економічному факультеті. Ще в 1999-му закінчив Академію державного управління при президенті України. Починав трудову діяльність регулювальником на заводі "Львівприлад". Але Садового можна назвати медіамагнатом. Принаймні, офіційно він заробив гроші, створюючи газети, журнали і телерадіокомпанії. У нього була газета "Поступ" і міський журнал. Він створив одну з найпопулярніших в регіоні радіостанцій "Люкс" і відому зараз в Україні телекомпанію цілодобових новин "24".

Є ще підприємства, які Садовий контролює через компанію "Галицькі інвестиції". Але ніхто до кінця не підраховував прибутки мера, бо він завжди тримався в тіні, якщо говорити про загальноукраїнський політичний простір. А коли виходив вперед, то з підкреслено добрими, культурними ініціативами. Можливо, журналісти просто щільно ще не займалися розслідуванням життя і діяльності львівського містоначальника, і попереду нас чекають дивовижні відкриття.

"Справжні гроші Садовий заробляв на енергетиці та нерухомості. Він контролював товариство "Південьзахіделектромережбуд"- компанію, яка прокладає кабелі і будує лінії електропередач. Цікаво, що після обрання мером рідна фірма Садового отримала в оренду від Львівської міської ради три земельних ділянки загальною площею більше 3 гектарів. При мерові Садовому саме земля стала справжнім яблуком розбрату, - вважає український журналіст-розслідувач Дмитро Гнап.- У міській раді регулярно спалахують скандали навколо земельного дерибану. Один з найгучніших - виділення без аукціону 3 гектарів землі маловідомій фірмі - "Львівський автоцентр КамАЗ". Засновником компанії є Юрій Дашко, який також працював директором львівського готелю" Асторія". Її, своєю чергою, контролює банкір Віталій Ломакович, який наближений до Садового. Коли Андрій Іванович став мером, то перевів депозитні кошти міської ради в українське представництво "Банку Москви", який у той час очолював Ломакович. Ряд львівських комунальних готелів перейшли під контроль Ломаковича саме за часів мерства Садового".

У принципі, більшість бізнесменів визнають, що Львів не найлегше для бізнесу місто навіть серед українських міст. Труднощі, з якими доводиться стикатися, між собою вони називають "галицькими майсами". Це коли говорять одне, роблять інше, обіцяють третє і не дають прямої відповіді на конкретне питання. "У Донецьку багато хто б не зрозумів таких порядків, там, звичайно, всі під кимось працюють, але якщо вже ти вбудувався в певну систему, то всі проблеми вирішуються швидко за принципом" пацан сказав, пацан зробив ". У Львові все набагато заплутаніше ", - пояснює відомий український бізнесмен.

"Я ніколи Садовому грошей не давав. І не знаю людей, які б давали йому гроші. Але корупція у Львові є на всіх рівнях. Чи знає про це мер? Може бути, - каже ресторатор Юрко Назар, на підприємствах якого в місті працює півтори тисячі чоловік.- Але у мене є проекти в Кракові, і я не знаю, хто там мер. А у Львові треба знати, хто мер міста. Хоча раніше, щоб відкрити ресторан, треба було зібрати 450 підписів. Ми з цим боролися, і зараз треба в два рази менше підписі".

Юрко Назар зізнається, що ніхто в місті не знає, як мер заробив свій перший мільйон, але особливо це нікого не цікавить. Ніхто не бачить в Садовому менеджера або бізнесмена, він давно - політик.

Зв'язки і амбіції

Можливо, на популярність Садового грає популярність серед українців самого Львова. Кияни люблять їздити до Львова, вони почуваються там комфортно. Тут раді всім туристам, навіть зараз нічого в місті не загрожує туристам з Росії. У центрі - найдавніша вірменська церква, поруч - єврейський квартал. На фасадах будинків - оголошення на чотирьох мовах. У місті відкрито мовить "Русское радио", всі основні радіостанції крутять навіть зараз російську попсу. Російський олігарх Фрідман проводить щорічний джазовий фестиваль у Львові, бо народився і виріс тут. Андрій Садовий з'являвся на концертах фестивалю в українській вишиванці - вигляд мав цілком гармонійний.

Абсолютно всі визнають, що у Садового прекрасна сім'я і "фантастична дружина" Катерина. Разом вони виховують 5 синів. Живуть в одному будинку з батьками дружини, і Садовий називає матір своєї дружини "улюбленою тещею". "Це такі милі люди. Я не уявляю, як би ми без них виростили дітей. Дідуся, тато, діти - ми ж українці, прихильники традиційних цінностей", - каже Садовий. Він називає себе глибоко віруючою людиною, і це не викликає у людей скепсису. В цьому точно вони вірять своєму мерові.

Садовому вдається з усіма зберігати добрі відносини. Він входив в партію Віктора Ющенка "Наша Україна", але завжди люб'язно спілкувався і з Тимошенко, і з Януковичем. Йому вдалося протистояти партії "Свобода", яка отримала кілька років тому більшість в Львівській міській раді. Та так, що за депутатами "Свободи" там закріпилася репутація дрібних корупціонерів.

Садовому став у нагоді досвід роботи в медіа. Він налагодив чудові стосунки з місцевими, а потім і київськими журналістами: заснував премію в пам'ять про загиблого відомого львівського журналіста і щорічно проводить у Львові медіафорум. Черговий починається якраз на цьому тижні. Він продав своє радіо "Люкс" донецькому олігарху Рінату Ахметову, спрацювався з партнером Ахметова, віце-прем'єром колишнього уряду Борісом Колєсніковим. Як наслідок у Львові збудували новий футбольний стадіон і проводили ігри Євро-2012, а Одеса і Дніпропетровськ щастя прийняти у себе європейський чемпіонат були позбавлені.

Зліт Садового як загальноукраїнського політика розпочався під час Майдану. Мер підтримав Майдан, інакше це й не могло бути в Західній Україні, але зробив це так, що не викликав відторгнення жителів сходу країни. Мер Львова першим запропонував біженцям з Криму переїжджати сюди і всіляко їм допомагав. Під час драматичних подій навесні він російською мовою кілька разів звертався до жителів Донбасу.

Поки що у нього бездоганна репутація, і це безперечний феномен: вертикальний політичний злет регіонального політика. Успіх "Самопомочі" на виборах тільки закріплює цей успіх. Говорили, що партію Садового фінансує олігарх Коломойський. Телеканали, що належать ворогові Коломойського, олігарху Фірташу, в кожен випуск новин ставили викривальний сюжет про мера Львова та його партію. Не допомогло.

"Коли бруду багато, він сам відпадає. Коли бруду мало, він ще й корисний для організму, - філософськи коментує всі чутки Садовий.- Мене пов'язували з усіма олігархами, бо всі хотіли бути з "Самопомічю". Ми сказали всім: "Спасибі, вибачте". Ми самодостатні, ми вільні люди".

Громадський активіст, голова люстраційного комітету Єгор Соболєв, який пройшов до парламенту за списками партії "Самопоміч", чесно зізнається, що знайомий із Садовим лише місяці два, з моменту переговорів про участь виборах, але стверджує, що всі домовленості львівський мер повністю дотримує. "Ми нормально спілкуємося, він не прагне бути першим номером і всіляко підкреслює, що турбується за фракцію, але не хоче втручатися і тиснути, - розповів Соболєв в інтерв'ю" Огоньку ".- Він дуже честолюбний, але не так, як Янукович, Тимошенко чи Порошенко. Він честолюбний змінами, які треба провести і в країні, і він дорожить своєю репутацією. Видно, що він націлений на тривалу роботу. Я бачу, що він робить ставку на політичне довголіття і завоювання репутації кроками вперед".

Дійсно, майже всі говорять про серйозні політичні амбіції мера Львова. Багато експертів, з якими спілкувався "Огонек", немов змовилися - всі твердять про президентський проект Садового. Тому, мовляв, він відмовився брати участь у президентській кампанії в травні 2014 року. Поставив себе на 50-е, непрохідне місце у виборчому списку партії на парламентських виборах. І відмовиться від будь-якого міністерського поста.

Він вміє вичекати потрібний момент і тоді вже виступити на повну силу. Про свої президентські амбіції він сам каже ухильно: "Президент країни - це щось особливе, це призначення, покликання і Божа ласка". "Я - президент Львова, і це велика честь", - наполягає Андрій Садовий. Але щось підказує, що слід придивитися до цього міського президента в  смішних окулярах уважніше.

Павло Шеремет, Київ. "Ъ-Огонек".

Переклад "Щоденного Львова".