19:28 29 квітня 2024 р.
Передусім, це збільшення навантаження (58%), зростання небезпек під час роботи (41%), закриття медіа (40%) та скорочення колективу (пішли до лав ЗСУ/ТрО/виїхали) – 37%.
Про це йшлося під час презентації результатів дослідження «Регіональна журналістика України в розбудові толерантного інформаційного простору», яка відбувалася у медіакав'ярні Львівського пресклубу, пише DailyLviv.com.
Як випливає з дослідження, журналісти відзначають різносторонні негативні професійні наслідки для своєї роботи, що проявилися після початку повномасштабної війни Росії проти України. Передусім, це збільшення навантаження (58%), зростання небезпек під час роботи (41%), закриття медіа (40%) та скорочення колективу (пішли до лав ЗСУ/ТрО/виїхали) – 37%. Умови воєнного стану в країні змінили вимоги до підготовки журналістських матеріалів. Тому частина опитаних вказували на недостатність знань та навичок для верифікації вірогідності інформації (29%) і звуження вибору тем, про які є можливість писати (21%).
"Абсолютна більшість респондентів (від 60% до 80%) назвали економічні та фінансові проблеми, брак фінансування (80%), розповсюдження російської дезінформації, зростання популярності телеграм-каналів з маніпуляціями (60%) та фізичні небезпеки, загрози життю, здоров’ю, майну (57%).
Частина опитаних звертала увагу на погіршення комунікації з органами державної влади/місцевого самоврядування, цензуру з їх боку (42%) та звуження спектра тем, самоцензуру (34%)", - йдеться в дослідженні.
Як зазначають соціологи, відповіді журналістів фіксують розповсюдженість особистісних проблем у більшості працівників регіональних медіа. Кожні три з чотирьох респондентів вказують на психологічне виснаження, неможливість відпочити, постійний стрес (75%). Двом третинам зі загальної кількості респондентів доводиться більше турбуватися про родину, фінанси, майбутнє загалом (65%). Майже половина в постійній тривозі про безпеку, свою і близьких (47%). Третині загалом складно спланувати день і тримати його в рамках плану (34%).
Читайте також: Чверть регіональних журналістів покладається на інтуїцію у визначенні російських фейків - дослідження
Довідка
Дослідження «Регіональна журналістика України у розбудові толерантного інформаційного простору» проводили на замовлення ВОГО «Вінницький пресклуб» у лютому-березні 2024 року.
Проаналізували отримані дані соціологи ГО «Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу».
Результати дослідження презентували впродовж 12–28 квітня 2024 року для регіональних журналістів у кожній області України. Для прифронтових областей такі презентації проводили в онлайн форматі.
Методом збору первинної інформації стало соціологічне опитування представників регіональної журналістики України у форматі онлайн анкетування через google-форму. Отримано 591 анкету з 24 областей при варіативності в кількості респондентів з однієї області загалом від 20 до 30 осіб. Менше відповідей отримано лише від журналістів Херсонської (17) та Луганської (7) областей. Обсяг отриманих даних дозволяє зробити висновок про їх релевантність щодо сучасної української регіональної журналістики.
Для визначення регіональної специфіки відповіді журналістів в областях згруповано за 4-ма регіонами:
центр (Київська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська області.
схід (Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Сумська, Харківська, Донецька, Луганська області),
південний захід (Хмельницька, Житомирська, Вінницька, Чернівецька, Тернопільська, Одеська, Миколаївська області),
північний захід (Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Закарпатська області).
Гендерний розподіл: 77% жінок і 23% чоловіків. Локальні ЗМІ в переважній більшості мають сьогодні жіноче обличчя.
Дві третини опитаних журналістів мають дуже значний професійний досвід – 10 і більше років (65%). Кожен сьомий (14%) – 6-9 років у професії, ще 7% – 4-5 років досвіду. Інші 15% належать до молодих спеціалістів – з досвідом роботи до 3-х років.